Екологічні проблеми України

 

Екологічні проблеми України

(екологічний екстрим)

     Розпочалося літо і знову працівники Зіньківської публічної бібліотеки гостинно відкрили читальний зал під відкритим небом, запропонувавши зіньківчанам та гостям міста, любителям природи і тим, хто не байдужий до екологічної загрози, що нависла над всім світом, досить актуальну на сьогодні тему «Екологічні проблеми України».

    Першим кроком екологічного екстриму було «Чисте повітря», адже без чистого атмосферного повітря людина може прожити не більше 5 хвилин. Говорили також і про породи дерев, які виділяють найбільше кисню в повітря, а вбирають вуглекислий газ.

    Наступні кроки - «Економія води» та «Стан води», адже вчені попереджають, що вже найближчі десятиліття вода може стати дорогоцінним ресурсом, тому є необхідність витрачати менше води і боротися за її чистоту.

    Говорили і про такі  глобальні проблеми людства, як зміна клімату та потепління.

   Відбувся обмін екологічними порадами «Сортуй та утилізуй». У розмові ми дізнались, що зіньківчани  приймають активну участь в сортуванні сміття, слідкують за чистотою території біля власних помешкань та навколо них.

   «Екологічна торбина» - так називався наступний крок екологічного екстриму, під час якого присутні висловлювали думки, щодо необхідності введення для користування паперових пакетів, як екологічно чистого продукту, та поступової відмови від пластикової тари.   

     Говорили і про шкідливість спалювання опалого листя.  «Сумлінно компостуй» - під такою назвою був черговий крок екологічного екстриму.

  Ведучі цього заходу Лідія Колоша та Лариса Криштопа закликала кожного з присутніх до екологічної відповідальності перед дітьми, онуками, правнуками за їхнє здоров’я та здоров’я всіх людей.  Наше майбутнє може стати жахливим, якщо не будемо дбати про довкілля. 

  Тож будьмо свідомими громадянами.  Дбаючи про довкілля ми  дбаємо про себе.

Виставка-інсталяція «Всі домівки в зелені купаються, бо свято зелене наближається!»

 

Виставка-інсталяція
 «Всі домівки в зелені купаються,
бо свято зелене наближається!»

(до Дня святої Трійці. П’ятидесятниця)

    Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м’ята і сонячна кульбабка… Земля відкривається до світу всіма променями своїх потаємних сил, до нас приходить свято Трійці. Відзначається на 50-й день від Великодня, це свято на честь Бога – Отця, Бога – Сина і Духа Святого.
    Цьогоріч християнська Трійця відзначається 4 червня, святкується виключно в неділю.
    У понеділок починався так званий Русальний тиждень, коли, за народними повір’ями, найбільшу активність і агресивність виявляла нечиста сила, зокрема - русалки. Протягом усього тижня дітям суворо заборонялося ходити в поле й купатися. Особливо це стосувалося четверга. Якщо ж хто насмілювався скупатися в ставку чи річці, то попередньо мав кинути у воду пучок полину.
    В суботу, напередодні Трійці, збирали «клечання». Квіти і трави для прикрашання хати і посвячення в церкві збирали дівчата, всього дванадцять трав. В давнину українці святкували Трійцю дуже врочисто. Зранку господині готували святкове застілля: капусняк, холодець, печеня, обов’язково смажена яєчня, вареники, пекли книші, прибирали та вбирали хатини. Після цього всі вбиралися у святковий одяг, сідали й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Якщо вдарить дзвін - це блага звістка. Тоді всі починають хреститись та йдуть до церкви. Ідучи до церкви, кожна дівчина несла в руках свіжі квіти. Після служби відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх святою водою. Дехто освячував і оселі. Вірили: таким чином захищались від русалок.
    Друга назва свята, Зелена неділя, говорить сама за себе. Хатини здавна прикрашають живими квітами, рослинами та всім, що символізує нове життя. За народними прикметами, якщо на Зелені святки йде дощ - будуть великі достатки та врожай.
    У Зелену неділю не можна було нічого робити: ні полоти, ні шити, ні худобу пасти. Після богослужіння та обіду йшли розважатися на толоку. Під вечір на Полтавщині в зелений тиждень дівчата і хлопці водили «Тополю» : високу дівчину вбирали зеленим гіллям, цвітом, намистом, стрічками і ходили з нею по селу, по полях – то вели навколо «тополі» хоровод «за сонцем», то ішли вервечкою, кланяючись людям і приймаючи гостинці.
    Дізнатися про традиції святкування Трійці в давнину, можна завітавши до читального залу Зіньківської публічної бібліотеки, де представлена виставка «Всі домівки в зелені купаються, бо свято зелене наближається!». Зібрана література розповість про звичаї святкування у різних куточках нашої мальовничої України.

