пʼятницю, 24 лютого 2023 р.

Герб України - символ моєї свободи

 «Герб України  - символ моєї свободи» 

  /Прийнято перший офіційний Державний герб України/


         Шанобливе ставлення до державних символів, виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну є важливою сходинкою в закладенні духовних основ державності. 25 лютого 2023 року виповнюється 105 років, відколи в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

         З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге - спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

         Державний Герб України складається з Малого та Великого Гербів. Малим Гербом України є золотий тризуб на блакитному фоні. Великий Герб України знаходиться ще у стадії розробки.  Він один із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном. Золотий Тризуб на синьому щиті був затверджений 19 лютого 1992 року відповідною постановою Верховної Ради України.

 


         Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ, грошових знаках та знаках поштової оплати. Вже багато століть герб єднає українців. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності. Ставши Державним Гербом сучасної незалежної України, тризуб символізує спадкоємність традицій та уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

          Шановні користувачі, з нагоди цієї дати, пропонуємо вашій увазі перегляд літератури «Герб України – символ моєї свободи», який презентує абонемент публічної бібліотеки для вас. На ній представлено зображення Герба та текст Постанови Верховної Ради України «Про державний Герб України», оригінальні кНиги, статті, ілюстрації. Він дає можливість простежити усю історію українського Герба: від зображень на монетах часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого - до сьогоднішніх варіацій.


         Сьогодні, в час відродження національної самосвідомості, гостро постає проблема української символіки. Книга Володимира Сергійчука «Національна символіка України» відкриває для нас багато нового й цікавого, ви познайомитесь із маловідомою інформацією про традиції використання нашим народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть. Автор  зауважує, що у священних символах України народ прагнув відобразити і ясні зорі, і тихі води, і край веселий, і мир хрещений, і славу, і волю...



       
Великий інтерес становлять документальні матеріали, які увійшли до видання «Ілюстрована історія України» ученого із світовим ім᾽ям Михайла Грушевського. В книзі підкреслено, що  М.Грушевський виступив з пропозицією взяти за герб УНР знак князівської влади часів Київської Русі - тризуб. На думку М.Грушевського, найкращий такий знак - тризуб, що вживався на монетах  князя Володимира та його нащадків. Так і було ухвалено. Проекти герба, підготовлені художником В.Кричевським, були затверджені в березні 1918 р.



         Перед вами, шановні користувачі - унікальна книга  «Тризуб». У ній        під символічною назвою зібрано поезії трьох авторів Володимира Косовського, Андрія Кравець-Кравченко, Євгена Чередниченка, з мальовничого Фастівського краю на Київщині - трьох друзів і однодумців, членів місцевого осередку ОУН, що діяв у місті над річкою Унавою та навколишніх селах на початку 40-х років минулого століття. Троє - в ім᾽я грядущого. Їхній неподільний творчий доробок «ТРИЗУБ». У ній автори влилися  в океан української бутності, означеної перед світом прадавнім Знаком Княжої Держави Київської, Тризубом, одне лиш пошанування якого оберталося  для тисяч свідомих українців тюрмами і засланнями. Ця книжка - про велику любов до України, її народу.


         Повість «Во славу золотого тризуба» Василя Нагірника виявиться надзвичайно цікавою для української молоді, яка прагне довідатися  більше про минуле народу України, про значення Тризуба в житті  видатного політичного і громадського діяча XX століття Степани Бандери та його боротьбу за Вільну і Незалежну Самостійну Українську Державу.



        



В статті Світлани Чорної «Тризуб - символ суверенної держави і нашої свободи» в газеті «Голос України» №33, 2022 року висвітлено, що Тризуб був відомий в доісторичну епоху, його сліди виявлено на українському Поділлі, що датується 111 тисячоліттям до нашої ери. Сучасної графічної форми він набув у княжу добу. Тризуб був родовим знаком хрестителя Русі Володимира Святославича. Було доведено, що саме Україна, а не Москва є спадкоємицею історії Русі і Києва. Ні один зі слов᾽янських
  і навіть європейських народів не має такого питомого, свого й оригінального гербу.

