пʼятницю, 26 листопада 2021 р.

Чи я побачу тебе, отчий краю?

 

Чи я побачу тебе, отчий краю?

Поетичні пекторалі до 120-річчя від дня народження Михайла Ореста (Зерова), українського поета зарубіжжя


Михайло Орест український поет, перекладач, педагог, брат літературознавця, поета, перекладача Миколи Зерова та ботаніка Дмитра Зерова. Справжнє ім'я поета Михайло Костьович Зеров. Народився 27 листопада 1901 року у Зінькові.

Михайло Орест закінчив Київський інститут народної освіти, вчителював. З 1924 року жив у Києві. Ще замолоду цікавився східною, передовсім індійською, філософією, буддизмом, що відбилося в настроях його поезії. За життя в Україні оригінальних віршів не публікував, хоча писав їх із студентських років. Двічі заарештований, був у таборах та на засланні. Під час війни потрапив у полон, опинився у Вінниці, потім у Львові, далі в таборі біженців у баварському місті Авгсбурзі. У цьому місті Орест прожив усе своє подальше життя і пішов у засвіти.

До початку Другої світової війни ніхто ніде не чув про поета Михайла Ореста, хоча чоловікові, який прийде до читача з цим іменем, уже добігало сорока. Поетичну творчість Орест розпочав ще студентом Київського інституту народної освіти. Вперше його твори вийшли друком лише 1942 року. Продовжуючи традиції поетів-неокласиків, Михайло Орест створив справжні зразки високої поетики.

Літературний доробок Ореста складається з п’яти поетичних книжок: “Луни літ” (Львів, 1944), “Душа і доля” (Авгсбург, 1946), “Держава слова”, “Гість і господа” (Філадельфія, 1952), “Пізні вруна” (Мюнхен, 1965) та семи книг перекладів, одна з яких – прозова. Залишився архів Ореста, який зберігається в Українській Вільній Академії у Нью-Йорку.






Основне місце у творчості Ореста належить природі. Поет глибоко шанує її, бо вона здатна вказувати на вищі, надреальні світи. Окрім понять «добро» і «справедливість», природа стає засобом творення для поета-ідеаліста. Статична і впорядкована природа, на думку Ореста, може бути справжнім “гоїтелем душі”. Він зазначає, що “Поля і ліс — душі моєї дім” і “душі дерев близька душа моя”. Поет так зливається з духом природи.

Звертаючись до теми природи, Орест неодноразово використовує свій улюблений і глибоко символічний образ — ліс. Це знак цілком послідовної та всеохоплюючої філософії, що сприймається як одухотворена субстанція. Навіть батьківщина бачиться поетові у вигляді рідних лісів, де відбувалося його становлення.

Як ерудована людина Орест перекладав з німецької, французької, італійської, іспанської, португальської, польської та російської мов. Крім того, він чимало зробив для збереження й увічнення творчості свого брата – Миколи Зерова, видаючи за кордоном його заборонені в Україні твори, збираючи та публікуючи спогади про нього, а також про П. Филиповича й М. Драй-Хмару. В Мюнхені вийшло Орестове науково-популярне дослідження про сталінські руйнування церков у Києві.

Майже через чверть століття після відходу у небуття Михайла Ореста творчість його стала відкриттям для українського читача.

четвер, 25 листопада 2021 р.

Голодомор не дав народитися цілому поколінню. Пам’ятаймо!


Голодомор не дав народитися цілому поколінню. Пам’ятаймо!


Інформаційний дайджест до дня пам’яті жертв голодоморів



Чарівна сила мелодій Поля Моріа

 

Чарівна сила мелодій Поля Моріа

Музичне попурі про всесвітньовідомого французького композитора Поля Моріа

 


Музика своєю мелодією доводить нас до самого краю вічності і дає нам можливість протягом декількох хвилин осягнути її велич. Про надзвичайний вплив музики на організм людини знали ще у стародавні часи, і ці знання стають все більш актуальними зараз. До Вашої уваги музичне попурі «Чарівна сила мелодій Поля Моріа». Поль Моріа : скромна, талановита Людина і вічна, прекрасна музика…

Музика, як казка, музика жива.

І не треба серцю будь-які слова.

У музиці найвищі ніжні почуття.

У ній любов і туга, та саме життя.

 


Французький музикант, диригент та аранжувальник Поль Моріа відомий у всьому світі. Його творчість цінують та люблять уже кілька поколінь людей. І щоразу, коли звучить його музика, світ стає трохи добрішим і кращим.

Поль Моріа народився у Франції, в місті Марселі, 4 березня 1925 року. Закінчив марсельську консерваторію по класу фортепіано.



