І знову про куріння

 

«І знову про куріння»

(інформаційний дайджест
до Міжнародного дня боротьби з тютюнопалінням)

"Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум, отуплює цілі нації".

(О. де Бальзак)

         Традиційно щороку 31 травня весь світ і Україна в тому числі, відзначає День боротьби з тютюнопалінням, який встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

         За статистикою в Україні курить більше половини дорослого населення в цілому, серед них палить більше 10% жінок. Також, за деякими дослідженнями, серед старшокласників у школах курить близько 53%. Внаслідок цього Україна займає перше місце в Європі за розповсюдженням тютюнопаління. Щороку понад 8 млн. людей в усьому світі помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну, а в Україні куріння забирає в середньому 85 000 життів.

         Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства.

         В нашому дайджесті ми хочемо вкотре нагадати вам про шкідливість тютютнопаління, а можливо деякі з наведених фактів для когось стануть ще й відкриттям та поштовхом до здорового способу життя та відмови від такої модної, оманливо заспокійливої шкідливої звички.

Нікотин є однією з найсильніших рослинних отрут. Але шкідливість куріння зумовлена не лише токсичним впливом нікотину на організм людини, а й інших отруйних речовин тютюнового диму. Тютюновий дим шкідливий у всіх його проявах - перелік захворювань, на перебіг і результат яких негативно впливає куріння, налічує понад 100 різноманітних хвороб. До того ж, у середньому, курці живуть на 16 років менше за некурців, а якість їхнього життя часто є суттєво гіршою через супутні захворювання та погане самопочуття. Пристрасть до куріння є,свого роду, наркоманією.

         В статті  «Нікотин - легальний наркотик, який вбиває половину тих, хто його вживає» в газеті «Добре здоров᾽я», №19 за 2021 р. лікар розповідає, до яких наслідків призводить тютюнокуріння і як нарешті позбутися цієї шкідливої звички  - навіть якщо до цього ви зробили вже кілька невдалих спроб. 

         Щогодини 10 українців помирають від хвороб, пов᾽язаних  із нікотином. Стаття «Хочеш жити? Кидай курити!» в газеті «Добре здоров᾽я» №12 за 2021 р. допоможе вам зробити впевнені кроки до припинення куріння вже сьогодні. В ній доведено: «Ризик тютюнопаління збільшує смертність практично на 90%, і навпаки, якщо ви припините курити сьогодні (не важливо скільки вам років), збільшите тривалість свого життя як мінімум на 10 -15 років. Якщо для вас ці роки - зайві, продовжуйте курити. Якщо хочете бачити, як ваші діти одружуються, народжують онуків, то кидайте курити вже сьогодні…»

           Заслужений лікар України Валентин Шаповал у своїй статті «Необхідно рятувати дітей і молодь від тютюнопаління» у газеті «Вечірня Полтава», №2, 2022 р. підкреслює, що ситуація з тютюнопалінням в Україні є вкрай загрозливою, поширеність куріння останніми роками досягла високого рівня.. Тому дітей і молодь необхідно рятувати від цієї чуми. Необхідно навести лад із продажем цигарок, не допускаючи стихійної торгівлі.

         В Україні один з найвищих показників споживання електронних  цигарок. Куріння бездимного тютюну так само підвищує ризик виникнення онкологічних захворювань, недуг порожнини рота, стравоходу та ін. Особливо страждає нервова система підлітків та молоді. «Смачна» електронна сигарета та ароматизовані тютюнові вироби для електричного нагрівання є гачком для початку вживання нікотину. «Новітні вироби не менш шкідливі за звичайні тютюнові. Частково навіть страшніші. Безпечної дози вторинного диму від ТВЕНів для навколишніх не існує…» - висвітлює цю проблему стаття «Протидія тютюнокуріння триває - черга дійшла до електронних цигарок» в газеті «Урядовий Кур᾽єр», № 5, 2022 р.

        Відмова від куріння – одна з кращих речей, яку ви можете зробити для свого здоров’я.  Всесвітній день без тютюну ще раз демонструє, що ви не один, адже саме в цей момент тисячі людей у всьому світі вступають у боротьбу  з тютюновою залежністю. Тож пам’ятай: кинути курити може кожен. І це кардинально змінить ваше життя!

