Здавна існувала у нашого народу чудова традиція - вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
30 листопада ми святкуємо День святого Андрія Первозванного. За старовинними літописами він був одним з дванадцяти апостолів Христа і приніс слов’янським народам християнство.
Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч - доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих.
Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.
Щоб відчути красу давніх звичаїв і обрядів та поринути в минуле чергове заняття салону «Світ рукотворного дива» було присвячене одному з чудових свят української молоді Андріївським вечорницям. Керівник салону Лариса Криштопа провела для учнів 9-Б класу Зіньківського опорного ліцею №1 та постійних учасників салону чародій-вечір «Ой, Андрію, даруй нам надію».
Всі присутні повернулися у староукраїнську стихію, милуючись звучанням українських пісень, та переглянули святкову мультимедійну презентацію «Вечорниці».
Колоритності святу задало містичне дійство, Тут дівчата та хлопці зазирали у майбутнє. Ворожіння дозволи доторкнутись до чогось містичного та вищого, а також проявити власну фантазію. Молодь на воді з каблучкою зазирали у своє майбутнє, писали магічні записки, намагаючись відгадати свою долю.
Для учасників вечора була підготовлена святкова інсталяція «Андріївські вечорниці».
Щирий сміх, приємна атмосфера у молоді та постійних учасників салону залишили незабутні враження й теплий спогад.
Фінальним акордом чародій-вечора стало частування всіх запрошених солодощами.
Нехай не йдуть у забуття звичаї і традиції нашого народу, міцніє наш рід, живе у ньому пам’ять про минуле. Зі святом Андрія!
Немає коментарів:
Дописати коментар