Трудова міграція: Як не стати рабом?

 Трудова міграція: Як не стати рабом?

(онлайн-інформація)

       Шановні користувачі, цю тему ми вибрали не випадково.  Сьогодні, в ХХІ століття, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як не потреб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

    Прикро, але у такі ситуації потрапляють і українські громадяни. За оцінками експертів, на сьогодні за кордоном перебувають майже 3 мільйона українських трудових емігрантів. Наша країна найбільше в регіоні отримує грошових переказів. Їхній обсяг за останні 5 років, за інформацією Світового банку, зріс на 86% і торік сягнув 15,8 мільярда доларів США.

   Якщо взяти до уваги, що в Україні налічується 28 млн. громадян працездатного віку, то кожен п’ятий українець працює в іншій державі. Тому ми  пропонуємо вам певну інформацію з проблеми, над якою розмірковують не тільки журналісти, а й юристи, правозахисники. І вам вибирати: ризикувати чи ні, ставати жертвами работоргівлі чи ні.

      Більшість  не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, відшукуючи будь-яку можливість заробити гроші.

    Історії українських громадян, потерпілих від торгівлі людьми, свідчать, що ситуації, в які вони потрапили за кордоном, були неочікуваними для них. Про своє реальне становище за кордоном вони отримали  уявлення вже після перетину державного кордону України.

Якщо раніше молодь прагнула поїхати в Польщу, Італію, тепер в Китай та Корею. Дивіться сповідь молодої дівчини, яка поїхала за контрактом, займаючись танцями, і що її там чекало. Заробіток чи розчарування? Робіть висновок самі.

      Тож які  факти з даної проблеми вас найбільше вразили, коли ви переглядали відеоролик? Можливо те, що виїжджаючи на заробітки, багато українців готові терпіти порушення своїх прав, щоб не втратити робоче місце? Чи чого слід остерігатися і на які моменти потрібно звернути увагу?  Чи  як люди потрапляють до рук торговців людьми та про небезпеки, які їх там можуть підстерігати ?  Реальні події та свідчення тих, хто постраждав дивіться в документальному фільмі « «Життя на продаж».

       Скільки ще подібних історій, але замовчаних? Відповідь на це запитання не в змозі дати жоден, оскільки українці в пошуках роботи поза межами своєї країни частіше покладаються на друзів і родичів, ніж на офіційних посередників. У таких випадках зростає ризик потрапити у трудове рабство. Як убезпечити себе від цього?

Торгівля людьми - це кримінальний злочин.  В Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув’язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. За 2008 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».

     Цього року представництво Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ) зафіксувало найбільше випадків торгівлі людьми у сусідніх Росії й Польщі, а також - у Туреччині. Найменше скарг надходило від українських трудових мігрантів у Португалії та Іспанії.

         Тож не довіряйте чужим людям, не віддавайте нікому свої документи, обов’язково підписуйте контракт, який повинен бути написаний зрозумілою мовою, залишайте вдома інформацію про майбутнє місцеперебування, регулярно телефонуйте додому, в країні, де ви будете працювати, зареєструйтесь в посольстві України, вивчайте іноземну мову.

    Проблема сучасного рабства стосується як окремих людей, так і всієї держави.   А тому ви повинні розвивати почуття відповідальності за свій вибір та результати дій, підвищувати свій рівень знань, щодо  прав та свобод громадян України, щоб зберегти  своє життя і здоров’я.

Навчання на платформі «Дія. Цифрова освіта»

         У січні 2020 року в країні стартував проект Кабінету Міністрів України «Дія. Цифрова освіта», який спрямований на розвиток цифрових навичок громадян. Цей проект виконується в межах програми «Держава в смартфоні».

         Протягом другої половини березня поточного року бібліотечні працівники бібліотек-філій КЗ «ЗПБ ім. В.Г.Короленка» пройшли навчальні програми, адже специфіка роботи вимагає постійно навчатися, удосконалювати свої знання та вміння, безпечно застосовувати онлайн-інструменти в роботі.

