Українська мова в Інтернеті

Українська мова в Інтернеті

Огляд ресурсів Інтернету до десятиріччя української мови (2018-2027 роки)

 

В Україні українська мова функціонує як національна мова держави, нею розмовляють ті, хто любить свою Вітчизну і гордиться її історією, хто не уявляє себе без причетності до свого великого волелюбного народу. У Конституції України у статті 10 записано: «Державною мовою на Україні є українська мова».

Важливий складник мовної політики держави – просування офіційної мови в інтернет-середовищі. Всесвітня мережа стала простором, у якому людина працює, навчається, відпочиває й перетворилася на чи не найважливіше джерело інформації. Інтернет-ЗМІ, інтернет-магазини, корпоративні сайти та інтернет-спільноти, визначаючи власну мовну політику (основну мову, можливість перекладу іншими мовами тощо), намагаються охопити якнайширше коло споживачів того чи іншого продукту, зважаючи на економічний ресурс, який вони готові вкласти у переклад та підтримку веб-сайту. Тож мовне питання набуває комерційного виміру, і на його вирішення впливають два прагматичні чинника: можлива вигода і закони держави.

 Розглянемо кілька найцікавіших інтернет-ресурсів, пов’язаних з мовною тематикою.

 Мовознавство [Електронний ресурс] // DIASPORIANA.ORG.UA – електронна бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/category/movoznavstvo/ (дата звернення: 26.01.2021). – Назва з екрана.

Об’ємна електронна бібліотека української діаспори. Містить велику кількість книг та інших українознавчих матеріалів, що виходили у різні роки за межами України. Оцифровані видання згруповані у такі розділи: Ukrainica, Дитяча література, Драма, Ідеологія, Історія, Літературознавство, Мемуари, Мистецтво, Мовознавство, Періодика, Поезія, Політологія, Проза, Релігія, Словники і Довідники, Фольклор, Miscellaneous. На сайті можна знайти більше 20 тисяч найрізноманітніших книг. Всі представлені видання вільно завантажуються; формати – PDF і DjVu.

Про пошук у російсько-українському словнику r2u.org.ua [Електронний ресурс] // Українські словники : [сайт]. – Режим доступу: https://r2u.org.ua/main/about_search (дата звернення: 26.01.2021). – Назва з екрана.

Сайт забезпечує великий вибір словникової і довідкової літератури. Є двомовні словники (російсько-українські, англійсько-українські), а також різноманітні словники української мови, в тому числі й дореволюційного періоду. Деякі праці можна читати з сайту, інші – завантажити на власний комп’ютер. На сайті є корисна опція вставки тексту й перевірки його на предмет орфографічно та стилістичної правильності. Помилки при застосуванні цієї функції будуть виділені кольором через кілька секунд (текст, надісланий на перевірку, не зберігається на сервері). Ресурс також містить форум, у якому зареєстровані користувачі можуть спілкуватися на мовознавчі теми й задавати питання досвідченим спеціалістам.

Мовознавство [Електронний ресурс] // Літературне місто. Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс : [сайт]. – Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?page_id=3201 (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Ось як характеризує колектив сайту власне дітище: «Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!».

Хата [Електронний ресурс] // Чтиво. Електронна бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Чтиво – це вільна онлайн-бібліотека україномовної літератури. Кожен бажаючий має змогу додати до бібліотеки літературний, мовознавчий чи науковий твір. Пріоритетними завданнями, які повинна виконувати книгозбірня «Чтива» є:

·                   надання читачам якісних електронних книг в повному обсязі (не уривки і не скорочені варіанти) і в якомога більшій кількості;

·                   забезпечення школярів та студентів україномовним літматеріалом, який вони вивчають за програмами навчальних закладів;

·                   збереження і поширення української думки в слові, а відтак і збереження національної пам'яті;

·                   забезпечення зручного користування і доступу до вмісту е-бібліотеки усіма можливими способами.

До читача [Електронний ресурс] // Ізборник. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації : [сайт]. – Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/links/info.htm (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Проект електронної бібліотеки давньої української літератури. Бібліотека є добіркою електронних книг і текстів, об’єднаних проголошеною тематикою і єдиною ідеєю. Ідея проекту полягає в прагненні зібрати якомога більшу кількість творів української писемності не просто як випадковий набір текстів різних часів та авторів, але на тлі цілісного культурно-історичного процесу, де ставала б зрозумілою єдність, спадковість і тотожність української літератури, попри очевидні розриви в мовному коді та наявні перервності в традиції. Таким тлом слугують літописи, хроніки та історичні документи, зібрані в основному розділі сторінки — Літописи. Крім того, багато цікавого матеріалу можна знайти і в інших розділах: Мовознавство, Історія, Давня українська література, Тарас Григорович Шевченко, Політологія, Літературознавство, Граматики та лексикони, Історичні мапи.

