Конституція України – фундамент правової держави

Конституція України – фундамент правової держави

Викладка літератури до Дня Конституції України

          Конституція являє собою не тільки основний закон країни, але служить фундаментом її розвитку. Автором першої Конституції України був гетьман Пилип Орлик, договір про встановлення вольностей та прав був підписаний на зборах Запорозького Війська у 1710 році. Конституція Пилипа Орлика вважається першою конституцією в світі. До 1996 Україна жила за конституцією 1978 року. Створити нову Конституцію було складно, процес тривав 5 років.
           28 червня1996 році Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення та на світовий досвід, прийняла Основний Закон України - Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови держави як повноправної учасниці світового співтовариства. Саме Конституція проголосила Україну суверенною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю.

          Конституція України - це не лише Закон законів, це - серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя, як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності й соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність - фундаментальні засади, на яких грунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
        День прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.
        Щоб ознайомити користувачів бібліотеки з історичними передумовами прийняття Основного Закону України, прослідкувати шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України (28 червня 1996 р.) на абонементі Зіньківської центральної бібліотеки розгорнута викладка літератури «Конституція України – фундамент правової держави», де представлені видання: Конституція України, С. Б. Чехович «Конституція України», Т.Чухліб «Пилип Орлик»,М.Грушевский «Ілюстрована історія України», «Україна: книга фактів», В.В. Кравченко «Конституційне право України», М.Є. Горєлов «Держава і цивілізація в історії України» та правознавча, історично-довідкова література.
        Викладка літератури дає можливість зрозуміти, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відображає найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму, що триває і зараз.
        Щиро вітаємо всю спільноту з Днем Конституції України та запрошуємо Вас до нашої бібліотеки!

Виставка-застереження «Обережно, наркотик»

Наркоманія! Скільки смертей за цим словом, скільки болі і поламаних життів. І не відомо, скільки ще людей забере з собою в нікуди ця страшна хвороба сучасного світу. Історія боротьби з наркотичною залежністю в світі нараховує близько ста років. Але навіть через століття людство далеке від вирішення цієї глобальної проблеми.

         Основна частина наркозалежних – це підлітки  і молодь, які набагато слабкіші психологічно ніж дорослі. Причому спробувати наркотики часом пропонують «найближчі друзі». Серед молоді нерідко побутує думка: « Якщо раз спробувати наркотики задля цікавості, то в цьому  немає нічого жахливого». Це дуже небезпечна помилка, адже спробувавши раз, дуже важко від них відмовитися. Тому й тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці часто не перевищує 30-35 років.

         Однією з причин поширення наркоманії є дефіцит знань про наркотики та їх вплив   на організм  людини. У багатьох склалося неправильне уявлення про наркотики.  Люди помиляються, вважаючи наркоманію розвагою, що відносить у світ приємних відчуттів. Вони навіть не підозрюють яку небезпеку приховують у собі ці «задоволення», які наслідки спричиняють нешкідливі на перший погляд захоплення і до якої життєвої трагедії вони призводять.

         26 червня, в міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконним  обігом, на абонементі районної бібліотеки для дорослих розгорнуто виставку-застереження «Обережно, наркотик». На ній представлена науково-публіцистична література про наркотики, їх шкоду для організму людини, застереження та поради лікарів і людей, які вживали наркотики та знайшли в собі сили подолати цю недугу. Запрошуємо всіх небайдужих користувачів завітати до нашої книгозбірні та ознайомитися з представленою літературою.

         Ми всі зустрічаємося з труднощами в житті, шукаємо задоволення і щастя. Та юнаки і дівчата! Подумайте над тим, що чекає вас попереду, якщо ви будете вживати наркотики. Адже підступність їх у тому, що розплата неминуча.

         Пам’ятайте! Лікувати наркоманію дуже важко. Не дозволяйте себе обдурити і заманити в лабіринт, з якого можна ніколи не знайти виходу.