У його доробку є багато аранжувань відомих світових шедеврів. Протягом свого життя Моріа написав більше 150 інструментальних композицій та пісень.



У різний час працював з Шарлем Азнавуром,  Даліда, Морісом Шевальє, Лео Ферре, Лені Ескудеро і багатьма іншими естрадними виконавцями. Поль Моріа стає музичним директором Мірей Матьє .


Шлях до слави для Поля Моріа не був усипаний трояндами. Йому було вже під сорок років, коли він створив свій знаменитий на весь світ гранд-оркестр, з яким він записав популярні пісні, класичну музику у власній обробці, і скрізь його чекав грандіозний успіх. Популярні були як записи, так і концерти.



Поль Моріа дуже імпонував своїм шанувальникам. Стрункий, засмаглий, витончений, усміхнений, він, здавалося, випромінював щастя і впевненість. Хоча в роботі був суворим і безкомпромісним. Моріа любив життя у всіх його найкращих проявах. Світ сповнений чудової музики, до неї треба прислухатися, - говорив він.                                                         


                                                           

Моріа був щасливий у коханні. Його дружина Ірен розділяла думки чоловіка. У сім'ї не було дітей, але це не засмучувало Моріа. Дружина супроводжувала диригента у гастрольних турах та подорожах.

 


 Поль створив дуже красиву музику про історію свого кохання.


Прекрасний композитор, Поль Моріа був визнаний на міжнародному рівні. У його доробку – золоті диски у різних країнах світу. Його музика дарує нам зливи в спекотні вечори, тепло і затишок у найхолодніші ночі. Всесвіт душ і сердець, які він любив. Його мелодії просто заворожують!

 


Моріа не стало 3 листопада 2006 року у Перпіньяні на півдні Франції. Але його справа продовжує жити. Оркестр Поля Моріа під керівництвом інших диригентів продовжив гастролювати світом.

 


середу, 24 листопада 2021 р.

Правовий кінолекторій "Як захистити себе від домашнього насильства"

 

Впродовж останніх років з 25 листопада по 10 грудня в усіх регіонах України проходять акції «16 днів проти насильства»  з метою захисту прав жінок та привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї.

У Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, ми пропонуємо вам добірку фільмів на цю тему. Сподіваємося, що історії, побачені на екранах, допоможуть  зрозуміти як треба боротися жінці за свої права, а не мовчати.

 Документальний фільм Єлизавети Сміт «Розірви коло» через історії двох жінок розповідає, який страшний відбиток насильство накладає на життя, як діти переносять насильство в подальшому в своїй власній сім’ї, про відвертість перед собою та справжню мужність, які потрібні для того, щоб визнати себе кривдником або постраждалими.



 «Кімната, в якій тебе били, назавжди залишається всередині», — говорить одна з героїнь цієї нової документальної стрічки Лізи Сміт Іва Стішун. Та шлях до психологічної свободи після років домашнього насильства Іва Стішун називає довгим – їй знадобилося двадцять років, щоби прийняти ситуацію і більше не почуватися жертвою.

 Друга героїня фільму – Олександра Лебединська, яка втекла від чоловіка-кривдника з маленькою дочкою на руках. Вона роками терпіла приниження, не знаходячи в собі сил «розірвати коло», аж доки одного дня не викликала поліцію та не поїхала до притулку для мам із дітьми. «Неможливо словами виправити те, що зруйновано руками», – зазначає Олександра.

Документальний фільм  показує, що розірвати коло насильства цілком реально, важливо на це наважитися і зробити перший крок.

Документальний фільм “Жінки, яких б’ють” (режисер Вадим Кастеллі) розповідає історії трьох українських жінок, які були жертвами домашнього насильства. Одну ледь урятували лікарі, інша втекла від чоловіка, третя вбила чоловіка й тепер, каючись, доглядає його могилу.



Автор фільму розпитує психологів і юристів, вітчизняних і закордонних експертів, а також самих жертв про домашнє насильство. У фільмі звучать зізнання відомих українських жінок про наявність цієї проблеми в їхніх родинах.

Режисер доходить висновку, що домашнє насильство – це не приватна справа, а злочин. “Я не думаю, що насильника можна легко змінити. Негідника, який ударив жінку, виправить лише тюрма”, – заявив Вадим Кастеллі.



Шановні краяни! Перегляньте ці фільми і запам’ятайте, що ніхто й ніколи не має права піднімати на вас руку, принижувати вас чи робити щось проти вашої волі. Ви маєте право на захист від сімейного насильства.

Насильству не місце в нашому суспільстві. Давайте разом протидіяти цьому негативному явищу.

