Місто моє я люблю усім серцем

        Щороку 6 вересня ми відзначаємо День народження нашого міста та річницю його визволення від німецько-фашистських загарбників. Це ще одна можливість зізнатися в любові до рідного краю, згадати, за що ми його цінуємо та пишаємося ним. Це свято всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитися назавжди.

         Свою любов до міста висловлюють поети-земляки у своїх віршах. Бо не любити його не можна - «маленьку, рідну, ніжну квітку з простою назвою – Зіньків»,  пише Олександр Друмов. А для Володимира Прислонського - це «яскрава вранішня зоря».

         До Дня міста працівники Зіньківської публічної бібліотеки запропонували краянам ознайомитися із книгами про історію Зінькова, його талановитими людьми, з віршами поетів-краян, присвячених місту, які розмістили на книжковій виставці – інсталяції «Місто моє я люблю усім серцем».

          Кожен користувач бібліотеки, житель та гість нашого гостинного краю має можливість перегорнути сторінки краєзнавчих видань, які є в нашій бібліотеці, а також нові видання, які надійшли від Українського інституту книги. Одна з них - книга Володимира Панченка  «Міська геральдика старої України», де поряд із розповіддю про геральдику міст України є і розповідь про герб нашого міста.

         З матеріалів виставки можна дізнатися, хто ходив нашими вулицями, будував наші школи, жив у тих будинках, які ми сьогодні справедливо вважаємо своїми: Микола Зеров та Михайло Орест (Зеров), Дмитро Нитченко (Чуб) та інші.

          Про наше  місто, історичні події його становлення зібрані матеріали у прес-релізах: «Зіньків від сивої давнини до сьогоднішнього дня», «Видатні люди Зіньківщини»,

         Про неординарну особистість, знаного мецената та будівничого міста, купця Івана Воздвиженського можна дізнатися зі сторінок книги Олександра Терещенкова  «Трагічна доля на межі століть».

         Про історію будівництва Зіньківської гімназії, дрібного поміщика Косюру з хутора Величкового, що за Сулимами, який заповів пожертвувати 10 тис. карбованців на будівництво цієї гімназії – йде розповідь у газеті «Зіньківський літописець», датованій 1912 роком, яка була подарована одним із користувачів нашої бібліотеки.

                  Тож запрошуємо всіх завітати до бібліотеки та переглянути виставку.

         Вітаємо всіх зіньківчан, тих хто зараз вдома і тих, хто зараз далеко від рідної домівки, тих, хто тут народився, і тих, для кого Зіньків став другою батьківщиною, з днем народження нашого красеня Зінькова, нехай дарує йому доля роки процвітання та розбудови під мирним вільним небом, а всім його мешканцям невичерпної любові до батьківської землі, мужності та витримки у ці непрості часи і непохитної віри, що все буде Україна! Все буде Зіньків! Зі святом!