         Після засвоєння усіх програм уже на місцях бібліотекарі безкоштовно вчитимуть усіх бажаючих користувачів опанувати цифрові навички через сучасний формат навчання – освітні серіали за участі експертів та українських зірок, допомагатимуть у виконанні практичних завдань.

Відеоподорож у творчість О.Білаша

 

Яка б не гріла груди позолота -

Серед своїх найвищих нагород

Вважаю пісню, вигойдану в нотах,

Що заспівав її народ.

О.Білаш

          Невичерпна скарбниця творчості народу. Його мудрість, спостереження і звичайно - талант творять духовну історію України, збагачують скарбницю її культурних надбань. Музиканти, поети, композитори вплітають усе найкраще  у вінок нашої культури. А наша народна пісня - це бездонне джерело для подальшої творчості кожного митця.

          Полтавський край має всі підстави претендувати на звання душі і серця нашої землі. Які пісні чудові  - полтавські, хто найкраща дівчина на нашій театральній сцені – «Наталка-Полтавка» з п’єси полтавця І.Котляревського... Багато зробили для української та світової музики полтавці за народженням та за походженням: М.В.Лисенко, брати Майбороди, П.І.Чайковський.

          Один з них - Олександр Білаш - уславлений син Полтавської землі, видатний  український композитор,  громадський діяч, Герой України,  народний артист України, лауреат Державної  премії  ім.Тараса Шевченка, кавалер ордена Миколи  Чудотворця,  якому в цьому році 6  березня виповнилося б 90 років від дня народження (1931 – 2003).  Публічна бібліотека імені М.Короленка стала місцем, де було проведено для пенсіонерів територіального центру  відеоподорож у творчість О.Білаша «Олександр Білаш: лірик за природою свого обдарування» .

           Ведуча заходу -  Валентина Зеленська розповіла  присутнім про життєвий та творчий шлях майстра пісні, випускника Київської державної консерваторії  ім.Чайковського. Упродовж усього життя найулюбленішим  «дитям»  композитора  була  пісня. Їх  у доробку  композитора було більше  400. Друзями  і творчими  побратимами  на  все життя  для  нього стали   Дмитро Павличко, Борис Олійник, Михайло Ткач, Іван Драч,  Андрій Малишко. Писати для композитора мелодійні тексти вони мали за честь. За гордість нести їх у світ мали Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Раїса Кириченко, Людмила Зикіна, Діана Петриненко.

          Неможливо було уявити відеоподорож без пісень. Для гостей прозвучали  пісні Олександра Білаша, що облетіли весь світ «Два кольори» написані з поетом Дмитром Павличком, «Ясени», «Сніг на зеленому  листі», «Ой, не ріж косу», «Ой, висока та гора»,  «Люби мене - не покинь»,  «Сину, качки летять», «Два журавлі» - з  поетом  Михайлом Ткачем та ін. Зоряний дебют Олександра Білаша у фільмі «Роман і Франческа» відкрив композиторові дорогу до кінематографу.  Присутні переглянули уривок з кінофільму «Роман і Франческа».

          Крім того у  поетичній  спадщині Олександра  Івановича є збірки  «Мелодія», «Криниця», «Ластів’яні  ноти», «Спогад»,  «Совість на вогні горить», «Мамине  крило».  У заключному слові ведуча наголосила на величезній об’єднуючій силі музичної творчості відомого українського композитора Олександра Білаша.

      Після заходу присутнім був запропонований перегляд літератури «Співець двох муз».

Квітковий етикет « Квіти – символи країн».

  Доброго дня шановні гості! За вікном весна, чарівна пора, коли хочеться чогось неймовірного. А чому  б нам з вами не поговорити про найбільше диво природи – квіти. Вони прикрашають наше життя, роблять його кращим. Дивовижний аромат і неповторні відтінки кольорів, викликають у нас захоплення. 

 У різних країнах до квітів своє особливе ставлення. У кожного з- них є легенди, традиції пов’ язані з тією чи іншою квіткою. Вони частково відображають історію своєї держави, представляючи її навколишньому світові. То ж давайте поринемо у світ чарівності та краси.

 Прекрасні квіти нарциси прикрашають сади по всьому світу. Ніжні та ароматні вони є справжнім втіленням тендітної краси. І саме ці квіти є символом Китаю. Свою назву вони дістали на честь давньогрецького персонажу Нарциса, який закохався у своє відображення.