Вічна пам’ять поколінь

Вічна пам’ять поколіньЕкскурс – подорож в історію  до Дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні

22 червня 1941 року увійшло трагічною сторінкою у життя мільйонів українців.  Саме з цього дня починає відлік Друга світова війна довжиною в одну тисячу чотириста вісімнадцять  кривавих днів і ночей.

          Війна, що прийшла на українську землю, увірвалася до кожної сім’ї, до кожної оселі.

          «Найстрашнішим  під час відступу був плач жінок. Коли я згадую зараз відступ, я бачу довгі-довгі дороги. І численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала…», пише Олександр Довженко в своєму «Щоденнику. 1941 - 1945».

       «Синочки мої, сини! Діточки мої! А Боже мій, Боже мій! Ой, прощавайте, прощавайте, діти мої… . Ще якісь жалібні слова промовляла Тетяна, біжучи за синами, та вже не було її чути. Уже потонули слова її в морі людського плачу й скорбот, у розлуках, у реві моторів. Множество людей виходило з села на війну», читаємо у книзі Олександра Довженка « Україна в огні».

«У кожного солдата був перший бій. Він, цей перший бій, - на все життя. І в очікуванні  його до людини приходить істина, прозріння, найвище знання себе і своєї місії на землі. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…», писав кінорежисер, учасник війни А.Буковський.

       Війна відібрала мільйони молодих життів.  Так, у вересні 1941 року жителі нашого міста Зіньків і навколишніх сіл стали свідками подвигу відважного льотчика-винищувача старшого лейтенанта В.М.Прохорова, який прикривав бомбардувальників від  німецьких літаків і загинув. Поховали героя поблизу села Северинівка.

          Про це та інше читайте в путівнику  Григорія Лещенка «Зіньків» 

         Наш народ залишився незламним у титанічній битві з ворогом, якої ще не знала історія. Він боровся за свободу і переміг.

  Полтавщина. Пам’ять віків: Альбом/О.Білоусько. – Полтава: Полтавський літератор, 2017. - 216с.

          На фронтах полягло понад 180 тис. полтавчан, 220 тис. загинуло у концтаборах та місцях масового знищення, не повернулося додому понад 40 тис. остарбайтерів. Ще близько півмільйона військовослужбовців, підпільників, партизанів, військовополонених і мирних жителів лягли у полтавську землю. Скільки б часу не минуло, скорбота по загиблих ніколи не стихне.

           Нині про ці грізні дні нагадують пам’ятники і меморіали, споруджені практично в кожному населеному пункті України. Символом незгасної пам’яті палає Вічний вогонь.

           Зупинись, краянине, на Меморіалі Вічної слави в Зінькові, біля гранітної стіни, на якій визолоченими буквами вписані імена тих, що полягли на полі бою,  поклади квіти, постій мовчки. Хвилиною мовчання  вшануй пам’ять полеглих у роки Другої світової війни. 

          Згадай закатованих у фашистських концтаборах, спалених, повішених, знищених, але не скорених. Так, на території Полтавської області окупанти  створили 48 таборів для полонених. Найбільші з них - у Полтаві, Кременчуці, Градизьку, Хоролі, Лохвиці, Лубнах, Котельві, Чорнухах. Найстрашнішим був «Хорольська яма», тут загинуло 100 тисяч полонених.

В цю пору розквітають червоні маки, як символ пам’яті про тих, хто  не повернувся додому, до рідної хати, до своєї сім’ї.

Маки червоні знов розквітають

                                         Пам’ять дідів бережуть.

І до вогню, що серця зігріває

                                           Їхні онуки ідуть.

Не було б нашої незалежної України сьогодні, якби не ті, хто в немилосердній жорстокій війні поклали своє життя за наше майбутнє.

Вічна пам’ять героям!