 

Про нас [Електронний ресурс] // Мова – ДНК нації : [сайт]. – Режим доступу: https://ukr-mova.in.ua/about (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Це освітній проект для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови; спроба кількох небайдужих людей поділитися закоханістю в рідну мову; мрія про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською. Окрім бібліотеки й навчальних матеріалів відвідувач ресурсу знайде тут мовні вправи та диктанти з української мови.

На сайті є також можливість перевіряти власні україномовні тексти. Для цього слід вставити свій текст у відповідне поле. Потім треба натиснути кнопку «Перевірити», щоб знайти можливі помилки. На жаль, цей інструмент працює не зовсім досконало, але більшість орфографічних, граматичних і лексичних помилок він допоможе виявити.

 

Правопис 2019 року (чинний) [Електронний ресурс] // Український правопис 2019 року : [сайт]. – Режим доступу: https://2019.pravopys.net (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Чудовий ресурс для перевірки правильності написання слів згідно нового українського правопису. Для того, щоб перейти до відповідного розділу, чи знайти корисну інформацію можна скористатись пошуком по сайту. Для цього слід дотримуватись інструкції, розміщеної справа угорі «Як шукати?». Нажаль, поки наповнення сайту не закінчене, окремі розділи неповні.

 

Про сайт [Електронний ресурс] // Мислене древо – багатоцільовий український сайт : [сайт]. – Режим доступу: https://www.myslenedrevo.com.ua (дата звернення: 27.01.2021). – Назва з екрана.

Сайт розроблено і підтримується групою українських фахівців в галузі комп’ютерних технологій і гуманітарних наук – групою «Мисленого древа». Мета сайту – сприяти розвитку науки та освіти в Україні шляхом запровадження комп’ютерних технологій. Розробники сайту публікують видання будь-якої тематики, аби вони відповідали меті – розвитку науки та освіти в України. На сайті є розділ новин, де раз на кілька днів з’являється інформація про оновлення сайту, нові матеріали, які розміщені на ресурсі. Інші розділи сайту – Наука, Освіта, Література, Публіцистика. Для авторів і зацікавлених є можливість зв’язатися з розробниками у віконці для листів.

Головний девіз сайту – «Ми робимо Україну українською!».

 

Як бачимо, попри всі негаразди, українська мова потроху розширює своє представництво у всесвітній мережі. Вищезазначені ресурси – тільки невелика частка обсягу мовознавчої, літературної та українознавчої сфери, яку можна знайти в Інтернеті.

Навчаймося культурі мовлення та цінуймо своє разом з новими інформаційними технологіями!

 

Перфоменс «Крути. Крути… Довік не забути»

 Перфоменс «Крути. Крути… Довік не забути»

(До Дня Героїв Крут)

«Ви стали прикладом усім,

Про Вас нікому не забути!

В понурій темряві віків

Світити будуть завжди Крути!...»

                                                                                                                                                                                                                  Леся Храплива

          Щоб наша держава жила, багатьом її патріотам прийшлося пожертвувати своїм життям. І надто вражає, коли на таку абсолютну самопожертву йдуть  молоді люди, які заледве тільки почали здійснювати свій життєвий проект.

Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть під залізничною станцією Крути молодих захисників Української Держави.

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році, відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу та незалежність. Уряд Української Народної Республіки, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою.

До Дня вшанування пам’яті героїв, подвиг яких став вічним символом незламності всіх захисників України, районна біблотека підготувала для користувачів перфоменс «Крути. Крути… Довік не забути» (До Дня Героїв Крут).

    Невеликий екскурс в історію...

22 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал, який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

       Вже через 7 днів, 29 січня 1918 року на підступах до Києва, під станцією Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ зустрілися в пекельному бою українські підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська, які йшли з Росії.

      Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці, створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.

 

 Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

На порох стерти, перебити!

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти.

 

Бій розпочався о 12 годині дня, фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаку ворога, не залишаючи своїх позицій.

І грянув бій! Нерівний, лютий бій!

Неначе змії, кулі засичали,

Орда повзла, немов осиний рій,

А хлопці до загибелі стояли!

Червоний дощ тоді на землю впав,

Сніги від крові на полях розтали,

Ніхто із них життя не шкодував,

Бо Україну й волю захищали...

  Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади. Проте незабаром, скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини. Було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Один із гімназистів учень 7-го класу Григорій Пипський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла України…» і всі інші студенти підтримали спів. Та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси. І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю.

           Земля кипіла навкруги

 Вмирало юне покоління…

 Послухай, стогне як коріння,

 Котре зрубали вороги.

Деякий час після розстрілу юнаків місцевим жителям забороняли ховати тіла померлих. Пізніше селяни з навколишніх сіл забрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм.