         Герб Тризуб, підносить почуття нашої національної гідності і наче каже до кожного українця: «Ти член і спадкоємець тисячолітньої слави великого народу, котрий уже 10 століть боровся під сим знаком».

         Україна - єдина країна у світі, яка має у Ватикані свої державні символи. У соборі св.Петра, неподалік поховання Апостола, є Престол на честь київських князів, святих Ольги і Володимира. Їх мозаїчні ікони викладено на стіні до 1000-ліття хрещення Київської Русі. Володимир Ясне Сонечко України тримає в одній руці Десятинну церкву, в іншій - хрест і стрічку із зображенням тризуба. До того ж в одному із центральних престолів собору домінують жовто-сині кольори.


         Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Під час повномасштабної війни він набуває щораз нових відтінків значень, які українські митці відтворюють у своїх роботах. Тризуб став таким же впізнаваним у світі, як прапор. Сьогодні це візуальна метафора незламності, стійкості та нескореності українців, які зараз борються з ненависним ворогом. Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

четвер, 23 лютого 2023 р.

Книжкова виставка «Мій український народе! Ми - вистоїмо, ми - переможемо!»

Книжкова виставка «Мій український народе!
Ми - вистоїмо, ми - переможемо!»
(до Дня початку російської агресії проти України)



Ніхто й ніколи нас не зможе подолати,

Ми волелюбні, в нас щасливе майбуття.

День нинішній нарешті має стати

Днем, коли війни відійдуть у забуття.

Володимир Прислонський

    24 лютого 2022 року закарбований в пам’яті українців, як найстрашніший день, коли кожен з нас прокинувся від звуків повітряних тривог та вибухів. На всіх кордонах України з боку російської федерації відбулися повномаштабні наступи.

    Війна… Життя поділилися на «до» і «після». Ці події змусили кожного відчути свою причетність до долі своєї країни. Ніщо так не згуртовує людей, як біда і сьогодні вона на всіх одна. Ми всі об’єднані волею до Перемоги та саме зараз точаться криваві бої на сході України, де вирішується доля і майбутнє нашої з вами Батьківщини.
    Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти терористів, стало несподіваним ударом для країни-агресора. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів.
    Звичайно ж росія мріяла провести власний парад на День Незалежності і її бажання здійснилось – на Хрещатику стоїть купа спаленої та підбитої ворожої техніки. І на цьому герої нашої країни не зупиняться.
    Армія російської федерації завдає підступні удари по цивільним об’єктам, медичним закладам та школам, знищує вщент українські міста, обстрілює «зелені» евакуаційні коридори, регулярно нехтує нормами Женевської конвенції 1949 року (про захист цивільного населення під час війни) та скоює воєнні злочини, цинічно вбиваючи українців, крім того, російська влада веде активну інформаційну війну. Тисячі скалічених життів, закатованих та розстріляних людей, відчай і біль в очах українців з окупованих територій, звірські дійства які творять нелюди над українцями неможливо ні зрозуміти, ні пробачити!
    Наші поети-аматори Зіньківщини описують у своїх віршах свої почуття про пекло і тяжкі хвилини в містах Бучі, Маріуполі та Ірпіні. Одна з таких збірок Мельник Л. «А ти живи…», з якою можна ознайомитися в читальному залі нашої бібліотеки.
    В читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки експонується книжкова виставка «Мій український народе! Ми – вистоїмо, ми – переможемо!», на ній представлені книги та періодичні видання, в яких розповідається про всі тяжкі часи нашої країни, етапи російсько-української війни та реалії сьогодення.