 

 Книга Марії Чумарної «Я є Україна» вводить читача у світоглядний всесвіт давньої  України, знайомить із звичаєвою та матеріальною культурою нашого народу, що зароджувалася і відроджувалася з покоління в покоління, автор розглядає скарби народної культури, як генетичне джерело духовної пам’яті і сили для наступних поколінь.

 У виданні Братів Капранових «Веселих свят» ви знайдете все про головні українські свята – історію, прикмети, ритуали, святкові страви із рецептами, ігри та забави і багато іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі.

Ми маємо берегти прадавні корені і минуле нашого народу. Нині сумно бачити, що, окрім звичаю прикрашати свої домівки зеленими гілками і святити зілля (з чого в народі й пішла назва «Зелені свята»), від давньої обрядовості залишилися окрушини. Тож підтримуємо наше прадавнє українське і, сходивши в цей день до церкви, не забудьте поставити свічку і  попросити у Бога зберегти життя тих, хто зараз на фронті оберігає наш з вами спокій.

Зі святом! Разом до перемоги!

 

Акорди фотосесії

Шановні зіньківчани та гості міста! Ми вже знайомили вас з фототворчістю нашої землячки, майстра фотосправи Олени Стовпник. Ви мали змогу побачити її роботи на вікні нашої бібліотеки.

Після зустрічні з Оленою, яку бібліотекарі читального залу книгозбірні організували для учасників салону «Світ рукотворного дива», що діє при бібліотеці, та всіх бажаючих, майстриня провела з кожним з них професійну фотосесію.

Завітайте до бібліотеки та помилуйтеся черговими чудовими світлинами, які стали творчим продовженням зустрічі, отримайте задоволення та позитив від побаченого, адже кожна світлина – це справжній витвір фотомистецтва.

Бажаємо Олені подальшої творчої наснаги, професійного зростання та перемог у різноманітних конкурсах.

А нашим користувачам радимо: використовуйте кожну мить – фіксуйте всі неповторності життя самостійно чи з допомогою професіоналів, адже кожна світлина нагадає вам про те, що було кращого у вашому житті, ілюструйте своє життя і воно заграє різнокольоровими фарбами та відтінками!

Історичний круїз «Чарівний світ українського слова»

 

Історичний круїз «Чарівний світ українського слова»

(до Дня слов’янської писемності і культури)

Мова – це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об’єднаних в єдине ціле - народ.

         Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури, яке символізує цивілізаційне торжество слов’янства, його національну самобутність, об’єднує суспільство та долучає кожного з нас до безцінної культурної спадщини. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія - просвітителів, творців слов’янської писемності та абетки, перших пам’яток слов’янської писемності й старослов’янської мови, яка була створена в IX столітті, близько 862 року.

    Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху наша рідна мова: витерпіла страшне лихоліття татарщини, нападки Московщини, які тривають і зараз. Вбивали її, терзали її, шматували рідну мову, та не знищили - звучить, гримить знову і знову. Вона чиста, як криниця, милозвучна, як пташиний спів, свята, як Божий дар. Історична доля української мови пройшла тернистий шлях від заборон, замовчувань та цькувань до повноправного існування в незалежній державі Україна. Адже мова - то душа народу, його калинове диво, без мови не існує нації.

     Багато наукових дискусій викликає питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

     Перший твір у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій славнозвісна праця Нестора «Повість минулих літ». Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. У повісті книги названо «ріками, які напоюють всесвіт мудрістю незмірної глибини». «Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, - зазначив літописець,- то знайдеш користь душі своїй». Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності».