Мистецтво у боротьбі з ворогом

                 За ініціативи полтавських культурних діячів, митців, активістів, які об’єдналися у «Мистецький штаб» для проведення спільних культурних, благодійних заходів, в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.І.П.Котляревського експонується виставка художніх робіт, скульптур майстрів Полтавської області.

         Учасники Штабу, який розпочав свою роботу на початку квітня в ТРЦ «Київ», вже зібрали понад 100 тисяч гривень. Кошти будуть використані для підтримки Збройних Сил України.

         Кожен бажаючий може долучитися до благодійної справи, завітавши на виставку та придбавши авторські роботи.

         Дуже приємно, що одним з авторів, чиї роботи можуть переглянути та придбати гості виставки, є наша талановита колега, художник Зіньківської публічної бібліотеки - Інна Лисак. Жителі та гості нашого міста вже неодноразово мали змогу насолодитися творчістю нашої талановитої землячки, тож не дивно, що Інна отримала запрошення долучитися до проведення виставки.

         Щиро радіємо за нашу Інночку та бажаємо подальших творчих досягнень та реалізації планів та задумів, а всіх, хто має таку можливість, запрошуємо відвідати виставку в ПОУНБ ім.І.П.Котляревського та зробити свій вклад у перемогу України.

Калинове намисто

 Калинове намисто

Саме таку назву має збірка відеопоезій поетів-краян, членів літературно-мистецького об’єднання Зіньківщини «Свічадо», яку днями для бібліотек громади подарувала голова об’єднання, знаний не лише в громаді, а й за її межами майстер поетичного слова - Ганна Литовець-Гайдаш.

Відеозбірка містить поезії різних років наших талановитих земляків і найближчим часом користувачі Зіньківської публічної бібліотеки та сільських бібліотек-філій зможуть  ознайомитися зі збіркою та поринути у чарівний поетичний світ творчості Світлани Дорошенко, Марини Заставської, Анастасії Голуб, Валерія Хоменка, Володимира Прислонського, Ганни Литовець-Гайдаш, Григорія Крутька, Ірини Жук, Надії Олещенко, Наталії Калатури, Петра Сахна, Світлани Козаченко, Тетяни Заможньої, Тетяни Кльокти та Юрія Пацули.

А наразі ми пропонуємо вашій увазі один з віршів зі зібірки, переглядайте, слухайте та нехай рідне слово бринить невичерпним джерелом любові до рідного краю та дарує нам віру у перемогу України, її відродження та процвітання!

Знайомтесь, нове видання

 

Знайомтесь, нове видання

(презентація книги Петра Ротача та Олександра Ротача
«Полтавщина Літературна:
енциклопедичний бібліографічний словник у 3-х томах»

                                             

Петро Ротач - відомий усьому світу історик, краєзнавець, поет, прозаїк, публіцист, енциклопедист, громадський діяч. Друкуватися почав у 1940 році у місцевих та столичних виданнях, а також у європейській періодиці. Член спілки письменників України з 1992 року. Лауреат обласної премії ім. Панаса Мирного, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців та Всеукраїнського товариства «Просвіта».

         Наприкінці 50-х П.Ротач почав укладати бібліографічний словник «Полтавщина літературна», де вперше увів у науковий обіг біографії репресованих земляків-письменників, загалом 577 статей-персоналій.

                                             

         «Полтавщина літературна» - це унікальний бібліографічний словник, що вражає кількістю зібраного і опрацьованого матеріалу. Це літературна енциклопедія, робота над якою велася понад 55 років, вона охоплює період від 17 століття до наших днів. В словнику представлені відомості про багатьох  відомих письменників, серед яких Микола Зеров, Михайло Орест, Андрій Головко, Леонід Первомайський, Юрій Дольд-Михайлик, Борис Олійник, Василь Симоненко та інші.

         До словника увійшли понад 3 тисячі довідок про авторів літературних, публіцистичних, критичних творів, спогадів, перекладів тощо – діячів культури, науки та окремих особистостей, життя яких пов’язане з Полтавщиною.

