Дякую тобі, друже, що ти у мене є!

 Дякую тобі, друже, що ти у мене є!

(перегляд літератури до Міжнародного дня дружби)

Дружба - це одне з найважливіших почуттів людини, вона ж є дуже важливою та цінною. Вона допомагає нам впоратися з проблемами, робить нас кращими, сильнішими, витривалішими.

30 липня світова спільнота відзначає Міжнародний день дружби. Свято це зовсім молоде. Лише  2011 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про проведення Міжнародного дня дружби між державами, культурами та всіма людьми на Землі. «Дружба між народами, державами, культурами і окремими особами може надихнути на зусилля із забезпечення миру і дає можливість побудувати мости між суспільствами, які шанують культурну різноманітність», - наголошується в документі.

Сьогодні такі унікальні людські взаємини як дружба виступають справжнім двигуном толерантності, зміцнення життєствердних ідей, обміну культурними традиціями і досягнень в ім’я розвитку та миру…

З цієї нагоди в Зіньківській публічній бібліотеці експонується перегляд літератури «Дякую тобі, друже, що ти у мене є !». Для користувачів   бібліотеки підібрані книги найкращих вітчизняних та зарубіжних письменників, які розповідають що таке дружба, що в ній головне, як вона цінувалася в різні епохи. Ця добірка книжок не залишить нікого байдужим, кожен читач знайде для себе головну книжку про те, як знайти справжніх друзів, і зрозуміє, що дружба - це взаєморозуміння, щирість і довіра, спільні інтереси.

Тож сьогодні обов’язково привітайте своїх друзів та близьких з Міжнародним днем дружби та побажайте їм щастя, миру та взаєморозуміння.

Святий Володимир – України хреститель

Святий Володимир – України хреститель

Історичний альманах до Дня хрещення Київської Русі,

Дня Рівноапостольного Великого князя київського Володимира – хрестителя України-Русі

 

Хреститель Русі київський князь Володимир Святославич є знаковим символом для всієї східнослов’янської цивілізації. Адже серед подій і явищ, що визначали плин вітчизняної історії, либонь, не буде перебільшенням назвати найголовнішим Володимирове хрещення. Запровадження християнства у Київській державі князем Володимиром в кінці Х століття стало переломною віхою історії Русі-України, поворотним пунктом її всього подальшого історичного розвитку. Християнізація Київської Русі подолала політичну та культурну ізольованість країни й призвела до визнання за нею самостійного місця у символічній сім’ї християнських народів тогочасного європейського світу.

Достатньо навести основні віхи з біографії князя, щоб уявити масштаб особистості Володимира. Князь захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Православною церквами як рівноапостольний святий.

Найголовнішою, напевно, заслугою Володимира Великого є хрещення Русі. Володимир переконався, що для зміцнення держави й її престижу потрібна нова віра. Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією – найбагатшою, наймогутнішою та культурно найвпливовішою державою того часу. Так він вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.

Після офіційного хрещення киян у 988 християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Для унормування церковного життя у своїй державі Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського.

З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були священики з Корсуня, які знали слов'янську мову. Факт, що прийняття християнства не призвело до безпосереднього політичного опанування Русі Візантією, а відкрило новій християнізованій спільноті зв'язки з далекими та близькими сусідами, слід уважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення Русі та слов'ян Сходу.

Парні образи Володимира (у хрещенні – Василя) і його матері Малки представлені в українських обрядових піснях новорічного циклу, де відобразилися у фольклорних фігурах Василя і Маланки (Меланки, Миланки). У церковному календарі день святої Меланії римлянки завершує річне коло, день святого Василя Великого його починає.

    Враховуючи загальновизнаний вплив Володимира Великого на розвиток державності та суспільного життя на землях сучасної України, його зобразили на лицьовому боці усіх різних видів банкнот номіналом 1 гривня і чотирьох монетах України (за вагомий внесок в історію України). Також пам'ятник Володимиру Хрестителю на Володимирській гірці в Києві зобразили на банкноті номіналом 100 000 купонів. Портрет Володимира Святославича є на поштовій марці України, присвяченій 1000-річчю з дня смерті князя.

Книги з шоколадним присмаком

Книги з шоколадним присмаком

       В читальному залі під відкритим небом зібрались жителі міста і користувачі Зіньківської публічної бібліотеки імені В.Г.Короленка на книжково-шоколадну дегустацію. 

Їх напевне зацікавила назва.  Адже шоколад - це улюблені солодощі майже більшої частини людей і дітей.  

          Із книг, журналів вони мали можливість дізнатися, що найбільшим  виробником  какао у світі є Бразилія, що в Європу шоколад завезли  іспанці, і сила шоколаду в тому, що він зміцнює фізичні сили людини та її витривалість, що шоколадне дерево - дуже цікава рослина, плоди її достигають 7-9 місяців. Одночасно на одному дереві буває не більше 20-30 стиглих плодів. У середині плоду у ніжному, схожому на желе, білому м’якуші міститься 20-60 зернин. Це і є дорогоцінні какао - боби.

      А чи всі знали, що  першими навчилися робити шоколад  ацтеки, які називали його «їжею богів». Що чорний (гіркий) шоколад виробляють з  какао, цукрової пудри та какао-олії. І що знавці шоколаду вважають справжнім шоколадом лише чорний. Всі інші сорти шоколаду вони називають  «десертами».  І краще його їсти вранці або під час перекусу між сніданком і обідом. Що спочатку його вживали в аристократичних колах і лише в ХХ столітті, коли було налагоджене промислове виробництво, шоколадом змогли насолодитися  і  прості люди.