Позачергова нарада бібліотечних працівників

З 10 червня згідно постанови КМУ №392 від 20.05.2020 р. відновили свою роботу з обслуговування користувачів публічні бібліотеки. В районній бібліотеці ім.В.Г.Короленка проведено нараду працівників ЦБС, на якій детально обговорено особливості роботи бібліотек в період послаблення карантину. 

Книжковий кошик «Ох, ці романи!»

Книжковий кошик «Ох, ці романи!»  (книги про кохання)

А ти мені даруєш ясні зорі,

Приносиш у долонях цілий світ. 

На сьогоднішній день книга є невід’ємною частиною життя майже кожної людини. Вона відкриває вікно в новий яскравий та незвіданий світ. Коли ми читаємо книгу, то потрапляємо в чудовий світ перетворень, через який «бачимо» чужий біль, страждання, радість і щастя.

Ми пропонуємо поринути у феєричний світ кохання разом з новими романами, що надійшли на абонемент Зіньківської центральної районної бібліотеки. Для вас — дивовижні історії кохання, від романтичних до найвідвертіших; ваші улюблені автори і нові імена. Про високі почуття можна розмовляти нескінченно, переглянути сотні кінофільмів, але сила художнього слова, котра пережила безліч випробувань часом, так само хвилює і бентежить людину. Тож до уваги наших користувачів пропонуємо книжковий кошик «Ох, ці романи!» (книги про кохання). Дані новинки припадуть до душі кожному, хто любить якісну літературу, а також цінує гарний стиль. Найцікавіші романи ми хочемо запропонувати вашій увазі.

Дарина Гнатко — сучасна українська письменниця, авторка популярних романів «Проклята краса» та «Катерина», «Душа окаянна», дипломант престижного літературного конкурсу «Коронація слова». Натхнення для  своїх творів авторка черпає в  минулому українського народу, його непростій історії. Адже саме це, на її думку, є невичерпним багатством для письменника. Нова книга «Мазуревичі» переповнена стражданнями, трагізмом, драматизмом, важкою жіночою долею.

Наше зіркове літературне подружжя видало нові книги - Володимир Лис «Діва Млинища» та Надія Гуменюк «Танець білої тополі».

Володимир Лис – володар численних відзнак конкурсу «Коронація слова», автор «Найкращого роману десятиріччя». 2016 року поповнив перелік творчих нагород титулом «Золотий письменник України». Новий роман стане гідним ідейним продовженням творів «Століття Якова» та «Соло для Соломії». Таємнича Діва Млинища навіть своєю незримою присутністю берегла жителів села від  найстрашнішого — зради своєї совісті. А ще було кохання — жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч — але кохання…

Роман «Танець білої тополі» Надії Гуменюк поєднав у собі минуле й сучасність, ліричну любовну історію й захопливу інтригу. І дві, здавалося б, такі різні людські долі…  Хто вони одне одному, ці люди з різних епох? І чи перетнулися б їхні шляхи, якби не біла тополя на горі, посаджена двома закоханими багато років тому?

         Чарівна львів’янка і талановита письменниця, Наталія Гурницька своїм дебютним романом «Мелодія кави у тональності кардамону» довела, що ніжний і витончений, як старовинне мереживо, український жіночий роман впевнено випереджає закордонних конкурентів у яскравих обкладинках. Неймовірно красива книга. Вона дійсної співає до свого читача. З кожної сторінки лунає мелодія слів, яка дуже тонко та вірно передає настрої своїх героїв.

Надійка Гербіш впевнено заявила про себе в українському літературному просторі. Книга «Теплі історії до шоколаду» -  збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки. І дуже хочеться, щоби читаючи цю книжку, ви усміхалися. Нехай і надалі теплі історії нагадують про те, що диво завжди поруч з тобою. Смачного читання!