 

Після підписання Брестського миру, який замінив владу більшовиків на австрійців та німців. 19 березня 1918 року в Києві відбувся похорон 27 убитих вояків-студентів на Аскольдовій горі – аристократичному кладовищі в центрі Києва. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!»

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів-українців,

Славних молодих…

 

Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Кругами назавжди залишаться в нашій пам'яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі.

Про подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України читайте в книгах,  які  знаходяться в читальному залі нашої книгозбірні.

 Героїка трагедії Крут/ упоряд. Сергійчук В.І. – К.:Україна, 2008. – 464 с.

 

 Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурол. т-во «Герої Крут»; упоряд Я. Гаврилюк. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2008. – 840 с.: Іл.

 

    Крути: Збірка у пам’ять героїв Крут/ упор. О. Зінкевич., Н. Зінкевич. – К.: Смолоскип, 2008. – 422 с.

 

 Сорока Ю.В. Бій під Крутами / Ю.В. Сорока. – К.: Золоті Ворота, 2013. – 120 с.

Українська революція 1917 – 1921р.р.: Подвиг героїв Крут. Матеріали наукових читань (24 січня 2008р.) / Відпов. ред.: В.Ф. Верстюк. – К.: Вид. ім. Олени Теліги, 2008. – 176 с.

Відеоподорож «Перший космонавт незалежної України»

 Відеоподорож «Перший космонавт незалежної України»
(до 70-річчя від дня народження Леоніда Каденюка/

          Шлях людства до Всесвіту неможливо уявити без українців.Україна — визнана у світі космічна держава. Вона належить до числа провідних країн на ринку космічних послуг і технологій .Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С.Корольов, В.Челомей, М.Янгель, Ю.Кондратюк, В.Уткін. Їхні розробки неабияк пришвидшили поступ до відкритого космосу.

           Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, генерал-майор військово-повітряних сил, кандидат технічних наук .Народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області у родині сільських вчителів. Йому було 10 років, коли Юрій Гагарін вперше полетів у космос, тоді у нього і з’явилася мрія - стати космонавтом.

Після закінчення середньої школи, у 1967 році, вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища. Щоб потрапити до училища, Каденюку довелось дописати собі один рік, адже до навчального закладу приймали з 17 років, а йому на час вступу виповнилося лише 16. У 1977 році Леонід Каденюк закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів та отримав диплом і кваліфікацію «льотчик-випробувач».

Космонавт здобув унікальні інженерні та льотні навики під час підготовки до космічних польотів. Зокрема, Леонід вивчив космічні кораблі «Союз», «Союз-ТМ», «Буран», орбітальну станцію «Салют», частково орбітальний комплекс «Мир» та американський космічний корабель багаторазового використання Space Shuttle. У 1990-1992 роках Каденюк пройшов підготовку як командир транспортного корабля «Союз-ТМ».

Загалом, за свою кар’єру пілота Каденюк здійснив політ на понад 50 типах та моделях літаків різного призначення.

У червні 1995 року Леоніда Каденюка відібрали у групу астронавтів Національного космічного агентства України. Тодішній президент України Леонід Кучма особисто говорив з чинним американським президентом Білом Клінтоном, домовляючись за політ українця.

З того ж часу розпочалась підготовка до польоту у відкритий космос. Зокрема, Каденюк працював науковим співробітником Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного.  

Цей історичний для України день настав 19 листопада. Тоді перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України на кораблі NASA полетів у космос. Каденюк здійснив політ у складі американської команди на шатлі Columbia.  У космосі Каденюк пробув до 5 грудня.  Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду. На «Колумбії» Каденюк виконував біологічні експерименти, вивчав вплив невагомості на рослини. Він був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі, – розповів космонавт.          

У космос брав з собою пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та інших. Крім позитивних вражень були й негативні від того, що побачив космонавт - це надзвичайно тоненький прошарок атмосфери, який огортає Землю на фоні чорного Космосу.  

Пізніше український космонавт пригадував, що найскладніше у Космосі було спати, адже у стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні. От українець спав на стіні - йому доводилось фіксувати свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями. Це був справжній прорив для України. Після цього наша країна по праву могла називатись «космічною державою».

Після повернення на Землю Каденюк не перестав цікавитись космосом. У липні 1999-го він став позаштатним помічником президента Кучми з питань авіації і космонавтики. А у січні 2011 року став радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. Пізніше, на одне з найпопулярніших питань журналістів «чи не було страшно», Каденюк лаконічно відповідав «було страшно цікаво».

Перший український космонавт мав чимало нагород. Серед них - ордени «Золота зірка», «За заслуги» ІІІ ст,, «За мужність». Йому  присвоїли звання Героя України. Леонід Каденюк - автор п’яти наукових праць і художньо-публіцистичної книги «Місія - Космос».