 Всього в світі налічується 113 видів цієї квітки. Ростуть нарциси тільки в Європі, винятком є один єдиний вид, що росте в Азії. І в нас в Україні є дивовижно цікаве місце – Долина нарцисів, величезний природний заповідник.

Тепла і сонячна Болгарія асоціюється з трояндами, вони зображені на гербі країни, вишиті на одязі, оспівані в поезії. У Балканських горах є ціла Долина троянд.   Трояндовий аромат один з найсильніших антидепресантів, а трояндове масло входить в 98 % жіночої парфумерії. Наймініатюрніші трояндові бутони не довше рисового зернятка.  У Болгарії в травні щороку проходить фестиваль на честь цієї квітки.

 Голландія по праву вважається країною квітучих тюльпанів.  Раніше він ріс в садах дуже багатих людей. У давні часи цибулини цих рослин мали таку високу ціну, що успішно замінювали валюту. Наприклад за одну цибулину рідкого сорту можна було купити будинок.

 А тепер давайте уявімо лотос, який уособлює досконалість, витонченість, прагнення до духовної чистоти. Виростаючи з бруду він ніколи не буває забруднений, бо особлива структура листя може відштовхувати воду. Саме ця квітка є символом Єгипту. Рослина спливає на воду і розпускається при заході сонця, а закривається при сході.

  Аромат лотоса вважається найбільш цінним у світі. Тому в давнину чай з ароматом лотоса був привілейованим напоєм королівського двору.

    Про цю квітку є згадки в « Пісні царя Соломона», асоціюється вона з надією і благополуччям. А ще вона є загальноприйнятим символом Франції – це лілія. Три лілії уособлюють три чесноти: співчуття, милосердя і правосуддя.   У давнину вважалося, що в квітах лілій живуть ельфи. Висота рослини може досягати від 30 до 250 сантиметрів. Їх налічується близько 2000 сортів.

 Та є країна символом якої є прекрасна квітка: хризантема  – це Японія. Країна де глибоко шанують традиції і звичаї. Зображення хризантеми священне і право носити матерію з її малюнком за державними законами користуються тільки члени імператорського дому, а порушення – карається стратою.  А День хризантем в них святкують як національне свято.

                                              

 Ну і звичайно ми не можемо оминути Україну, де символами є калина,верба, мак і звичайно сонях. Краса навколишнього світу надихає і надихала творчих людей, вона зароджує в нас найблагородніші почуття і штовхає на красиві вчинки. Політ душі від такої краси не зрівняється ні з чим і всю красу хочеться вилити в поезію, музику і звичайно на полотно.  І художниця  Інна Лисак  допоможе нам насолодитися красою квітів на полотні.

Соняшник…Символ сонця праці і достатку, сили й добробуту.   Він знайшов своє місце під сонцем, бо й сам схожий на нього.

            Навіть у хмарну погоду капелюх соняшника показує, де зараз перебуває сонце, тому він служить орієнтиром на місцевості;

            Квітка соняха особлива – це тисячі маленьких квіточок, які потім перетворюються в насіння;

            Найбільший в Україні соняшник діаметром 47 сантиметрів виростили на Волині.

 І насамкінець хочеться сказати, що квіткові традиції світу багаті і різноманітні. А самі квіти – прекрасні і чудові, вони підкорюють своєю красою мільйони сердець і надихають нас на романтичні вчинки.

Вечір-реквієм «Подвиг кожного добровольця - у нашій пам’яті»

 
Вечір-реквієм
«Подвиг кожного добровольця  - у нашій пам’яті»
(зіньківчани - учасники АТО)

 

Пам’ятаймо про тих,

Що за правду повстали.

Пам’ятаймо про тих,

Що не встали, як впали.

Пам’ятаймо про тих,

Що згоріли, як зорі,

Такі чесні і чисті,

Як повітря прозоре

Пам’ятаймо про них!

 

          14 березня Україна відзначає День українського добровольця.