     У цілісності збереглася найцінніша книга давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі й гаряче відлунює в наших серцях.

Цінним є  видання «Пересопницьке  Євангеліє», написане у Києві 1056-1057р. Один з перших перекладів  українською мовою канонічного євангельського тексту. Видання супроводжується науковими дослідженнями. На ньому присягають на вірність Україні наші президенти.

     У середині 16 століття у східних слов’ян виникає друкарство та друкований алфавіт. Перша книга «Апостол» надрукована Іваном Федоровим у 1574 році у Львові.

     Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

     Під пером великого Кобзаря українська мова не тільки заграла всіма барвами своїми, а й запалала гнівним вогнем. Шевченко своїм величним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і, як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова.

     Весь світ віддає шану великим володарям українського слова - Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Маркіяну Шашкевичу, Василю Симоненку, Василю Стусу, Миколі Хвильовому, Ліні Костенко та  багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

     Попри те, що ми сьогодні маємо страшну війну, стільки бід, випробувань, але маємо розквіт літератури, літератури живою мовою і саму живу мову, яка весь час набуває, то в одній ділянці, то в іншій яскравих перлинок і у своєму вираженні думок, емоцій, почуттів. Сьогодні ми маємо чудову нагоду освідчитись у любові до рідної української мови і вкотре належно вшанувати її. Бо українська – це мова свободи й волі, могутня зброя українського народу в боротьбі за нашу незалежність. Сила мови, сила культури і незламність українського народу не залишать російському агресору ніяких шансів. Слава українському народу - творцеві і носію величної мови!

Українське слово.

Ти - частка тих, що вже давно померли,

Їх кров живуща, їх жага нетлінна,

Безсмертне і величне,

Багате і дзвінке, як Україна.

Закоханим - ти лагідна, як мати,

А недруга - як постріл із гармати.

Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді

З джерел, що не міліють у народі.

Літературна панорама « У нас герої не вмирають! Вони живуть! Вони воюють!

Літературна панорама « У нас герої не вмирають! Вони живуть! Вони воюють!

(до Дня Героя)

Повертайся живими з війни,

Матері й наречені чекають!

Наче квітку, надію плекають,

України найкращі сини,

Зажурились без вас ясени.

Володимир Матвієнко

    Сьогодні, 23 травня, українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників та захисниць нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну землю протягом не одного століття.
    Україна має знати своїх Героїв і возвеличувати їх подвиги. За те, що не стали на коліна перед агресором, не скорилися загарбнику і відстоють кордони держави. Сьогодні саме їх серця творять новітню історію України, а незламним духом відроджується нація.
    В ряди героїв ми ставимо також медиків, які самовіддано рятують наших воїнів, волонтерів котрі витягують поранених вояків з поля бою, рятувальників, які розбирають щодня завали, рятуючи життя мирних жителів від терористичного нападу ворога і особливо - матері воїнів, які чекають, моляться, допомагають своїм синам і донькам, і, дочекавшись, продовжують допомагати бійцям на передовій, і словом, і ділом…
    Нині, як і сотні років поспіль, українці гинуть, виборюючи право бути вільними. Коли ворог порушив кордони нашої країни, справжні патріоти- зіньківчани, стали на захист своєї Батьківщини і своїх рідних.
    Але, на жаль, багато з них поклали своє життя на жертовний вівтар війни. Пам’ять про тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідної домівки, житиме вічно. Їхні жертви не були марними. Своїм життям і героїчною смертю вони засвідчили безмежну любов до України.
    Пропонуємо користувачам бібліотеки літературну панораму книг, в яких зібрано безліч спогадів про загиблих українських воїнів, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни.

 Книга «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк» вміщує в собі спогади, фото, вірші про героя полтавської  землі, бійця полку «Азов», який загинув під Маріуполем у ході антитерористичної операції. Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «За вірність народу України І ступеня», медаллю «За жертовність і любов до України». Великий патріот загинув, аби  повсякчас нагадувати всім: боронити Україну – це боронити світ і нас в ньому.