понеділок, 22 листопада 2021 р.

Мистецька зустріч «СВІТ РУКОТВОРНОГО ДИВА»

 

САЛОН
«СВІТ РУКОТВОРНОГО ДИВА»
Мистецька зустріч
«Мережане диво Зіньківщини»

 

    Сьогодні в Україні відбувається небувалий сплеск цікавості до народних ремесел. Все більше людей займаються одним із видів рукоділля - в’язанням. Адже, це – надзвичайно красивий вид мистецтва!

    Ручне плетіння – це години і дні кропіткої праці, причому приємні й нестомлюючі, які сприяють гарному настрою, відволікають від похмурих думок. Це як музика, яку творять  творчі особи різними інструментами.



    Саме таку творчу особистість, зіньківчанку, неповторну, чарівну майстриню, учасницю салону «Світ рукотворного дива»  – Людмилу Копицю, запросила ведуча Лариса Криштопа на мистецьку зустріч «Мережане диво Зіньківщини» презентувати свої чудові вироби вив’язані гачком, створені її «золотими руками».

четвер, 18 листопада 2021 р.

Виставка історичної книги «Революція Гідності: право на свободу»

 

Виставка історичної книги

«Революція Гідності: право на свободу»

(До Дня Гідності та Свободи)

 

Ми проростаємо в Майдани

Серцями, повними надій.

Уже не маси, а титани,

Герої на землі святій.

Свій шлях торуємо до щастя,

До несфальшованих свобод.

І віру вкрасти в нас не вдасться,

Бо ми – нескорений народ.


Щорічно 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи – свято на честь початку двох революцій: Помаранчевої (2004) та Революції Гідності (2013). Цього дня вшановуються патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го і 2013-го захищали національні інтереси української держави та її європейський вибір, проявили своє прагнення до свободи.

Майдан 2004 року та Революція Гідності 2013 року стали символами Свободи та Гідності українського народу; залишили визначальний і незабутній слід в історії. Герої Небесної Сотні завжди будуть із нами. Вони поклали свої життя за високі українські ідеали. Україна заплатила високу ціну за європейський вибір на Майдані і на фронтах Донбасу.

На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий новітній період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

Знаковій події присвячена  виставка історичної книги «Революція Гідності: право на свободу», яка організована в публічній бібліотеці імені В. Г. Короленка  на абонементі.


Один із її розділів репрезентує видання, присвячені Помаранчевій революції. Експонується, зокрема дослідження С. Кульчицького «Українська революція 2004 року», книги О. Стражного «Менталітет Майдану», О. Трайдакало «Майдан. Погляд зсередини», М. Матіос «Приватний щоденник. Майдан. Війна…» та інші, в яких зібрані спогади учасників, які надають можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України.


Матеріали наступного розділу експозиції розповідають про героїв та події, які відбувались під час Революції Гідності. Запропоновано, зокрема, переглянути видання    М. Рудневича «Я з Небесної Сотні», Г. Дацюк «Янголи з Небесної Чоти», «Катастрофа і тріумф. Історія українських Героїв» та ін., які розповідають про героїв і перебіг Революції Гідності, що пробудила у душі кожного українця нестримний потяг до свободи та волі.


Ще один розділ експозиції присвячений російсько-українській війні на Сході України, її героїчним і трагічним сторінкам, долям мирних громадян, які опинилися в зоні бойових дій. Тут експоновано видання «Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО», книгу-реквієм «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк» про героя полтавської землі, який загинув за Україну, документальне дослідження А. Шевченка «Слов’янськ. Початок війни.», Р. Зіненка «Війна,                    якої не було», Г. Шиян «За спиною», а також книга С. Лойка «Аеропорт: у фотографіях і текстах» та інші.


Низький уклін і вічна слава полеглим Героям Небесної Сотні та українським воїнам, які поклали своє життя за незалежність України у війні з російським агресором. Нехай їхня жертовність і безмежна любов до свого народу і Батьківщини будуть для майбутніх поколінь найважливішою життєвою заповіддю.



Любімо нашу Вітчизну! Бережімо її й пам’ятаймо – Україна понад усе!

понеділок, 8 листопада 2021 р.

Літературний марафон "О мово вкраїнська!.. Хто любить її, той любить мою Україну"

О мово вкраїнська!.. Хто любить її, той любить мою Україну

Літературний марафон  до Дня  української писемності та мови

    9 листопада, у День української писемності та мови працівники Зіньківської публічної бібліотеки імені В. Г. Короленка провели літературний марафон «О мово вкраїнська!.. Хто любить її, той любить мою Україну». 

