Сторінками книг Миколи
Зерова
Огляд літератури до 130-річчя від дня народження Миколи Костянтиновича
Зерова (1890-1937), українського поета, літературознавця, перекладача
Микола Костянтинович Зеров (26 квітня 1890 року – 3
листопада 1937 року, Сандармох, Республіка Карелія) – український поет,
літературознавець, аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер
сонетної школи і перекладач античної поезії.
Молодший брат Миколи – Михайло – став поетом і
перекладачем, відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один
молодший брат – Дмитро Зеров – став ботаніком, академіком АН УРСР.
Творчість Зерова складна й багатогранна, проте залишалася
практично невідомою до настання незалежності України. В даному огляді спробуємо
пролити світло як на деякі дослідження Миколи Зерова, так і на видання про його
творчість.
Розпочнемо знайомство з творчим доробком поета з
двохтомника Зеров М.К. Твори: В 2 т. –
К.: Дніпро, 1990. – Т. 1.: Поезії. Переклади / Упоряд. Г.П. Кочур, Д.В.
Павличко. – 843 с. Перший том творів Зерова містить передмови Максима
Рильського та Дмитра Павличка. Сонети, сонетоїди, поезії російською мовою –
весь обшир віршованої творчості Миколи Зерова можна прочитати у цій книзі. У
більшості з них читається вплив класичної римської традиції. Сам поет часто
звертався до
давньоримських авторів. Зустрічаємо переклади творів Катулла, Вергілія,
Горація, Овідія. Є тут навіть переклади філософського трактату Тіта
Лукреція Кара «Про природу речей». Крім того, є переклади латиномовних
поезій європейських авторів, переклади класиків російської, білоруської,
італійської, німецької, англійської, французької, бельгійської поезії та прози.
давньоримських авторів. Зустрічаємо переклади творів Катулла, Вергілія,
Горація, Овідія. Є тут навіть переклади філософського трактату Тіта
Лукреція Кара «Про природу речей». Крім того, є переклади латиномовних
поезій європейських авторів, переклади класиків російської, білоруської,
італійської, німецької, англійської, французької, бельгійської поезії та прози.
Ще один збірник – Зеров,
М.К. Вибране: Поезії, переклади, дипломна робота / М.К. Зеров; Передм. М.М. Сулими. - К.: Укр. письменник, 2011. – 712 с. цікавий тим, що
містить спогади про самого Миколу Зерова Петра Горецького, а також дві
автобіографії, написані автором. Доволі оригінально Микола Зеров пише, причому
від третьої особи, про власну літературну працю: «Писав на своєму віку
поезії, критичні статті та історично-літературні розправи. До драм,
оповідань і доносів не причетний. Найтяжче даються йому поезії. Пише
поволі і, перш ніж сісти до столу, мусить перемагати досить сильну і
самому неясну в основі відразу до писання...».
Павличко «Основи», 2003. – 1301 с. – чи не найфундаментальніша праця Миколи Зерова. Це таки справжній підручник для тих, хто цікавиться українською літературою, хоча автор і зазначає, що книга не претендує на це звання. У цьому дослідженні подані нариси про красне письменство від
XVIII століття до 1920-х років. Книга містить масу першоджерел: статей, рецензій, нотаток та виступів. Окрім того, ця об’ємна книга містить більше
ніж 200 сторінок листів Миколи Зерова до своїх колег та рідних.
збірник Творчий доробок братів Зерових. – Суми: Видавництво «Козацький вал», 1999. – 44 с. (Імена на літературній карті Сумщини). У збірнику вміщені унікальні спогади, фотодокументи про братів Зерових, раніше ніде не опубліковані. Найбільше уваги в збірнику приділено кролевецькому періоду життя і творчості Миколи Зерова. Вперше подані
спогади Петра Горецького про Миколу Зерова (з дозволу С. З. Горецької, племінниці й жительки Кролевця). Зі сторінок збірника ми дізнаємося, що окрім своєї безмежної любові до поезії, Микола Зеров дуже любив архітектуру та астрономію. Часто своїх знайомих дивував розповідями про різні будови, а дивлячись на зоряне небо оповідав міфи про зірки та сузір’я.
Як бачимо, Микола Зеров посів
чільне місце серед плеяди українських літераторів того часу. Плекаймо й
пам’ятаймо його творчий доробок, адже саме йому, як нікому іншому вдалося донести
до сучасників голос античної класики, надати їй нового звучання.
Немає коментарів:
Дописати коментар