Скарбничка порад «Вишиванка своїми руками»

 

Скарбничка порад «Вишиванка своїми руками»

(до Дня вишиванки)

 

Вишиванко, вишиванко, вишиваночко

розкажи усім про наш співучий край.

Вишиванко, вишиванко, вишиваночко

нашу долю від біди оберігай.

 

Вишивка в Україні завжди була одним із найбільш поширених і улюблених різновидів народної творчості. Виникнення й поширення вишивки сягає сивої давнини, але і сьогодні вона живе повнокровним життям, прикрашає сучасний інтер’єр, одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності.

Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. Цього року це свято припадає на 19 травня.

Вишиванка чи то вишита сорочка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята – це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості. Барвисті кольори, фантастичні візерунки-символи, багатство фантазії майстрів – усе це і є вишиванка.

Саме до цього яскравого, весняного свята для поціновувачів української вишивки, користувачів, гостей та жителів громади бібліотекарі Зіньківської публічної бібліотеки у читальному залі під відкритим небом на на майданчику перед книгозбірнею підготували ілюстровану виставку - скарбничку порад «Вишиванка своїми руками».

Щоб оволодіти всіма «секретами» вишивки й навчитися виконувати узори так, як це вміють робити уславлені майстрині, стануть у нагоді книги та журнали представлені на виставці.

Добрі поради у вигляді «підказок», безліч різноманітних кольорових ілюстрацій допоможуть рукодільницям швидко навчитися вишивати.

Цікава книга Лідії Бебешко «Українські вишиванки», в якій є все для того, щоб створити та власноруч вишити красивий український одяг для дорослих і підлітків, схеми узорів для різних деталей сорочок, вказівки щодо вживання різноманітних поверхневих швів, схеми крою.

Чого тільки не приховує в собі наша вишивка: кохання й страждання, радість і смуток, життя і смерть. Це своєрідний літопис життя. Вишивки – це в першу чергу обереги від усього поганого. Чи справді вишиванка є не просто елементом одягу, але сильним засобом захисту від негативного впливу, можна дізнатися, перегорнувши сторінки книги Тетяни Лукашенко «Українські обереги своїми руками».

Познайомитися з основними різновидами українських автентичних візерунків та зазирнути у світ найпоширеніших серед наших пращурів кольорів, використовуваних в оздобленні в тому числі і у вбранні Полтавщини познайомить книга «Українське народне вбрання» Зінаїди Васіної, яка надійшла від Українського інституту книги.

Всім, хто цікавиться історією, культурою і мистецтвом українського народу радимо книгу Галини Стельмащук «Традиційний стрій етнографічних груп українців Карпат», яку також одержали від УІК.

На сторінках журналів «Українська вишивка», «Вишиванка», «Жінка» вишивальниці знайдуть сучасні узори та схеми з різних технік вишивки. А вивчивши різні види швів, рукодільниці зможуть створити своїми руками незвичайно красиві речі та додати готовим виробам неповторну індивідуальну подобу.

Доповненням до виставки послужив міні-парад вишиванок та рушників місцевих майстринь-користувачів бібліотеки, в які вони вклали частинку своєї душі.

Вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом. Саме таку родинну вишиванку-оберіг представила на святі майстриня-вишивальниця Людмила Копиця.

Цікава розповідь Наталії Нечитайло про старовинні вишиті сорочки своєї бабусі і тьоті, які передаються з роду в рід і зберігаються як безцінна реліквія, зачарувала всіх присутніх. Її сестра Валентина Сіношина знатна майстриня-вишивальниця з села Тарасівка демонструвала свої чарівні вишивки.  

Візерунок на вишиванці залежить від того, кому вона призначається: батькові чи братові, нареченому чи другові, парубку чи одруженому – кожному вишивалась сорочка з візерунком відповідної символіки. А молода вишивальниця  Людмила Тимошенко продемонструвала чоловічу сорочку, яку вона вишила своєму синочку як оберіг.

Шанована майстриня-вишивальниця Надія Влох представила на заході свій неперевершений символічний рушник з вишитим блискучим бісером тризубом з надписом на ньому «Слава Україні».

Всі бажаючі із задоволенням робили фото у вишиванках і цікавилися  книгами про історію української вишивки та народного вбрання.

Українська вишита сорочка пройшла довгий та часом нелегкий шлях до наших днів. Наші предки залишили нам у спадок величезний скарб. І ми зобов’язані не тільки не втратити цей скарб, а й примножити його та передати у спадок нашим нащадкам.

Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх — Україна непереможна!

Тож одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Вражайте світ красою і розмаїттям українських вишиванок!