        З нагоди  цієї дати в читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки для учнів 10-А та 8-Б класів опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1» проведено вечір-реквієм «Подвиг кожного добровольця  - у нашій пам’яті», присвячений мужнім захисникам України, зіньківчанам – учасникам АТО.

         Про історію встановлення цього свята, про мужність і героїзм українських добровольців -  визволителів рідної землі - розповіла ведуча вечора, бібліотекар Лариса Криштопа.

          На заході були присутні - офіцер відділення кадрів Зіньківського військового комісаріату – капітан Гончаров Віктор Федорович та учасник  АТО, капітан запасу - Омельченко Павло Володимирович.

В своєму виступі Віктор Федорович наголосив, що саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. 

                                                

           А учасник АТО Павло Володимирович поділився з присутніми спогадами про свою службу, дав настанови молодому поколінню та подарував для користувачів книгозбірні книгу про воїна-подвижника, учасника Майдану, героя АТО Антона Цедіка.           

          Вірш «Добровольці» зачитала учениця 10-Б класу опорного закладу №1 Аріна Філон.

           Присутні переглянули також відеоролики присвячені Небесній Сотні, українським добровольцям та загиблим воїнам-землякам, учасникам АТО.

           Учасники вечора ознайомилися з книжковою виставкою «Вони для нас виборюють життя» та книгами про загиблих українських воїнів, що надійшли до книгозбірні від Українського інституту книги.

  

       Сергій Михайлович Ковальов  – вчитель за фахом, виховник куреня ім. Зінька Безрідного, що діє при опорному закладі «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1», ознайомив присутніх з національно-патріотичною  діяльністю закладу.

         На завершення заходу учасники  хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять загиблих героїв - зіньківчан – учасників АТО, які віддали своє життя за незалежну вільну Україну.

Презентація книг «Сосновий бір - перлина Зіньківщини» та «Мотивационный календарь на 2021 год»

     В читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки ім.В.Г.Короленка відбулася зустріч   з істориком, краєзнавцем, жителем села Лютенські Будища  Олександром Миколайовичем Терещенковим, який презентував свої нові книги   «Сосновий бір» - перлина Зіньківщини», видану у 2019 році до 50-річчя від дня заснування  санаторію та «Мотивационный календарь на 2021год».

      Зустріч з новою книгою – це завжди подія і свято, як для користувачів нашої бібліотеки, так і гостей  та  жителів Зіньківщини, відзначила ведуча цього заходу Лідія Колоша, завідувач відділу обслуговування.

   Зібралися тут шановані люди зіньківської громади, які не байдужі до історії рідного краю.  

    Вони слухали розповідь Олександра Миколайовича про те, як збирався матеріал, як писалась книга про «Сосновий бір», хто допомагав її видати.

     Учасники заходу переглянули і відеоролик про сучасний санаторно-реабілітаційний заклад, яким на сьогодні є наш санаторій, що користується великим попитом  серед жителів України та  близького і далекого зарубіжжя.

       Познайомив присутніх автор ще з одним своїм виданням «Мотивационным календарем на 2021 год», в якому він розповідає історії людей із сильною волею, які на своїх прикладах доводять, що ніколи не варто опускати руки, навіть у здавалося б безнадійних ситуаціях, треба лише зібратися, знайти в собі сили та внутрішні резерви і тоді можна перемогти обставини.  А ще дає інформацію про свята на кожен день року, цікаві події, музику, фільми, картини, скульптуру, вірші, притчі.

       Ніна Немченко, гостя заходу, бібліотеотекар Лютенськобудищанської бібліотеки-філії познайомила зі ще одною книгою Олександра Терещенкова, яка була першою у доробку автора,  «Село з духмяними садками.  Лютенські Будища», видану до 350-річчя  заснування села.  

        Наталя Тоцька,   директор Зіньківської публічної бібліотеки, подякувала О.М. Терещенкову  за подаровані книги,  відзначивши, що ці книги стануть в нагоді тим, хто бажає краще знати про нашу рідну Зіньківщину.

Сподіваємося, що зустріч була цікавою, адже ті, хто завітав у цей день в бібліотеку вкотре переконалися, що наша Зіньківщина – це дійсно благословенний край, край багатий своїми природніми та рукотворними скарбами, талановитими та щирими людьми.