    Про волонтерськи фронт, який наближає нашу Перемогу читачі нашої бібліотеки можуть ознайомитися в статті «Суспільство» у газеті «Голос України» №183 за 2022р.
    Ми можемо допомогти нашим військовим наблизити перемогу. Кожен – на своєму фронті. Лікарі, коли надають допомогу тим, хто її потребує, стоячи годинами в операційних і майже живучи в медичних закладах цілодобово, рятуючи дорогоцінне життя. Про одну героїчну військову медикиню, яка пережила російський полон можна прочитати в статті «Я пишаюся, що була в найгарячішій точці світу – в бункері Азовсталі» в газеті «Урядовий кур’єр» №230 за 2022р.
    Не менш важливим є фронт рятувальників, що кожен день розгрібають завали руїн в надії на порятунок хоча б одного з постраждалих на війні. І звичайно ж політиків, коли правильно скеровують кошти платників податків і всіляко допомагають військовим. Зусилля кожного важливі. Ми – не наляканий тил. Ми – активний другий фронт!
    На жаль, збільшується сумний список наших мужніх земляків, які поклали своє життя, боронячи незалежність України і цивільних людей. Про їхні подвиги можна прочитати в статті «Військові з Полтавщини, які загинули в боях за Україну» в газеті «Вечірня Полтава» №9 за 2022р. Низько вклоняємося світлій пам’яті Героїв-захисників, що загинули у російсько-українській війні: Юрія Берлізова, Дмитра Бута, Антона Бутенка, Юрія Затворницького, Сергія Шатрави, Віталія Карася, Руслана Каптана, Станіслава Кратнова, Сергія Міщенка, Віталія Стаська, Вадима Харченка, Сергія Чирки, Євгенія Кулика та Марьєнкова Сергія. Нехай пам’ять про них та їх імена назавжди закарбуються у серці кожного жителя нашої громади. Але життя перемагає смерть, так само, як Україна неодмінно здолає рашистську орду.
    Напевно, наших воїнів ще попереду чекають найтяжчі бої, та й мирні міста ще не раз здригатимуться від ракетних «прильотів». Але вже сьогодні для більшості українців стало зрозуміло, що свобода насправді – найбільша цінність. Коли вона є, ми її фактично не помічаємо, а коли її забирають, втрачає сенс саме життя. Наразі ми захищаємо своє право на власну державу і поступово стаємо взірцем для інших. Змінилося ставлення до України й у нас самих. Тільки покинувши рідну домівку через війну, багато хто нарешті збагнув її переваги.
    Сміливий український народ й надалі буде протистояти ворогу та здобуде перемогу. Ми неодмінно побудуємо нову, могутню державу Україну, попри усі випробовування і вона стане прикладом для всього світу.

Все буде Україна! Ми вистоїмо! Ми переможемо! Ми – це Україна!






середу, 22 лютого 2023 р.

Старовинні рецепти української кухні

 


    Українська кухня – смачна, різноманітна, щедра, ситна, цікава, самобутня. Вона створювалась протягом багатьох віків та відбиває не тільки історичний розвиток нашого народу, а ще його звичаї, традиції, і навіть природні та кліматичні особливості, в яких перебував український народ в процесі свого історичного розвитку.   На жаль, сьогодні ми дещо забули, що таке справжня домашня, корисна, здорова і смачна їжа. Ми вважаємо, що кухня - це душа народу. Наші предки володіли надзвичайними знаннями по приготуванню найрізноманітніших страв, їх кухня була збалансованою і здоровою, вони готували з великою відповідальністю і натхненням.

    Запитайте у будь-кого про українські старовинні страви - і вам одразу згадають борщ, вареники, голубці та холодець. Але наша національна кухня набагато древніша, різноманітніша та цікавіша, ніж ми думаємо! Хоч і багато традиційних страв вже не готують в українських родинах, проте їх рецепти збереглись до сьогодні.

         В актовому залі  Зіньківського центру соціальних послуг для пенсіонерів - членів бібліотечного клубу «Леді Позитив» спільно з працівниками відділення соціальної роботи був проведений хаукаст «Старовинні рецепти української кухні».