    В цьому заході прийняли участь поети Зіньківщини, учні Зіньківського ліцею імені Миколи Зерова та опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1», які читали вірші, присвячені рідній мові. 

    Кожен, хто переглядав цей марафоном, зміг відчути, яка в нас мелодійна, дзвінкоголоса, ніжна, чарівна, прекрасна і чудова українська мова. Вона, як запашна квітка в букеті мов світу, звучить велично й гордо. Це голос народу, і доки цей голос звучатиме, доти житиме наш народ. Тому кожен громадянин України має знати українську мову, берегти її, збагачувати і розвивати, дбати про чистоту і красу, цінувати як найдорожчий скарб.




 

пʼятницю, 5 листопада 2021 р.

Презентація книги Сергія Жадана «Псалом авіації»

  
Сергій Жадан «Псалом авіації»
Презентація книги


    Шановні користувачі Зіньківської публічної бібліотеки імені В. Г. Короленка та жителі громади! Продовжуємо знайомити вас із книгами, які надійшли до нашої бібліотеки. Ці видання номіновані на здобуття книжкової премії «Експресо. Вибір читачів 2021».


    Сергій Жадан – одне з нових імен у сучасній українській літературі. Його ім’я на слуху у багатьох українців. Він відомий не лише як поет, прозаїк та музикант, але й як активний громадський діяч та волонтер. Та все ж саме вірші зробили його відомим.

    Сергій Жадан, автор книги «Псалом авіації» , виданої видавництвом Meridian Czernowitz у 2021 році


В цій книзі знаходимо такі рядки :

Поезія, найщемкіша і найпронизливіша поезія,
поезія, що нагадує порожнє листопадове поле:
можна лише здогадуватися, що саме хотілося сказати,
можна лише тішитись, можна лише перечитувати.

    Вірші Жадана доволі різноманітні. «Псалом авіації» можна читати кількома способами: і як збірку віршів, і як серію фотографій, але найкраще – як цілісну історію, де тексти й світлини переплітаються і проникають одні в одних», - читаємо у післямові. 
    Окрім віршів у книзі можна побачити безліч світлин Марисі М’яновської.


Книга сучасного українського письменника Сергія Жадана  написана  сучасної  українською мовою. Мова – це своєрідна візитна картка кожної людини, за якою судять про її освіченість, ерудицію, начитаність. Для Сергія Жадана українське слово – це невід’ємна частка рідного краю, це ніби дерево, річка, «темний аркуш неба» : «дерева схожі, на демонстрантів із прапорами», «дзвенять сосни, мов недільні дзвіниці», «теплі біблійні рослини терни»», «ліхтар – помаранчевий, далекий», «перший птах при холодному лісі, ніби ліхтар серед пітьми», «ліс сухий і серйозний, мов шафа зі словника»…

І сьогодні, напередодні Дня  української писемності і мови, ми пропонуємо вам  окремі вірші із цієї збірки.   Один із них –  «Лише не називай це  мовою»:

Не називай мовою виноградне

вростання слів у довколишню тишу.

Не називай мовою звірячий крик

любовних освідчень,

скандування вибачень перед зрадженими,

старозавітній плач політиків

над містами, які вони потім спалять.

Це що завгодно , лише не мова….

Це не мова, після якої видихається ворожба спокою.

Не мова, після якої підіймаєшся

у повітря, наповнене димом і літерами…

 

Наш обов’язок – плекати мову, боротися за її чистоту. Ось як Жадан пише вірші  про ліричну пору року – осінь: « Осінь – найкращий час, аби писати в риму», «Осінні слова виписуються виразно, ніби кущі шипшини – запалені, небайдужі. Спаяні граматикою, тримаються разом заримовані речі, мов порятовані душі», «Осінь приходить так, ніби вона назовсім, ніби щось змінює   поява її сміховинна»,  «Ти так серйозно чекаєш щороку на осінь, наче вона і справді тобі щось винна».

Його вірші – також і  про те, що треба цінувати кожен прожитий день, цінувати все, що нас оточує: почутий зранку голос, побачене дерево, зелень, річку. Все, що наповнює і надихає  нас бути добрими, щедрими.

Сподіваємося, що завдяки написаному Жаданом, ви матимете можливість краще пізнати світ і збагатити своє місце в ньому. Відкриєте багато нового про те, що поруч, але лишалося непоміченим.

Пізнавайте  творчість Сергія Жадана! Вчитуйтеся у вірші цієї збірки. Вдумуйтесь в кожне слово, в кожне речення автора. Збагачуйтеся духовно. Пишіть відгуки на його книгу. Чекаємо!