пʼятниця, 30 вересня 2022 р.

Книга рятує, надихає, допомагає представляє: Люко Дашвар

                                                                   


Люко Дашвар – псевдонім української письменниці Ірини Чернової. На додачу до своєї письменницької діяльності, до 2006 року займалася журналістикою, а після 2006 – почала займатися написанням сценаріїв для телебачення. Володарка « Книга року ВВС», премії «Телетріумф»,  « Книга тисячоліття ВВС», « Коронація слова».  Авторка понад 500 тисяч примірників. В творчому доробку романи « Мати все», « Село не люди», « Покров», « Галябезголови», « Ініціація» та інші. Всі книги письменниці вражають своєю несхожістю, сучасністю і чудовою живою мовою.

                                                         

Книга тримає в напрузі з першої до останньої сторінки. Прочитавши книгу розумієш, що в назві твору закладений зміст, який заснований на грі слів. Вражає все: захоплюючий початок, постійна напруга, інтрига. Інколи хочеться сміятися, а то і просто плачеш. Можна критикувати роман за елементи містики, але байдужим не буде ніхто. І читати не покинете. Це точно.

                                                         




Передати свої почуття про цю книгу дуже не просто. Але прочитавши ви не пошкодуєте. Життя непередбачуване і цим прекрасне.  Головна героїня так хотіла дива: вирватися з буденного життя в красиве та успішне з прекрасним принцем на додаток. Але все виявилося обманом. Правда сюжет наскільки закручений, переплітаючи в собі минуле і сьогодення, що сказати чим все закінчиться просто неможливо. Сама назва « Покров» символічна: головна героїня вивчаючи генеологічне дерево давнього роду, в пошуках скарбів, йшла якби « по кров» і тут же Покров Божої Матері став символом захисту людей на Майдані. Так що читайте з задоволенням.

                                                      

Як швидко може змінитись життя? Звичайна дівчина і один сон, який змінює усе. Замість буденних справ, роботи та звичного існування – нові маршрути, люди і питання. Пошук себе, гармонії, щастя і випадкова зустріч з Блеком. З тим, хто стане відправною точкою нелегкого шляху. І селянин Перегуда, який займається господарством, сирами та сином.

Життя собі пливе, поки поряд не з’являється стара баба, що несповна розуму. Перегуда дає собі слово знайти хоч якісь відомості про цю жінку, але ще не знає, чого це йому коштуватиме. Тож… як швидко може змінитись життя? Чи зможуть герої пройти ініціацію на право вважати себе людьми?

Досить традиційна історія для Люко Дашвар. Вир неймовірних подій, зради, кохання, таємниці та скелети у шафах. Закручений сюжет, реальні, як відмічає авторка, події та своєрідні персонажі. Згадки про АТО… Шок, страх та екшн – іноді дивуєшся, невже люди здатні на щось подібне? Різні історії, що повільно і поступово сплітаються в один логічний ланцюжок. І все це на вулицях Києва.

                                                        

 Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..




Всі книги авторки це вибух емоцій, тож читайте і насолоджуйтеся кожною сторінкою романів Люко Дашвар.

четвер, 29 вересня 2022 р.

Подарунок до свята

 

Щоб наші читачі завжди отримували свіжу та перевірену інформацію, важливим є наповнення читального залу бібліотеки періодичними виданнями. Звичайно ми вже не уявляємо своє життя без Інтернету та телебачення, але багато наших користувачів й надалі віддають перевагу друкованим періодичним виданням.

У ці важкі та тривожні дні кожна позитивна новина сприймається з подвоєною радістю, особливо коли це не просто новина, а подарунок.



    І саме такий приємний подарунок - підписку періодичних видань для бібліотеки на наступний 2023 рік, та книги нашого земляка «Між Пслом і Ворсклою плекаємо ліси…», які ми отримали напередодні професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек, від депутата Полтавської обласної ради, начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Гришка Івана Івановича додав святкового настрою працівникам бібліотеки.

    Висловлюємо щиру вдячність Івану Івановичу за турботу та підтримку і бажаємо всім нам, щоб найближчим часом всі заголовки періодичних видань наповнилися таким довгоочікуваним і величним словом «ПЕРЕМОГА!».

Бабин Яр.Трагедія людства на українській землі.

