Трудова міграція: Як не стати рабом?

 Трудова міграція: Як не стати рабом?

(онлайн-інформація)

       Шановні користувачі, цю тему ми вибрали не випадково.  Сьогодні, в ХХІ століття, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як не потреб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

    Прикро, але у такі ситуації потрапляють і українські громадяни. За оцінками експертів, на сьогодні за кордоном перебувають майже 3 мільйона українських трудових емігрантів. Наша країна найбільше в регіоні отримує грошових переказів. Їхній обсяг за останні 5 років, за інформацією Світового банку, зріс на 86% і торік сягнув 15,8 мільярда доларів США.

   Якщо взяти до уваги, що в Україні налічується 28 млн. громадян працездатного віку, то кожен п’ятий українець працює в іншій державі. Тому ми  пропонуємо вам певну інформацію з проблеми, над якою розмірковують не тільки журналісти, а й юристи, правозахисники. І вам вибирати: ризикувати чи ні, ставати жертвами работоргівлі чи ні.

      Більшість  не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, відшукуючи будь-яку можливість заробити гроші.

    Історії українських громадян, потерпілих від торгівлі людьми, свідчать, що ситуації, в які вони потрапили за кордоном, були неочікуваними для них. Про своє реальне становище за кордоном вони отримали  уявлення вже після перетину державного кордону України.

Якщо раніше молодь прагнула поїхати в Польщу, Італію, тепер в Китай та Корею. Дивіться сповідь молодої дівчини, яка поїхала за контрактом, займаючись танцями, і що її там чекало. Заробіток чи розчарування? Робіть висновок самі.

      Тож які  факти з даної проблеми вас найбільше вразили, коли ви переглядали відеоролик? Можливо те, що виїжджаючи на заробітки, багато українців готові терпіти порушення своїх прав, щоб не втратити робоче місце? Чи чого слід остерігатися і на які моменти потрібно звернути увагу?  Чи  як люди потрапляють до рук торговців людьми та про небезпеки, які їх там можуть підстерігати ?  Реальні події та свідчення тих, хто постраждав дивіться в документальному фільмі « «Життя на продаж».

       Скільки ще подібних історій, але замовчаних? Відповідь на це запитання не в змозі дати жоден, оскільки українці в пошуках роботи поза межами своєї країни частіше покладаються на друзів і родичів, ніж на офіційних посередників. У таких випадках зростає ризик потрапити у трудове рабство. Як убезпечити себе від цього?

Торгівля людьми - це кримінальний злочин.  В Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув’язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. За 2008 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини».

     Цього року представництво Міжнародної організації з міграції в Україні (МОМ) зафіксувало найбільше випадків торгівлі людьми у сусідніх Росії й Польщі, а також - у Туреччині. Найменше скарг надходило від українських трудових мігрантів у Португалії та Іспанії.

         Тож не довіряйте чужим людям, не віддавайте нікому свої документи, обов’язково підписуйте контракт, який повинен бути написаний зрозумілою мовою, залишайте вдома інформацію про майбутнє місцеперебування, регулярно телефонуйте додому, в країні, де ви будете працювати, зареєструйтесь в посольстві України, вивчайте іноземну мову.

    Проблема сучасного рабства стосується як окремих людей, так і всієї держави.   А тому ви повинні розвивати почуття відповідальності за свій вибір та результати дій, підвищувати свій рівень знань, щодо  прав та свобод громадян України, щоб зберегти  своє життя і здоров’я.