         Ведуча заходу,  бібліотекар Зіньківської публічної бібліотеки Валентина Зеленська, розповіла, що українці здавна вміли створити смачну і незвичайну страву із дешевих і звичайних продуктів: пшеничного борошна, буряків, свинини, сала, яєць і молочних продуктів. Бере свій початок наша кухня від простих сільських страв, основою для яких служать м’ясо, злаки та овочі: картопля, капуста, гриби та буряк. Оскільки ще спрадавна українці використовували для приготування їжі піч, то українські страви переважно варені, тушковані або печені. Вона запитала у присутніх: «А чи знаєте ви як пахне життя? Давайте на хвилину відчуємо цей запах… Це пахне хліб!». Тож повернімося і ми до своїх святинь, вклонімося святому хлібові, бо в ньому наше життя, сьогоднішнє і  майбутнє. Хліб, коровай,  паляниця, житник, книш – ось які назви дають хлібові в народі.


         Присутні дізнались багато цікавого про українську стародавню їжу, переглянули відео-кліпи про страви, які  зовсім незаслужено забуті і могли б буті цікаві і в сучасний час: «Книші з грибами», «Холодник з буряком», «Душенина», «Шпундра»,  «Коцюрба», «Лемішка», «Тетеря», «Кваша» та інші.

         Неповторна, унікальна, самобутня, з широкою палітрою смаків - саме така наша українська кухня. На порозі весни, цього смачного веселого свята - Масниці залишився звичай готувати смачні страви. Талановитий поет рідного краю Володимир Прислонський  побажав присутнім оновлення і щасливих днів, щедрого столу, гостинної хати, злагоди та достатку, перемоги. Він продекламував вірші «На масницю встигайте все!», «Рідна мова», «Вага слова».


          Свято для душі і шлунку - це млинці та вареники. Ці страви дуже легкі в приготуванні. Це найстаріші страви з українських страв. Учасникам заходу творчий колектив відвідувачів центру соціальних послуг «Панночки» подарував  художню постановку «А мій милий, вареничків хоче».


         Додав присутнім настрою  і танець «Заклик весни» від колективу «Панночки».


         Українська народна кухня - це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати. Неповторна, унікальна, самобутня, з широкою палітрою смаків - саме така наша українська кухня!

         Під час повномасштабної війни, українська спільнота розгорнула ще й свій гастрономічний фронт. Майже всі заклади - від великих мережевих компаній до кав’ярень біля дому - відкрили власні волонтерські кухні.

         Світова кулінарна спільнота потроху розриває будь-які зв’язки з Росією. Натомість щодня тисячі закладів по всьому світу, від Великобританії до Австралії, готують українські страви. Легендарні шефи не просто підтримують Україну, але й збирають значні суми для гуманітарних фондів, які допомагають нам.


         А на закінчення заходу учасники пили чай і слухали гумореску про українські страви « Як пішла я в мандрівку».

вівторок, 21 лютого 2023 р.

Плекатимеш мову – цвістимуть слова

 Плекатимеш мову – цвістимуть слова

 (мовознавчий ярмарок до Міжнародного дня рідної мови)

         Форма нашого заходу, яка пройшла в читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки була дещо незвичайною: ми разом із поетами, гумористами, музикантами, бандуристами нашого краю і просто користувачами бібліотеки здійснили уявну подорож на ярмарок – цікавий, дотепний, веселий, такий, яким він був кілька десятків років тому  у нашому місті. Ярмарок краси нашої мови і багатства традицій нашого народу, присвячений Міжнародному дню рідної мови під назвою «Плекатимеш мову –  цвістимуть слова». Саме на ярмарку кожен  мав можливість відчути себе справжнім українцем.  Розкрити скарби нашого народу.




         Ярмарок  завжди приваблював багатьох людей тим, що тут можна було продати і купити, і на людей подивитись, і себе показати.


  Відомий всім нам поет Володимир Прислонський читав  свій вірш «І знову ярмарок в Зінькові» та «Медовий ярмарок».


         Ярмарок у нас був розумовий, тому його учасникам знадобилися  не гроші, щоб купувати, а мовознавчі знання –  розум, кмітливість, винахідливість. Ми завітали в різні крамниці і учасники ярмарку виконали різні завдання. Це і  «Слова і словники», де з’ясували значення слова «ярмарок» за допомогою тлумачного словника, «Словечка до словечок» - підбирали синоніми до запропонованих слів.  А ще антоніми  у крамниці «Знайди пару».