У виданні Шевченка Артема «Слов’янськ. Початок війни» використано архівні фото й записи інтерв’ю з ключовими військово-політичними керівниками України, які ухвалювали головні рішення в ті буремні часи 2014 року. Також у кожному з епізодів з’являються спогади героїв, що безпосередньо брали участь у тих драматичних і трагічних подіях.

    Про мужніх патріотів зіньківчан, на жаль ще не написано книг, але краяни-герої вже відзначені великими нагородами, на жаль посмертно. Про одного з них, Сергія Міщенка, який нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, йдеться в статті «ЗСУ файно луплять москаля!» в газеті «Урядовий кур’єр» 2022 року №258

    Ми бережемо спогади про кожного з героїв і низько схиляємося перед величчю їх подвигу, та продовжуємо їхню боротьбу, аби наша країна залишалась незалежною.

Вишиванка – поема життя, закодована вічність в узорах

 Вишиванка – поема життя, закодована вічність в узорах

                  (бібліоярмарок до Дня вишиванки на підтримку ЗСУ)

Щороку 18 травня вся Україна заквітчувалася неперевершеними кольорами, святкуючи День вишиванки. На жаль, другий рік поспіль ми відзначаємо це свято в умовах повномасштабного вторгнення російських окупантів. Та тим і сильна, українська нація, що навіть у страшні часи війни та випробувань, ми пам’ятаємо свої традиції, підтримуємо невичерпне джерело української культури та ідентичності. Вишиванка є одним з впізнаваних символів України, а сьогодні вона стала ще й воїном, якого так боїться чужинська орда.

Саме Дню вишиванки та задля підтримки Збройних Сил України був присвячений бібліоярмарок «Вишиванка – поема життя, закодована вічність в узорах», який пройшов за підтримки Зіньківської міської ради, відділу культури та спорту виконавчого комітету Зіньківської міської ради, з ініціативи Зіньківської публічної бібліотеки на площі перед міським Будинком культури.

В цей день всі учасники ярмарку поринули у різнобарв’я кольорів української вишивки, робили свій вибір між різноманіттям вишитих та мальованих картин, захоплювалися виробами з дерева, пластику чи металу, обирали серед безлічі іграшок, прикрас, композицій з мила та паперу, торгувалися за розсаду квітів, а ще частувалися смачною домашньою випічкою, варениками, узваром та пирогами… і навіть мали змогу придбати живого півня.

Черга з охочих була до прекрасної фотозони, хтось спробував себе в ролі майстра з пластилінографії та виготовлення ляльки-мотанки на майстер-класах від позашкільних закладів міста.

А на сцені лунали вірші та пісні про вишиванку, червону калину та ярмарок у Зінькові від поетів-аматорів Зіньківщини Володимира Прислонського, Ганни Литовець-Гайдаш, викладачів та учнів Зіньківської музичної школи ім.Порфирія Батюка, радували непереможним українським гумором учасники театрального гуртка «Маска» з Лютенських Будищ.

Зараз триває збір коштів для придбання дороговартісного спорядження одному з наших земляків, жителю та члену багатодітної родини з с.Дейкалівка Філяєву Роману, який служить на Донецькому напрямку. Всі кошти в сумі 27 тисяч 30 грн., зібрані під час ярмарку, були вручені мамі солдата Галині Добряк на сцені після завершення заходу. А ще на передову до наших захисників поїдуть вишиті шеврони-обереги від Бірківських майстринь вишивки.

Ми дякуємо всім, хто долучився до організації та проведення нашого ярмарку: бібліотекарям сільських бібліотек-філій, учням та викладачам Зіньківської музичної школи ім.Порфирія Батюка, Зіньківського опорного ліцею №1 та Зіньківського ліцею ім.М.К.Зерова, Зіньківської станції юних техніків та Зіньківського будинку юнацької та дитячої творчості, колегам з міського Будинку культури, дорослим і маленьким самобутнім майстрам народної творчості нашої громади, підприємцю відділу «Ваша книга» магазину «Всесвіт» Наталії Калініченко, поетам-аматорам Зіньківщини.

Вітаємо всіх зі Святом вишиванки! Віримо в нашу перемогу! Віримо в ЗСУ! Все буде Україна!