         Це праця, історія підготовки якої вже стала легендою. Роботу над словником літераторів Полтавщини було розпочато П.Ротачом ще у 50-х роках минулого століття. Проте публікацію матеріалів до словника в часопису «Архіви України» примусово припинили, а їх автор упродовж багатьох років зазнавав переслідувань з боку КДБ, насамперед за своє позитивне ставлення до українських літераторів.

                                     

         Однак головний задум свого життя – бібліографічний словник – Петрові Ротачу завершити не вдалося. Нині, у значно більш розширеному вигляді, цю унікальну за повнотою представлення персоналій письменників Полтавщини працю підготував до друку його син – Олександр, архітектор за фахом, краєзнавець за покликанням.

         Видання розраховане на широке коло науковців, краєзнавців, студентів, учнів і усіх, кому небайдужа історія та культура України.

         З нагоди 95-річчя від дня народження Петра Ротача «Полтавщину літературну» випущено видавництвом «Дивосвіт» за кошти, виділені Полтавською обласною державною адміністрацією  за планом випуску соціально значущих видань.

         Сподіваємося, що цей бібліографічний словник буде цікавим не тільки науковцям, а й пересічним користувачам. Адже як писав М.Жулинський: «Своєю подвижницькою, науковою і літературною творчістю, яка надихалася його глибокою вірою в неминуче постання незалежної соборної України, славетний полтавець і великий українець Петро Ротач і відстоював нашу з вами Україну».

         Тож запрошуємо користувачів та гостей нашого міста завітати до нашої бібліотеки та ознайомитися з цим унікальним виданням.

«Мова – державна перлина. Нею завжди дорожіть»

  «Мова – державна перлина. Нею завжди дорожіть»

(до Дня слов’янської писемності і культури)

 

          Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ.

Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності і культури. У цей день православна церква вшановує братів-подвижників Кирила і Мефодія, двадцятирічна просвітницька діяльність яких мала всеслов'янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий щабель, дали слов'янському світу алфавіт кирилицю і глаголицю, заклавши тим самим основи церковнослов'янської писемності, фундамент всіх слов'янських літератур. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу.

До Дня слов'янської культури та писемності в читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки оформлено книжкову виставку «Мова – державна перлина. Нею завжди дорожіть».

Завітавши до нашої книгозбірні, користувачі зможуть ознайомитись із виданнями, присвяченими видатним просвітникам – Кирилу та Мефодію, дізнатись про цікаві факти з питань історії виникнення, розповсюдження і функціонування слов’янських мов, отримати інформацію про розвиток слов’янської культури в сучасному світі.

Багато нового, цікавого й несподіваного про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву і пісню знайде читач в книзі Піддубного С. «Українська мова - мова вільних людей».

Чим українська мова багатша за інші? Який вік нашої мови? І в чому її неоціненне багатство? На ці питання відповість книга Олекси Різникова «Українська мова – спадщина тисячоліть».

   Серед представлених на експозиції книг зацікавлений читач віднайде  видання, які подаровані Українським інститутом книги.

Сотні тисяч років мова супроводить людину, даючи їй змогу вижити й жити. Людина створила мову, а мова зробила її людиною. Про походження й історичний розвиток української мови, її структуру, логіку й закономірності побудови пропонуємо дізнатися зі збірника Ющука І. «Мова – найбільший скарб».

Сьогодні в рідній мові стільки зайвини, що вже й не злічити. Вивільнити українську мову від усього зайвого, повернути розуміння величі й краси української мови, а також покращити загальний рівень володіння українською мовою в побуті та діловому спілкуванні - така мета автора словника правдивої мови «Скажи мені українською» Тараса Берези.

Книга Олександри Сербенської «Голос і звуки рідної мови» допоможе читачеві пізнати особливості українського усного мовлення, ту живу стихію, яка постійно огортає нас, у якій судилося нам жити, збагнути силу звукового мовлення як основної форми мови, а також глибше усвідомити вже сказане мудрецями: «Таїна буття і таїнство мови - ідентичні».

Тож, запрошуємо всіх користувачів до нашої книгозбірні, щоб більш детально ознайомитися з іншими представленими книгами на виставці.        