         Успіх ярмаркування – в умінні говорити. Тому заглянули в крамницю  «Скарби українського фольклору», щоб пригадати прислів’я та приказки про мову. А в крамниці «Мовне джерело» ми знайомилися із фразеологізмами, які часто звучать на ярмарку.


         Ті, хто люблять кумедні випадки, які трапляються з людьми в житті, зупинилися біля крамниці «Сміх заради життя», де читав свої гуморески  житель села Тарасівка Григорій Крутько».


         А в крамниці «Розквітай же, рідна – українська мова» слухали вірші молодої, талановитої поетеси, студентки Лохвицького  медичного коледжу Анни Шпіки «Солов’їна мова»,  «Рідна мова» Григорія Крутька, а ще вірш присвячений українській мові Володимира Прислонського, автора багатьох збірочок віршів.


          Звучала на нашому ярмарку і українська пісня «Вишиванка», чаруючи своєю ніжністю і витонченістю, у виконанні ансамблю бандуристок Зіньківської музичної школи імені Порфирія Батюка.



         Була можливість послухати і пісні «Ой, у лузі, червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка, «Стефанія» групи Kalush, «Вишні» Антона Велбой та троїстих музик у виконанні викладачів Зінькіської музичної школи імені Порфирія Батюка.



         На ярмарку  було місце, де пропонувалися книги, викладка яких була на книжковій виставці «Пелюстки мови»


Мовознавчий ярмарок показав, що зіньківчани знають рідну мову, вміють використовувати її багатство у власному мовленні.

Тож бережімо, плекаймо рідну мову, плекаймо кожне українське слово, розмовляймо гарно і вишукано!

          Нагородою за правильні відповіді були солодкі призи.




понеділок, 20 лютого 2023 р.

Урок патріотичних цінностей «Небесна Сотня: ціна свободи»

 

Урок патріотичних цінностей «Небесна Сотня: ціна свободи»

(до Дня Героїв Небесної Сотні)

 


Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів

     Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

    Час невпинно плине, змінюються пори року, але пам’ять повертає нас у зиму 2014 року, яка не просто змінила українців, а дала нам несхитну віру в себе, в свій народ, подарувала надію на краще майбуття, змінила світогляд мільйонів. Саме тоді згадали ми, що таке честь і гідність, духовність та милосердя, відвага і мужність та як багато вони важать в отакі визначальні для цілої нації моменти.
    Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль…Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики.
    Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні кращих наших синів і дочок. Розгони Євромайдану відзначилися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці «штурми та розгони» переросли у велетенські акції супротиву, били дзвони всіх церков, а кожен штурм сприймався в Україні як «боротьба не на життя, а на смерть».
    На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє 20 лютого Україна відзначає дату - День Героїв Небесної Сотні.
    Для учнів Зіньківського опорного ліцею №1 та гостей було проведено урок патріотичних цінностей «Небесна Сотня: ціна свободи».


    На жаль, реалії нашого сьогодення змусили всіх учасників спуститися до укриття та продовжити свій урок там, та це лише вкотре доводить незламність духу нашого народу, і зокрема, його юних патріотів.
    Ведучі заходу Лариса Криштопа та Людмила Рибалка разом з присутніми відновили хронологію подій, що відбувалися на Майдані Незалежності в Києві у 2013-2014 роках, згадали поіменно всіх Героїв Небесної Сотні, переглянули відео-сюжети про трагічні події Майдану.


    На заході лунали патріотичні вірші у виконанні учениць ліцею ім.Миколи Зерова Вікторії Циганенко та Анни Дейнеги.


    Хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих.


    Запрошений на захід учасник антитерористичної операції, наш земляк – сержант Юрій Алфьоров, поділився з учнями спогадами про нелегку боротьбу за єдність та цілісність на Сході нашої країни.