         «Я з тих жінок, які в будь-якому віці вірять у непереможну силу кохання» - говорить Світлана Талан, українська письменниця, член Національної спілки України, автор багатьох творів, відомих в Україні та за її межами. Книги Світлани Талан подобаються багатьом. Не менш цікавий і новий роман «Матусин оберіг». Пронизливий роман про сучасну історію України, яка для головної героїні стала поєднанням слів «любов» та «війна». Вона знайшла своє щастя в коханні, але його забрала війна. Чи може любов бути сильніша за смерть? І чи здатні люблячі серця здолати будь-яке зло?

Дара Корній - сучасна українська письменниця, лауреатка Всеукраїнського конкурсу романів «Коронація слова», золота письменниця України. Її приголомшливий любовний роман «Зірка для тебе», в якому кохання існує поза простором, часом та умовностями, де віра та любов рятують душі, а давні легенди оживають та керують долями. Де почуття між людьми запалюють нові зірки і осяюють світ, який, здавалось би, вже поглинула темрява.

Тетяна Пахомова - нова, але дуже талановита сучасна письменниця, її "Карпатське танго " - одна з найкращих сучасних українських книжок. Роман «Карпатське танго»  - це передусім роман про вічне кохання. Адже своє почуття головний герой книги – Андрій Зайчук проніс через усе життя. Навіть досягнувши вершин у медичній кар’єрі, маючи уже дорослих успішних дітей,  Андрій продовжує дарувати своїй коханій Ізабель,яка відійшла у вічність конвалії. Це спогад про ніжне кохання його молодості.  

Пропонуємо вам також у книжковому кошику нові книги зарубіжних авторів  про кохання: Джоджо Мойєс  «Париж для самотніх», Летиція Коломбані «Коса. Сплетіння долі», Елізабет Ґілберт  “Їсти, молитися, кохати”.   Емілі Бронте "Грозовий перевал», Ніна Джордж «Маленька паризька книгарня», Йоганна Ягелло «Тирамісу з полуницями» та інші, від яких ви отримаєте справжнє літературне задоволення.

 Знайомтесь з новими надходженнями на нашому сайті! Найцікавіші книги чекають на Вас у бібліотеці!

Святкова мозаїка «Пахне Трійця чебрецем»

Святкова мозаїка«Пахне Трійця чебрецем»(до Дня Святої Трійці)

         Довгоочікуване літо вступає в свої права, воно дарує нам сонячний і радісний настрій, багато усмішок на кожен день! А головне, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м’ята і сонячна кульбабка… Коли природа, сягнувши зеніту квітування, ніби стверджує, що життя вічне і кожне серце в унісон з природою переймається цією вірою, до нас приходить свято Трійці.

Його відзначають у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога – Отця, Бога – Сина і Духа Святого.

         В цьому році  дата святкування  Святої Трійці  припадає на неділю, 7 червня.    

         До дня Святої Трійці бібліотекарі читального залу Зіньківської районної бібліотеки підготували для користувачів віртуального простору святкову мозаїку «Пахне Трійця чебрецем». Тож, запрошуємо Вас святкувати це свято  разом  з нами, поринувши в чарівний світ українських традицій, звичаїв та обрядів святкування Трійці.

 

Трійцю шанують ще з дохристиянських часів – про це свідчать колядки про трьох голубів, які створили світ, веснянки про дзвіницю з трьома дзвонами, троїстий знак вогню на писанках і герб України – тризуб. Вважається, що саме у цей день Господь створив землю й уквітчав її зеленню.

Тиждень, перед Трійцею, називають Зеленим, Русальним чи Клечальним тижнем.

   У понеділок починався так званий Русальний тиждень, коли, за народними повір’ями, найбільшу активність і агресивність виявляла нечиста сила, зокрема — русалки. Протягом усього тижня дітям суворо заборонялося ходити в поле й купатися. Особливо це стосувалося четверга. Якщо ж хто насмілювався скупатися в ставку чи річці, то попередньо мав кинути у воду пучок полину. Щоб уберегтися від нападу русалок, дівчата й молоді жінки обов’язково тримали при собі жмуток полину чи любистку.

