Згадуючи Афганістан

 Що ми знаємо про афганську війну? Можна розказати про ті страшні події, що розтяглися на довгих 10 років мовою цифр, будь-яка війна у цифрах – це моторошно й страшно. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. У рідні домівки не повернулися 13 тисяч 833 юнаки колишнього Радянського Союзу, 312 – пропали безвісти, доля 330 – невідома.

Близько 4000 полтавчан, учасників бойових дій в Афганістані, 2500 працювали на будовах, підприємствах, навчали, лікували громадян цієї країни. Їх 81, вони не повернулись з поля бою.

З колишнього Зіньківського району не повернулися додому з тієї війни опішнянин сержант Олександр Губарь та уродженець села Заїченці старший лейтенант Іван Канівець.

Про біль Афгану розповів бібліограф Зіньківської публічної бібліотеки Микола Гриценко. З інформаційного огляду літератури, присвяченого Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав, присутні дізналися про книги відповідної тематики, наявні у фондах бібліотеки. У виступі також прозвучали деякі цікаві факти, пов’язані з історією публікації окремих видань, відомості про авторів-«афганців» та інше.

…Найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять. Тож, не забувайте про ті події, і намагайтеся зробити все, щоб сина не оплакувала мати, щоб світ наш вічно в мирі молодів.