 


Бабин Яр відомий усьому світу. 29 вересня 1941 року в Бабиному Яру почалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нациської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту.  Кожного дня тут розстрілювали євреїв, росіян, українців…

      І сьогодні ми пропонуємо Вам перегорнути сторінки книги Анатолія Кузнєцова «Бабиy Яр», яка присвячена пам’яті всіх загиблих від рук нацистських окупантів  у Бабиному Яру, щоб ще  і ще раз нагадати всім про ті стращні події, які відбувалися на Україні.



     Про цю книгу краще за все сказати словами самого автора: « Я пишу так, начебто присягаюся за юридичне свідчення на найвищому чесному суді і відповідаю за кожне своє слово. У цій книзі оповіджено тільки правду – так як це було».  «Ми не сміємо забувати цей крик. Це не історія. Це сьогодення. А що завтра?...». «Чи будемо ми розуміти коли - небудь, що найдорожче на світі – життя людини і її свобода? Або варварство ще чекає нас у майбутньому?». Цими словами закінчує свою книгу автор.

    З метою відспівування, умиротворення, заспокоєння душ безневинно загиблих писався Кадиш-Реквієм «Бабин Яр» Євгена Станковича, але у цього твору була ще одна місія – застереження й нагадування про трагедії, які не повинні повторюватися. Автор вокально – симфонічного твору акцентує увагу на відомій філософській мудрості, яка прорікає, що на Земній кулі існує тільки одна національність – люди, тільки одна держава – Земля, тільки одна релігія – Бог, і тільки одна мова – мова любові…

З матеріалами про жахливий злочин нелюдів у нацистській формі ви можете ознайомитися у Зіньківській публічній бібліотеці.


    Бабин Яр, це символ Голокосту і спільна могила жертв нацистського терору, загальноукраїнське місце пам’яті, трагедія, яка немає права бути забутою, особливо сьогодні, коли нога нового окупанта топче багатостраждальну українську землю. Пам’ятати, щоб знати, пам’ятати, щоб перемогти!

вівторок, 27 вересня 2022 р.

     Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек Зіньківська публічна бібліотека взяла участь у «Ярмарку бібліотечних інновацій: представлення онлайн кращих бібліотечних практик у територіальних громадах області», організованому Полтавською обласною бібліотекою для юнацтва ім.Олеся Гончара.

До участі в ярмарку долучилися близько 20 бібліотек громад Полтавщини, які презентували у своїх творчих доробках кращі практики бібліотечної роботи з юнацькою категорією користувачів.



Представляємо вашій увазі відеоролик про відповідний напрямок роботи у нашій книгозбірні, який взяв участь у Ярмарку, підготовлений працівниками бібліотеки: завідувачем відділу обслуговування користувачів Лідією Колошею, бібліотекарем І категорії Ларисою Криштопою та бібліотекарем Віталієм Крохмалем. Для озвучення представленої роботи було використано вірш «Ярмарок в бібліотеці» давнього друга бібліотеки, поета-аматора Зіньківщини Володимира Прислонського.

понеділок, 26 вересня 2022 р.

Креативні посиденьки «Чорнобривцеве диво»

Чорнобривці… Все літо і осінь, до перших заморозків, ці яскраві невимогливі квіти прикрашають сади і клумби, даруючи людям радість і теплоту, випромінюючи сонячне світло.

  


Вони так органічно увійшли в життя, культуру та побут українців, що стали одним із українських народних символів.

                                      Буяють квіти гарні у садах

                                      Троянди, айстри… Різні аромати,

                                      Та сниться часто у ранкових снах

                                      Цвіт чорнобривців батьківської хати.

Квіти в народі називають по різному: жовтяками, оксамитками, бархатками, бо яскраві суцвіття виграють у проміннях сонця всіма відтінками.  

                                               


Та найпоширеніша назва – чорнобривці – пов’язана з легендою про майстрів чоботарів, які виготовляли особливо гарні жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки.

                                           


Батьківщиною чорнобривців вважається Америка, де вони й досі зустрічаються в дикорослому виді, в Китаї це «квітка десяти тисяч років», символ довголіття, у Великобританії їх називають «золотом Марії», в Німеччині вони отримали назву «студентські квіти».

                                 


Саме чорнобривці є традиційними елементами українського віночку. Вони є символом вірності та відданості.  Прийнято вважати, що чорнобривці запалюють у серці кохання.   