Сподіваємось, що ці видання допоможуть збагнути всю велич рідного слова, викличуть бажання вивчати українську та милуватися її красою. А твори видатних українських письменників та поетів розкриють багатство та силу українського слова.

 

Герої України

 

Герої України.

(літературна майстерня до Дня Героїв)

            «Слава Україні - Героям Слава».  Сьогодні ці слова  - це данина особливої шани тим, хто у найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради України. Коли перед очима проходять кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...» стали не просто словами з гімну, вони стали символом нескореної душі, викликом для всіх і для кожного.

Кожна епоха має своїх героїв. Сьогодні ми розповімо вам про кращих з кращих у складі військових частин Збройних Сил та Національної гвардії, які гідно, чесно і сміливо захищали свій народ та рідну землю,  про Героїв Полтавщини. Патріотів, мужніх, сильних духом, які віддали своє життя за свободу і незалежність України в боротьбі з російським агресором.  

Йому ж хотілось дуже жити.

І ранком по росі ступати.

Кленовий сік весною пити.

Дівчину палко покохати.

А він лишився на війні.

(«Герої не вмирають» О. Бондаренко)

 

      27-річний старший солдат Національної гвардії України Артем Амелін загинув 26 лютого 2022 року під час танкової атаки російських військ на Луганщині. 28 лютого Артема Амеліна нагородили орденом «За мужність ІІІ ступеня», а 25 березня – присвоїли  звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Обидві нагороди – посмертно.

            Полтавець, старший лейтенант, заступник командира окремого загону спеціального призначення «Азов», Віталій Грицаєнко, позивний «Гоголь» загинув, боронячи від російської навали місто Маріуполь. Високе звання з удостоєнням ордена «Золота Зірка» нашому земляку присвоєне посмертно.

         Старший лейтенант Максим  Кагал із Кременчука загинув 25 березня, захищаючи Маріуполь у складі окремого загону спеціального призначення  «Азов». Присвоєно звання Героя України посмертно.

           Інструктор-пілот військової частини 831–ї бригади тактичної авіації (місто Миргород), полковник запасу, військовий льотчик І класу Олександр Оксанченко загинув 25 лютого цього року в повітряному бою над Києвом, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Українець, який був найкращим льотчиком-винищувачем у світі. Його почерк та стиль виконання фігур вищого пілотажу знає весь світ. Отримав звання Героя України посмертно.

         Льотчик-винищувач – майор Степан Чобан – через російську агресію у 2015 році повернувся з пенсії на військову службу. 24 лютого нинішнього року він вивів літак з-під ракетного удару російських загарбників. 28 лютого  його Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Це дало змогу підняти

в повітря решті літаків, вивести їх з-під удару та перебазувати на резервний аеродром. Атакований ракетами, загинув смертю хоробрих. Герой України (посмертно).

         Ми не можемо не згадати  і воїнів-зіньківчан, які загинули на війні з російськими окупантами. І хоч вони не мають таких високих нагород, але вони для нас теж герої.

         Першими пішли воювати в Донецьку і Луганську області найсміливіші, найкращі. Першими вони й полягли – мужні й нескорені.

29-річний  Віталій Кузьменко із Зінькова, міліціонер батальйону патрульної служби спеціального призначення «Полтавщина».  Загинув 9 листопада 2014 року. 

    Та Вадим Мирінець – із с. Дейкалівка, загинув  20 вересня 2014 року в свої 25 внаслідок обстрілу міста Щастя Луганської області. Обидва нагороджені орденом «За мужність ІІІ ступеня» (посмертно)

Це Іван Матвієвський, із м.Зіньків, якому було лише 28, коли  під час ракетного обстрілу він загинув на сході країни у 2014 році у селищі Перемога Луганської області.

     Зіньківчанин Микола Рясков, який загинув 13 лютого 2015 року під час Дебальцевської операції на Сході країни в свої 29 років.

       Роман Яковець, житель селища Опішня - загинув у серпні 2014 року в районі Іловайська. Йому було лише 23 роки.