   У відвідувачів читального залу була можливість познайомитися із книгами відомих українських письменників із шоколадним присмаком. Одна із них -  збірка оповідань «Львів. Кава. Любов». Це книга про Львів, в повітрі якого  кожен його відвідувач відчуває гіркуватий запах  чорної  кави і шоколаду. 

   

    «Принесіть – но нам щось солоденьке на свій смак!  Так замовляють у львівських кав’ярнях», -  пише Ніка Нікалео у оповіданні «Піаністка». І далі говорить: «Меню львівських кав’ярень та ресторанів вирізняється тим,  що тут можна замовити будь-що і ти завше будеш задоволений по самі вуха».

   А Наталя Гурницька у оповіданні «Передчуття» пише: «Гіркуватий запах свіжозмелених зерен кави став іще виразнішим, і Леся з насолодою вдихнула повітря. Кава – це ще одна приємність у її житті, якою їй завжди хотілося розкошувати на повну. Так, щоб відчути запаморочливий аромат, вишуканий смак і віддатися до останку неквапному ритуалу приготування та пиття кави».

     Іншу історію дівчини, її життя, кохання  читаємо у оповіданні Вікторії Гранецької «Абонентська скринька». «Дівчина із золотим ім’ям та місто із золотим серцем. Хіба ж вони не створені одне для одного? Злата обожнює затишні вулички, повиті ароматами кави; будинки, що ніби зійшли з листівок позаминулого століття; стару бруківку, між котрої іноді застряють тоненькі підбори…», - пише письменниця.

      А книга Девіда Лебовіц «Солодке життя в Парижі», яка надійшла  до бібліотеки від Українського інституту книги, обіцяє читачу  подарувати напрочуд цікавий погляд на місто вогнів, сиру та шоколаду. Відчути смак справжніх французьких делікатесів, аромат паризького життя. 

      У книзі  Володимира Войновича «Запах шоколада»  герой твору приїхав у одне із польських містечок, щоб згадати свою молодість, зустріти свою першу любов. Та чи вдалося йому? Читайте і самі дізнаєтесь.

    Жителі та гості нашого міста дізналися також про поради гурманів пити какао із широких товстостінних чашок, заїдати несолодкими бісквітами. Так смак цього напою розкривається найбільш повно. А ще були запропоновані кулінарні книги та журнали «Добрые советы», «Отдохни», «Лиза», «Добра кухня»,  «Смачно!» з рецептами приготування шоколадних трюфелів, тортів, мусів. 

То чому б і не зустрічатися нам частіше разом! І користь, і відпочинок, і спілкування!

Шляхами української державності

Шляхами української державності

Книжкова викладка літератури до 31-ї річниці прийняття

Декларації про державний суверенітет України

 

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР абсолютною більшістю голосів прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка стала передвісником незалежності нашої держави.

У преамбулі документа підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України, як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішній відносинах». У декларації було вжите словосполучення «українська нація», а також вперше прозвучало слово «відродження». Територія України проголошувалася недоторканою. Саме з того дня українська державотворча історія розпочала новий відлік.

Цій важливій даті в історії нашої держави була присвячена книжкова викладка літератури «Шляхами української державності», організована Зіньківською публічною бібліотекою імені В. Г. Короленка в читальному залі.

   Користувачі мали можливість ознайомитися із історичними нарисами вітчизняних і зарубіжних авторів, збірниками наукових праць, хрестоматіями, які висвітлюють цю доленосну подію в історії нашої держави й дають цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності.

Краєзнавчі ресурси - до ваших послуг (електронна презентація інформаційних ресурсів та послуг)

Зберемо воєдино всю свою родину

Зберемо воєдино всю свою родину

Родина, рід – які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами гілочки,

На дереві, яке стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мама, прадід твій і дід.

Родина – символ вірного кохання, щоденного спілкування, поваги, тепла та вдячності. Вона є невтомною берегинею моральних чеснот, давніх звичаїв та традицій.

Родина для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримають у важку хвилину, порадіють успіхам. Ніде не відчуваєш себе так добре як у колі найрідніших людей.

Кожен народ має свої традиції та звичаї, які особливо стосуються  сім’ї.

З нагоди Дня родини ми підготували для своїх користувачів книжкову виставку «Зберемо воєдино всю свою родину». Тут знайшли своє місце книжкові новинки, а також книги, які вже вподобали наші користувачі.

 До вашої уваги народознавча література: «Народні оповідання», «Золоте чересло», Г. Лозко «Українське народознавство», О. Стражний «Український менталітет»; яскраві твори художньої літератури: І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», Г. Квітка-Основ’яненко  «Сватання на Гончарівці», І. Карпенко-Карий «Хазяїн».

А також книги - «Дерево життя», В. Войтович «Міфи та легенди Давньої України» та цикл книг О. Кононенка «Українська міфологія»,  які розкривають традиції та звичаї родинних стосунків, побут, символіку обрядової їжі та багато іншого.

Тож запрошуємо відвідати нашу книгозбірню всією родиною і поринути в атмосферу родинного затишку і тепла. Сподіваємося, що кожен з вас зможе підібрати собі книги до смаку.

Шановні користувачі! У нинішньому динамічному світі родина не лише не втратила свого сакрального значення, а й набула ще більшої цінності. Дозвольте нам привітати всіх вас з цим прекрасним святом, побажати вам сімейного затишку, благополуччя та достатку, бо що ж врятує нас краще від усіх негараздів, ніж тепле сімейне вогнище!

Онлайн-знайомство "Сучасна українська проза: вибір читачів"