Тож запрошуємо вас на майстер – клас з виготовлення квітів чорнобривців, який проведе бібліотекар Інна Лисак.

                                              

А ще ці квіти наділені цілющими властивостями. Вони допомагають лікувати печінку та нирки, знімають біль при запаленні, відновлюють шкіру після ран та опіків, зміцнюють імунітет і запобігають застудним захворюванням. Фото5                 

Як же правильно заварювати чорнобривці? Для вас поради дієтолога.

           


А скільки пісень та віршів написано про ці неймовірні квіти.

                            Осоння золото збирали,

                            Світились зорями вночі.

                            Світанком коси заплітали

                            Моїй українській землі.

                            А ранком, росами напившись,

                            Серпневий день будили ви.

                            Промінням сонця причастивши,

                            Запали в душу назавжди.

                                     


А ще ці квіти використовують у косметології: від випадіння волосся, для омолодження шкіри лиця, з них виготовляють олію та лосьйон.

                                      


Їх додають в компоти і киселі,  маринади та випічку, сушені квіти використовують як приправу.

                                      


                            Чорнобривці цвітуть біля хати,

                            Ароматом пянять білий світ,

                            Їх старенька насіяла мати,

                            Гріє мамину душу їх цвіт.

Тож насолоджуйтеся красою цих прекрасних квітів, вдихайте їх неповторний аромат, використовуйте їх цілющі властивості собі на благо.

четвер, 22 вересня 2022 р.

По літературних місцях Зіньківщини

 

Рідна землемоя.
 Ти ласкава, як мамині руки.
 І ставки , і поля, і зелені гаї…
 Я пишаюся тим, що живуть тут і діти і внуки, 
 На зорі шаленіють в садах солов᾽ї.

         Зіньківщина – чарівний куточок України. Це її жайворів спів смичком ніжноголосся торкнувся об чутливу душу  Зіньківського  люду, розбудивши глибинні літературні джерела. Звідси вийшло понад двадцять письменників, поетів, прозаїків. Саме їм, майстрам слова, присвячена наша краєзнавчо-туристична екскурсія «По літературних місцях Зіньківщини». 


         Особливість Зіньківщини – феномен родинних літературних талантів: брати Губенки,  батько Дмитро Нитченко і донька Ніценко-Ткач, брати Тютюнники, родина Зерових.

         Остап Вишня (справжнє ім’я – Губенко Павло Михайлович) -  справжній народний письменник. Автор «Вишневих усмішок» та «Мисливських  усмішок», які веселять читачів – читати їх без сміху неможливо. І хоча була в нього дуже важка доля, розстріляли рідного брата, 10 років поневірявся в таборах , але й після цього не перестав він «усміхатись» аж до смерті...


         Письменник, поет, літературознавець, педагог, громадський діяч  - Дмитро Нитченко народився в Зінькові, а закінчив свій життєвий шлях на далекому п’ятому континенті - в австралійському м.Мельбурн. Через репресії сімя змушена була покинути рідні місця. Йому належать понад 20 книг художньої прози, літературно-критичних праць і мемуарів. У книзі спогадів «Від Зінькова до Мельбурна» автор повертається до часів колективізації, голоду та репресії в Україні. Друга книга «Під сонцем Австралії» розповідає про життя українських вигнанців в Астралії. Пам᾽ять про Україну, рідні місця відбилися в багатьох його творах.


            Донька Дмитра Нитченка - письменниця, радіожурналістка Леся Богуславець (справжнє ім’я Нитченко-Ткач Олександра Дмитрівна), у дитинстві дуже любила читати. Доля привела її до далекої Австралії, подарувала родинне щастя і затишок, але неспокійне серце українки постійно кличе на Батьківщину. Більш як 50 оповідань опубліковані в українських часописах діаспори. Автор гуморесок «Який Сава, така й слава», репортажів «На прощу до рідної землі», «За рідним краєм і в раю скучно» та інших. Після смерті батька продовжила започатковане ним видання «Листи письменників».


         В сузір’і славних імен нашого міста особливо яскравою зіркою сяє унікальна родина Зерових, в якій  виховувались і стали поетами-неокласиками, науковцями  Микола та Михайло Зерови.