         Солдат Віталій Карась (25 років), житель села Северинівка Зіньківської територіальної громади, який загинув 25 квітня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу в районі виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Шебелинка Балаклійського району на Харківщині. Віталій Карась був механіком-водієм-кранівником обслуги реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону.

         Несправедливо, боляче, коли гинуть кращі з кращих! В їхньому житті іще стільки всього могло бути, але… вже не буде. Бо вони віддали своє життя за усіх нас. Бо вони затулили нас від війни своїм лицарським щитом і впали від удару підступного ворога. Вони пішли на смерть, аби здобути нам волю… Пам’ятаймо їх!

І слава їм! І вічна пам’ять їм!

 Героям подвигу за Україну:

                        Сергію, Юрію,Михайлу, Роману і Богдану…

         І слава тим, хто не мечем боролися

і борються зі злом.

         Це він, народ, це інтелект, засіє Україну

            Свободою і правдою, і гідністю, й добром.

       Так пише наша землячка, поетеса Ганна Яремко-Запорожець у своєму вірші  «Це наш народ – народ Тараса», вміщений у її збірці «Подвиг». В  передмові до збірки вона пише: « Мої вірші – це голос моєї душі. Неможливо ховатися у мовчанні, коли стогне рідна земля, не можна прикриватися байдужістю і жити тільки буднями. Ми повинні зараз усі бути НЕБАЙДУЖИМИ! До цього я закликаю кожним рядком і кожною літерою! Тільки разом ми можемо перемогти ворога і здолати всі труднощі».

         І з цим  словами нашої землячки важко не погодитися, як і з словами Василя Симоненка: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ».  Бо ми маємо таких мужніх, сильних, вольових людей. І нас не побороти!

    Цього дня я хочу згадати і слова легендарного українця Василя Стуса: «…Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя…». Рядки з вірша поета-борця дають нам розуміння істини нашого незламного українського духу. Адже саме такі сильні, сміливі люди творять новітню історію України. Їхнім незламним духом відроджується нація. І цей незламний дух потрібен нашому народові зараз.

Нема кайданів, щоб твій дух здушили,

Таких немає в світі гільйотин,

котрі б били душу, геть зболілу, –

так, як за матір’ю боліє син…

  Війна в нашій країні змусила кожного із нас замислитися, наскільки важливим є життя кожного з нас, наскільки важливо бути в душі і серці українцем, наскільки важливо боронити свою рідну землю.

         У День Героїв ми віддаємо шану воїнам, які загинули за Україну, і вшановуємо захисників України, які нині боронять нашу землю від російського агресора.  Вони віддають найцінніше – своє  життя, щоб наша вишнева Україна була вільною, сильною, могутньою державою і більш ніколи і ні в кого не було бажання посягнути на її землю.

         Ми гордимося вами, українські воїни - герої! Ми віримо вам! Перемога буде за нами!

Перегляд літератури «Країна у серці Європи – Україна»

 Перегляд літератури «Країна у серці Європи – Україна»

(До Дня Європи в Україні)

Українці показали

Всьому світові,

Що є великою нацією,

яка ніколи не втомиться

відстоювати

свою незалежність .

         День Європи - свято держав, що входять до складу Європейського Союзу. Він святкується Радою Європи 5 травня, Європейським Союзом - 9 травня, а в Україні з 2003 року - у третю суботу травня, тобто 21 травня 2022 р.

         Після виходу у 2020 році Великої Британії ЄС нараховує 27 країн-учасниць. ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО. Гімн ЄС - інструментальні версія «Оди радості» - взята з Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена, яку він написав у 1823 році. Девіз ЄС «Єдність у різноманітності» - наголошує, що народи контингенту, різні за країнами і культурою, об’єдналися заради миру та процвітання. Прапор ЄС – синє тло та коло з 12 золотих зірок, які сяють, як символ довершеності, повноти та єдності.

         Споконвіків український народ прокладає стежку до європейського майбутнього і здійснює титанічну роботу, аби бути у колі друзів європейських країн. З набуттям незалежності України поступово визначився головний вектор її розвитку - інтеграція до європейського співтовариства. Відносини України з Європейським Союзом у сучасній політичній ситуації мають для неї винятково важливе значення.