Вважається, що на Трійцю припадає найбільше буяння природи, розквіт її животворних сил. Тому в п’ятницю, до сходу сонця, жінки йшли в ліс збирати лікарські рослини: цвіт кульбаби, горицвіт весняний, чистотіл, звіробій, конвалію, грицики, листя берези, листя й квіти глоду. Ранковою росою, зібраною цього дня, промивали хворі очі.

  

 Особливо шанували Зелену суботу. У приготуванні до неї брала участь уся родина. Мили лави, столи, застеляли їх чистою скатертиною, чепурили піч і комин, підбілювали зовні стіни, підводили глиною призьбу. Домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистка, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які застрикували за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку встеляли татарським зіллям (лепеха або аїр) – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну.  Подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілками клена, липи, верби, акації, ясеня, горіха, дуба.

  

У суботу пекли книші, пиріжки та готували обрядові страви, до яких відносилися капусняк, холодець, печеня, обов’язково смажена яєчня, вареники, каша з молоком, локшина чи гречана каша з курятиною й коливо.

 

Після всіх ритуалів Клечальної суботи родина збиралася в хаті за вечерею, яка починалася з колива. Добрим словом згадували померлих родичів.

 

У неділю, на Трійцю, зранку йшли до церкви святити лікарські трави. Після святкового богослужіння кропили святою водою криниці. У Зелену неділю не можна було нічого робити: ні полоти, ні шити, ні худобу пасти. Після богослужіння та обіду йшли розважатися на толоку. Традиційним було вітання: «Добрий день, будьте здорові, зі Святою неділею!».

 

А ще на Трійцю дівчата рвали квіти й плели вінки, які тримали як обереги від русалок до Петрівки. У деяких регіонах юнки ворожили на вінках: кидала в річку вінок і дивилася, куди він попливе: якщо за течією – йти заміж, до берега приб’є вінок – ще рік у дівках сидіти, потонув вінок – милий розлюбив.

 

Під вечір Духового дня на Полтавщині відбувалося одне з найпоетичніших і урочистих дійств весняно-літнього циклу під назвою «Водити Тополю», коли дівчата обирали з-поміж себе «Тополю» – найкрасивішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності їх прив’язували до двох палиць, прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя, щоб не впізнати «Тополі», закривали віночками, а стан – різнокольоровими плахтами. Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила віншувати «Тополя», щедро віддячував дівчатам. Після цього усі йшли в поле «розбирати Тополю».

       Про свято Трійці та головні українські свята – історію, традиції, прикмети, ритуали, а ще святкові страви з рецептами читайте в книгах, які знаходяться в нашій книгозбірні. Сподіваємося, що ці книги зацікавлять читачів різного віку, особливо тих, кому не байдужа духовна спадщина і культура українського народу. До вашої уваги ці книги:

  

Звичаї українців у народному календарі / Л.Ф. Артюх. – К.: Балтія – Друк, 2012.– 224 с.

Воропай О. Звичаї нашого народу:нар.календар. звичаї, укр.нар.одяг:етногр.нарис / Олекса Воропай. – К.:Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2012. – 632с.

Полтавський народний календар. Історико-етнографічні нариси'; Гавриш, П.; Гавриш, Р.; Копил, В.. - Полтава, 2002 г.

Капранови брати. - Київ: Зелений пес. - 2014. — 104 с.

Ярош В. Золотий колос Дажбога. Хліб в українських легендах та віруваннях. - К.: Успіх і кар'єра, 2013. - 112 с.

Вітаємо з святом Святої Трійці! Нехай цього дня у кожній оселі буде святково й зелено, і в кожній душі - радісно й сонячно!

Знайомтесь! Кращі письменники-фантасти Європи

Знайомтесь! Кращі письменники-фантасти Європи from ssusercea762