          Микола Зеров - один з найяскравіших талантів українського пореволюційного письменства, поет, критик, перекладач, історик і теоретик літератури, педагог, лідер «неокласиків». Автор збірки поезій «Камена», нарисів «Леся Українка», «Нове українське письменство», збірок літературно-критичних статей «До джерел», «Від Куліша до Українки» та ін. Своє коротке творче життя присвятив культурно-історичному українському відродженню.


         Політичний в’язень комуністичного режиму, український поет другої хвилі еміграції, засновник і керівник інституту літератури в Мюнхені, перекладач, педагог Михайло Орест – Михайло Костьович Зеров видобув  рецепт щастя: самозаглиблена праця розуму, оригінальна творчість заради розвитку національної культури. За майже два десятиліття він написав п’ять збірок самобутніх за змістом і довершених за формою віршів - «Луни літ», «Душа і доля», «Держава слова» та інші. Поет вірив у нашу національну невмирущість і постання держави.


         Шилівка… Її земля подарувала світові двох геніїв українського слова  - братів Григорія та Григора Тютюнників.         За життя Григорія Тютюнника так і не настигла слава - він її зовсім не прагнув. Хотів, щоб читали, хотів, щоб розуміли, а тому писав просто і жив просто, як і ті селяни-хлібороби, що стали героями його роману «Вир». Проживши всього лише 41 рік, письменник зробив значний внесок в розвиток української літератури, залишивши по собі збірку оповідань «Зорані межі», повість «Хмарка сонця не заступить», збірку поезій «Журавлині ключі» і знаменитий роман «Вир», за який письменника посмертно було удостоєно Шевченківської премії.


         Той, кому випадало бодай раз послухати хоч одну оповідку Григора Тютюнника,    не міг позбутися відчуття, що він сам щойно побачив і відчув усе розказане. Письменник володів особливим умінням помічати в народі колоритні постаті і мав своєрідний дар змальовувати їхні характери влучним словом. Перша збірка новел - «Зав’язь». Автор книг оповідань і повістей «Деревій», «Крайнебо», «Коріння», написав ряд книг для дітей: «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка», «Климко», «Вогник далеко в степу».


         В українській літературі відомий і Федір Тютюнник. Прозаїк, автор книжок, оповідань та повістей «Співуче джерело», «Зелений легіт», «На бистрині». Основні мотиви творчості Федора Тютюнника - любов до рідного краю, тривога за долю села. Особливе ставлення у письменника до зображення природи - вона змальовується лірично-трепетно. Творам притаманний народний, тонкий і щирий гумор.


         Поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч  Іван Багряний (Лозов’ягін) родом з с.Куземин Зіньківського повіту, з 1943 року в рядах Української Повстанської Армії боровся проти фашистських окупантів. У лісах Волині написав автобіографічний роман «Тигролови», «Сад Гетсиманський».


         Прозаїк і публіцист Іван Цюпа, автор книжок оповідань, нарисів і повістей, романів «Грози і райдуги», «Дзвони янтарного літа», «У серця дзвонять голоси», «У пазурах єжовщини» та інші.


         Зворушливо, щиро, глибинно і просто власні поетичні перлини про рідне село, про красу природи зіньківської землі подарувала нам поет з с.Бобрівник Кондратенко Ольга у своїй поетичній збірці «Доля ткала дорогу».

           Коли говорять про символи Зінькова, то відразу згадують і вірші Тихона Лиманського ( Росіна), поета-аматора, автора поетичних збірок: «Пісні над Ворсклою і Ташанню», «Ліричні наспіви», «Духовні сентенції», «Останні строчки», «Останні строчки-2».


         Багата і щедра земля с.Великої Павлівки виплекала не одне покоління талановитих поетів та митців. Палкий патріот своєї землі Олекса Мусієнко - журналіст і прозаїк, вперше ввів в обіг термін «голодомор» стосовно голоду в Україні 1932-1933 років. Написав у співавторстві з Іваном Головченком історико-документальні романи «Золоті ворота», «Чорне сонце», «Білий морок», «Голубий берег». Видав книжки «Багряна вежа», «Перевал» та інші.


         Із родини хліборобів, український літературний критик, літературознавець, член Спілки письменників України Павло Сердюк видав літературно-критичні нариси «Платон Воронько», «Людина в поемі» та інші.