    Присутні ознайомилися з книжковою виставкою «В їхніх серцях жила Україна», яка була представлена в читальному залі книгозбірні




    Сьогодні ми закликаємо вас згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих, згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
    Сьогодення бринить тривогою. Кремлівські імперіалісти вдаються до дрібних провокацій, масштабних злодіянь, щоб знищити нашу незалежність, зламати нашу волю, відібрати у нас свободу. Уроки 2014-го для них виявилися марними. А для нас? «…Дивляться з темних небес загиблі поети й герої – всі ті, хто так вірив у світле майбутнє…». Не маємо права зрадити їхню віру, нашу Україну!...
    Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності, за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і промовляють – «не дайте злу перемогти», адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів нашої держави, борються за її єдність та цілісність.
    Загиблі віддали своє життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен з нас! Сьогодні, завтра і завжди!
    Бажаємо всім нам в цей тяжкий, тривожний час для нашої країни і нашого народу, мужності, витримки! Тоді вистояв Майдан і відбулась Революція Гідності. Вистоїмо і зараз – і здобудемо Перемогу! Бережіть себе, своїх рідних і Україну! Слава Україні! Героям Слава!

вівторок, 14 лютого 2023 р.

Книжковий мікс « Факти про книгу, яких ви не знали»

 Книга – одне з найбільших див, створених людиною. З книг ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні знань. Всім відомо, що книги не розмовляють, та у кожної є душа – аура добра і мудрості, яку вони нам дарують.


            14 лютого в Міжнародний день дарування книг у читальному залі публічної бібліотеки для користувачів, друзів нашої книгозбірні та поціновувачів книг було проведено Книжковий мікс « Факти про книгу, яких ви не знали». Ведуча заходу, бібліотекар Ольга Житник розповіла про значення книг та читання в житті людини, про найнезвичайніші  книги, які стали витворами мистецтва. Також гості ознайомилися з найвідомішими музеями, експонатами яких є книги.


            Під час зустрічі користувачі ділилися враженнями про книги, які вони прочитали, а ще переглянули відеоролик « Цікаві факти про книги», підготовлений бібліотекарем Віталієм Крохмальом.



            …Книги мають одну особливу чарівність: вони дарують нам насолоду, розмовляють з нами, стають живими друзями для нас. Тож цінуйте хороші книги і читайте їх з задоволенням і користю.



четвер, 9 лютого 2023 р.

Книжкова симфонія кохання.

Кохання…Багато століть людство не може знайти єдиного визначення для цього неймовірного почуття. Все змінюється у цьому шаленому світі і лише кохання залишається завжди юним і прекрасним, завжди новим і несподіваним.

         Тож, усіх хто кохав і кохає, хто хоч раз в житті втрачав голову від кохання, тих, хто проніс свої почуття через все життя, і тих, хто ще, на жаль, не відчув цього запаморочливого, прекрасного почуття, запрошуємо відвідати нашу виставку-інсталяцію «Книжкова симфонія кохання» на абонементі бібліотеки.



Існує багато віршів, пісень, легенд  та неймовірних історій про кохання. Ми обрали для вас найсуттєвіші, найзворушливіші історії, щоб показати всю багатогранність цього почуття.  Цікаве знайомство з книгами про кохання стане для багатьох з вас незабутнім книжковим побаченням.

         Нестаріюча класика: Ф.Фіцджеральд «Дише ніжністю ніч», Г.Маркес «Кохання під час холери», Е.М.Ремарк «Три товариші», М.Мітчелл «Звіяні вітром»; сучасні твори: «Львів. Пристрасті. Таємниці», Г.Вдовиченко «Інші пів’яблука», Н.Гербіш «Теплі історії до кави», Д.Гарріс «Ожинове вино»; найвідоміші: С.Талан «Просто гра», Д.Мойєс «Щасливі кроки під дощем», М.Кідрук «Любов і піраньї», С.Андрухович «Фелікс Австрія»; та майже невідомі: І.Альєнде «Японський коханець», О.Памук «Музей невинності», О.Лілік «Квіти цикорію», С.Кінселла «Здивуй мене» та інші – стали гімном кохання.

         Запрошуємо вас завітати до нашої книгозбірні і вибрати собі книгу до душі.