Хай Сила й Воля вічного Шевченка і Віру, й Правду в хаті береже.

 

      Хай Сила й Воля вічного Шевченка
І Віру, й Правду в хаті береже.

 ( до дня народження Великого Кобзаря)

     Історія світової культури знає мало прикладів, коли в одній особі так блискуче поєднуються поетичне і художнє обдарування. До таких феноменів належить Тарас Шевченко.

   Поетичний геній Тараса Григоровича Шевченка здобув найвищої світової слави, а на рідних теренах увічнився божественним іменем Пророк.

      Та чи знаємо ми Шевченка, як академіка гравюри, що  міг би стати модним художником, прожити успішне життя у колі петербурзької богеми.

   Як художник Т.Г.Шевченко менш відомий і на Батьківщині, і поза її межами. Хоча він - автор справжніх  живописних  шедеврів (понад два десятки полотен) та графічних (понад 1200 аркушів). Тарас Шевченко, коли перебував на засланні, пробував себе і в скульптурі. Звісно, роботи не збереглися, тож маємо тільки спогади про них.

    Тарас Шевченко - епоха в українському мистецтві, де впродовж кінця ХІХ – початку ХХІ століть розгортається справжня Шевченкіана. Кожне покоління митців сприймає образ Т.Г.Шевченка по-своєму: від канонічного Великого Кобзаря, як народного співця, до живого, багатогранного - характерного для нашого часу. 

    Роботи Тараса Григоровича дивують і вражають донині. Репродукції картин  «Катерина.1842»,  «Портрет Маєвської.1843»,   На пасіці.1843»,  зберігаються в Київському державному музеї імені Т.Г Шевченка.  Про це ви дізнаєтесь  із  книги  «Український живопис. Сто вибраних творів. Альбом ».

   До музейної колекції Національного художнього музею України увійшло живописне полотно «Тарас Шевченко. Автопортрет», створене у 1860 році. Твір сприймається, як пронизлива сповідь людини про її виповнене страждань життя, як звернення до нас, тих хто крізь віки загляне  у сповнені болю і скорботи очі художника, який з гідністю пройшов свій тернистий шлях і до останніх днів залишився чесним перед собою, людьми та долею. Читайте в книзі «Український живопис ХІХ – початку ХХ століть».

     

Книга «Український живопис ХХ – початку ХХІ століття. З колекції Національного Художнього музею України» вміщує репродукцію картини Георгія Меліхова  «Молодий Т.Шевченко в майстерні К.П.Брюллова» 1947 р. Михайла Божія «Думи мої, думи…».

 

   Альбом «Тарас Шевченко. Мистецька спадщина», виданий у 2013 році репрезентує малярську  спадщину Тараса Шевченка (1814-1861), яка є набутком не лише українського народу, а й світової культурної спільноти. Живопис майстра, його малюнки та акварелі – гармонійно поєднані з поетичним словом Кобзаря. Портретний живопис, краєвиди, жанрові композиції та ілюстрації художника втілюють глибинну філософію українського народу. Репродукції творів супроводжуються науковими коментарями

 

      

 Перебування Т.Г.Шевченка на Полтавщині, давно привертає увагу дослідників, адже зв’язки Великого Кобзаря з полтавським краєм тісніші, ніж із будь-яким іншим куточком України. Шевченко провів на Полтавщині близько півтора роки (1843 – 1846, 1859). Та твори, написані і намальовані тут, говорять нам про інтенсивне його життя в ці роки. Хочемо звернути вашу  увагу, на видану у 2005 році  у 2-х книгах Петра Ротача  «Полтавську Шевченкіану».  

      В ній подаються відомості про місця, які Шевченко відвідував на Полтавщині, людей, з якими зустрічався, присвячував свої твори; про полтавців, які працювали над увічненням образу поета і його літературних персонажів; про митців і мистецькі колективи, що торкалися Шевченківської тематики.

 

  Мистецька Шевченкіана – скарбниця творчої спадщини українського народу, невичерпне джерело енергії для відродження та розвитку української культури та мистецтва.