         Письменник-гуморист, прозаїк Павло Сухорада тривалий час працював у рідному колгоспі трактористом, теслею. Його гуморески «Антивиховання», «Смалений вовк» та інші написані переважно на теми колгоспного життя.


         Та літературне життя Зіньківщини невпинне і кожного дня народжуються нові імена. У фонді Зіньківської публічної бібліотеки представлена книга «Звеличимо Зіньків прадавній» - поетична збірка, присвячена 415-й річниці заснування м.Зіньків. В ній відображена творчість 25 авторів-краян, майстрів слова - Івана Цюпи, Тихона Лиманського (Росіна), Ольги Кондратенко, Василя Москвича, Валентини Ангелової, Володимира Баско, Георгія Даценка, Світлани Дорошенко, Олександра Друмова, Ірини Жук, Наталі Калатури, Григорія Крутька, Майї Ландик, Ганни Литовець-Гайдаш, Ніни Немченко, Лідії Педорченко, Володимира Прислонського, Вікторії Рак, Петра Сахна, Людмили Скляренко, Анатолія Степ, Інни Харченко, Валентини Хорошун, Анни Шпіки, Ганни Яремко-Запорожець.

Гордимося ними, нашими славними земляками, які своїми талантами возвеличували та возвеличують і прославляють наш край.  Звертаючись до літературної спадщини, ми тим самим долучаємося не тільки до загальнолюдських моральних цінностей, а й маємо можливість відкрити нові грані непізнаного, осягнути безмежжя й велич духу рідного народу, відчути той нерозривний зв'язок, що єднає покоління правічних з прийдешніми.

середа, 21 вересня 2022 р.

Довгоочікувані нагороди отримали!

    В червні Національною бібліоткою України для дітей було оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу із правового просвітництва «Конституція для всіх: і великих і малих».

    На конкурс були представлені 1296 відеороликів (з них 18 підготовлені користувачами бібліотек КЗ «Зіньківська публічна бібліотека ім.В.Г.Короленка»), у яких діти декламували статті книжки «Конституція для всіх: і великих і малих».




    ГРАН-ПРІ у номінації «Вибір журі» та перемогу у номінації «Вибір глядачів» здобув користувач відділу обслуговування дітей Зіньківської публічної бібліотеки Ян Крохмаль, лауреатами конкурсу стали: Сленькова Елеонора, Линько Єлизавета (Власівська б/ф), Ніконова Олеся (Дейкалівська) та Фурса Дарина (Великопавлівська сільська бібліотека).

    Всі вони нещодавно отримали довгоочіквані нагороди: Дипломи, футболки та книгу «Конституція для всіх: і великих і малих».

    Інші учасники конкурсу отримали сертифікати учасників та книгу.

    Вітаємо наших талановитих дітей з черговою перемогою і бажаємо їм - юним, завзятим, рости та жити під мирним небом, досягаючи нових висот та звершень!

понеділок, 19 вересня 2022 р.

Подарунок від Українського інституту книги

       

   Шановні користувачі! Запрошуємо вас познайомитися  з новими книгами, що надійшли до нашої бібліотеки від Українського інституту книги.

Тематика книг найрізноманітніша та буде цікава як дорослому користувачу, так і нашим юним та маленьким читачам.

          «25 ключових моделей управління» - книга для тих, хто займається менеджментом та планує опанувати найефективніші моделі управління. 

         Як і з чого виростають тривожність і страхи, як протікає депресія і як це лікувати, як до цього пристосуватися, адаптуватися ви дізнаєтеся з книги Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією».

           Повірити в себе, навчитись дивитись вперед і крокувати назустріч власній мрії, перетворивши її на ціль, допоможе книга «Ціль. Як  визначити і допомогти».

            Ще одне видання «50 звичок успішних людей  в інфографіці» навчить вас усвідомлено підходити до вибору звичок: відмовлятись від шкідливих і розвивати корисні, рухатися обраним шляхом. Адже всім відомий вислів «Посієш звичку – пожнеш долю».

         Як відбувалося переселення людей із Польщі на Україну до Тернопільщини в 1945 році і що чекало 261 родину на новому місці можна дізнатись, прочитавши книгу Василя Махно «Уздовж океану на ровері».

         Зануритись у вир спостережень над птахами вам допоможе  книга Наталії Атамась «Пташина історія». І ви дізнаєтесь багато цікавого про те, як живуть птахи, як вони будують гнізда і шукають пару, планують зимувати та чому пари розлучаються і залишають свої родини.