         Цьогоріч День Європи в Україні особливий - ми зустрічаємо його в умовах війни. Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.

         Україна, яка на передовій захищає європейські цінності, якомога швидше має стати членом Європейського Союзу і НАТО. Вона розраховує отримати статус кандидата на членство в ЄС вже у червні цього року. Більшість громадян ЄС (66%) бачать Україну частиною європейської родини і готові її підтримати. Всі 27 держав Європейського Союзу одноголосно проголосували за   фінансову      пітримку Україні у війні з росією. Масові мітинги населення європейських країн проти війни в Україні тривають постійно.

         З нагоди Дня Європи для користувачів Зіньківської публічної бібліотеки організовано перегляд літератури «Країна у серці Європи  - Україна», присвячений співпраці України з ЄС, на якому представлені книги про   історію створення Європейського Союзу та шлях України до Європи. Це книги: «Україна на шляху до ЄС», «Україна на шляху до Європи», «Європейський вибір України, «Україна: час вибору», Паскаль Фонтейн «Європа у 12 уроках» та інші.

Здійснити віртуальні мандрівки по країнах Європи, знайти потрібну та корисну інформацію про країни Європейського Союзу ви можете, якориставшись безоплатним Інтернетом та WI-FI в нашій книгозбірні.

         Книга «Україна на шляху до Європи» висвітлює проблеми інтеграції до ЄС, аналізується досвід країн, які пройшли цей шлях, а також проблеми і набутки України в реалізації стратегічної мети.

         «Європейський вибір України» - видання підготовлене за підтримки Полтавського інформаційного центру  з питань інтеграції України до ЄС і НАТО. У ньому розповідається про історію взаємин України та світу, європейську та євроатлантичну інтеграцію України, а також про зовнішньоекономічні зв’язки 4

         

12 розділів-тем, у яких йде мова про минуле, сучасність та очікуване майбутнє Європейського Союзу  розглядає брошура Паскаля Фонтейна «Європа в 12 уроках». Чимало уваги приділено економічному розвитку, науці, громадянському суспільству, правосуддю та міжнародним зв’язкам Євросоюзу.

         У брошурі «Україна: час вибору» окреслено і порівняно потенційні наслідки вступу України до Євросоюзу і Митного союзу: «Ця брошура для тих, хто хоче отримати найпростіші дані про два можливих напрями інтеграції України…».

  Доповнює перегляд літератури нова оригінальна книжка видатного англійського історика, професора Університету Лондона і нашого сучасника Нормана Дейвіса «Європа: Історія», в якій розгорнуто просторо-часове плетиво європейської історії і неоціненний, колосальний тезарус про створення Євросоюзу після Другої світової війни.  В розділі 12 «Європа подільна й неподільна 1945-1991 рр.» підкреслено: «Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни. Вперше цю ідею запропонував Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив 9 травня 1950 року. Цей день став днем народження Європейського Союзу, і тепер щороку святкується як День Європи…».                  Це  широке історичне панно, інструктоване коштовними мініатюрами, захопить і зацікавить кожного користувача бібліотеки.

         Дане видання Валентини Лазебник «Європейський слід у становленні української промисловості. Кінець 19 – 21століття.», присвячене 30-й річниці Незалежності України. Книга відкриває приховану за радянських часів сторінку  - діяльність  європейських промислових інвестицій та підприємств в Україні наприкінці 19 – на початку 20 ст. Вона акцентує увагу  на європейському періоді в історії українського регіону та дає відповідь на питання «Чи є в історії  Європи місце Україні?».

  

  Євросоюз твердо підтримує суверенітет та територіальну цілісність України та не визнає жодного кілометра землі, яку захопили російські окупанти та намагаються оголосити своєю територією. Він готовий надавати ефективну підтримку після завершення війни, щоб українці змогли провести всі необхідні перетворення та реалізувати своє бажання побудувати в Україні «країну мрії».

  Велика шана нашій Україні за нескореність, незламність, силу духу! І велике спасибі ЄС за людяність, за неймовірно цінне плече підтримки, за об’єднання країн світу задля допомоги нашій державі! Запрошуємо вас до нашої книгозбірні!