         Любителі поезії можуть погортати збірочку віршів Ярини Сенчишин  «Розплєси». Понад 350 текстів жіночої поезії – від Сапфо до Євдокії Августи, від жриці до імператриці ви знайдете в книзі перекладеній із грецької на українську мову «Перші поетеси. Кодекс давньогрецької жіночої поезії».

          Актуальні репортажі від Томаша Гживачевського «Кордони мрій» про невизнані республіки: Абхазію, Південну Осетію, Нагорний Карабах, Придністров’я, «ЛНР» та «ДНР».  

         Любителів бестселерів зацікавлять книги Селії  Різ  «Міс Грем. Кулінарна книга шпигунки», Ніла Геймана «Небудь – де» та Наталки Сняданко «Перше слідство імператриці».

         Про публічну людину, журналістку, її боротьбу зі страшною хворобою прочитаєте в книзі Яніни Соколової та Ольги Купріян «Я, Ніна».

Відповіді на питання чи насправді любов означає жити довго та щасливо знайдете у книзі Артема Поспєлова  «Тадуш. Табір для душі».

         Є декілька книг для дітей. Зокрема, про захоплюючі пригоди одинадцятирічної дівчинки Зої крізь імунну систему Тон Куне під назвою «Полювання на вірус».

         Наразі книги проходять обробку у відділі комплектування та обробки літератури і вже зовсім скоро ви зможете переглянути та прочитати ту, яка вас зацікавила. До зустрічі!

середа, 14 вересня 2022 р.

Що ми знаємо про вітаміни? (загадкове асорті)

  Про те,що вітаміни корисні для нашого здоров'я всі ми знаємо. Мабуть, на цьому наші пізнання про вітаміни і закінчуються, але існує безліч фактів, про існування яких ми навіть не здогадуємося. Отож, працівники Зіньківської публічної бібліотеки в читальному залі під відкритим небом вирішили зібрати для своїх користувачів найбільш цікаві факти про вітаміни.

 Увазі зіньківчан була представлена книжкова виставка «Що ми знаємо про вітаміни?».

  Гортаючи книги, відвідувачі дізнавалися, що вітаміни надходять в організм людини з продуктами харчування, переважно рослинного походження.

 Книжкову виставку доповнювала жива кольорова палітра овочів, фруктів та ягід, які відвідувачі читального залу мали можливість спробувати. Особливо, раділи такій пропозиції дітки.


 Для бажаючих було проведено міні - тренінг «Їжа та здоров’я». Говорили про користь вітаміну А, який міститься у моркві та капусті і необхідний людині для зору, здоров’я кісток, шкіри, волосся.

       Розповіли і про те, що дієтологи виділяють 5 груп кольорів, і в кожен із них «зашифрований» набір вітамінів, мікро – і макроелементів. Так, «червоний», наприклад, підвищує працездатність і покращує пам’ять, «помаранчево – жовтий» - зміцнює імунну систему, «білий» підвищує розумову і фізичну активність, а «зелений» приводить в норму органи травлення, допомагає боротися із зайвою вагою, «синьо - чорний» - продовжує молодість.

 Звернули увагу на вітаміни, які відповідають за зоров᾽я нігтів, а саме вітаміни С, В2, Е. Вони містяться в динях, авокадо, капусті, насінні соняшника. 
  А вживання червоного буряка, синього винограду, часнику сприяє зниженню тиску.

           Також було цікаво дізнатися, що добова потреба людини у вітамінах становить 80-100 мг, що вітаміну С потрібно людині найбільше - від 50 до 100 мг.


 А ще чи накопичується вітамін С в організмі людини? Виявляється, ні, але бере участь у обміні речовин, зсіданні крові, відновленні пошкоджених тканин і дає необхідний захист імунітету. Тому потрібно їсти цитрусові, смородину, яблука.

 А щоб закріпити отримані знання подарували відвідувачам пам᾽ятки «Здорове харчування. Таблиця вітамінів».

        На завершення заходу запропонували всім відвідувачам внести в свій раціон елементи здорового харчування за рахунок овочів, фруктів і ягід, які містять найважливіші вітаміни, які замінять їм цілу аптеку, подарують заряд енергії і хорошого настрою.

 Тож будьте здорові, краяни!