Якщо порахувати загальну кількість часу, який космонавт провів у небі, цей показник перевищить 2400 годин. Тобто, Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

Леонід Каденюк вписав своє ім’я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишатимемося. На жаль, серце космонавта перестало битися у 2018 році, та він залишив після себе надзвичайно світлі спогади і пам’ять як про людину майбутнього, наповнену космічною енергією, космічним світоглядом, надзвичайно шанобливим і уважним відношенням до людей, любов’ю до нашої планети.

 

Оголошення

 

Шановні користувачі!

З 26 січня 2021 року

наша бібліотека відновлює обслуговування користувачів та роботу Інтернет-пункту з дотриманням карантинних вимог «помаранчевої зони» 

(наявність захисної маски  при відвідуванні бібліотеки є обов’язковою)

Графік роботи бібліотеки не змінився

Працюємо з 9:00 до 18:00 ,

перерва  з 13:00 до 14:00

Вихідний день – понеділок.

Вогонь скорботи в серці на віки

 Вогонь скорботи в серці на віки

Онлайн-повідомлення до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту

 

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН.

Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος - «всеспалення») – переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 – 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни. За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 6 000 000 цивільних осіб (українців та представників інших етностів), з яких близько 900.000 євреїв, що проживали в Україні. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Поневіряння єврейського населення в Європі розпочалось після захоплення Польщі, де під контролем нацистів виявилося більше двох мільйонів громадян цієї нації. Були створені спеціальні єврейські квартали (гетто) у містах. Найбільшим в Європі було Варшавське гетто, створене в кінці 1940 року. Тут 500 тисяч євреїв – третина населення міста – були розміщені на вулицях. Недолік продовольства, хвороби та епідемії, непосильна праця вели до величезної смертності.

За наступаючою німецькою армією рухалися спеціально створені чотири "айзацгрупи" (дві з них діяли на Україні), які повинні були знищувати "ворожі елементи", зокрема євреїв. Вже у перші місяці війни відбулися масові страти євреїв у Литві, Білорусі та в Україні.

Нацистський смерч понад три роки душив Україну. Вбивства євреїв розпочалися восени 1941 року, спочатку в центральній, а потім і в Західній Україні. Спалено сотні сіл, знищено понад шість мільйонів мирних жителів. Серед них – півтора мільйона єврейських жінок, дітей і немічних старих. Із теренів України зметено цілі містечка – штетли зі своєрідною культурою, святими книгами, молитовною силою. Страшним символом Голокосту стала трагедія у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 р.).

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв (не рахуючи дітей до 3-х років, яких розстрілювали, але не рахували).

Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.

Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру було розстріляно 33 771 чоловік. Наступні розстріли євреїв відбулись 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.

За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні комуністичні активісти, підпільники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб. Коли почався відступ німецької армії з території СРСР, нацисти намагались сховати сліди злочинів - їм вдалось ексгумувати частину тіл і спалити їх, але залишились численні свідки і криміналістичні докази розстрілів мирного населення Києва.

Сьогодні наше покоління не повинне лише акцентувати увагу на страхіттях Голоксту. Ми не можемо його відчути всім єством, як ті, хто вижив у страшні лихоліття. Ми повинні винести уроки.

 Допоки жива людська пам'ять,  трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних євреїв і представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану.

Література:

1.     Зотов, Г. Черепа над водой / Г. Зотов // Аргументы и факты. – 2018. - №17. – С. 9.

2.     Леер, Н. Детство в аду / Н. Леер // 7Я. – 2020. – 5 мая. – С. 25.

3.     Нацистська окупація обласного центру тривала 732 дні: полтавці жили в умовах страху й терору // Вечірня Полтава. – 2020. – 24 червня. – С. 5.

 

Бібліограф Зіньківської ЦРБ

М.М. Гриценко

Січень 2021 року

Скарбниця пам’яток українського права - правова спадщина української держави.

 

 Скарбниця пам’яток українського права  -
 правова спадщина української держави.
Онлайн – знайомство.

    Правові пам’ятки - це важливий елемент національної культури. Хіба можна, не знаючи змісту Руської Правди, дати всебічну оцінку періоду Київської Русі? Або вивчати Україну - Гетьманщину відособлено від знаменитих «Березневих статей»? Чи зрозуміти всю велич і трагедію подій 1917-1920 рр. без знання універсалів Центральної Ради і конституційних документів Радянської України?
    Отже, знайомимося з найважливішими пам’ятками нашої правової культури.

Зародження правової системи України 

Українська правова система почала своє формування з давніх часів. Протягом усього часу вона вдосконалювалася і розвивалася, приймалися різні важливі для розвитку правової системи України нормативно-правові акти.

Найдавніші правові пам’ятки України, які належать до державного періоду, до наших часів не збереглися. У той період єдиним джерелом права було звичаєве право.

11-13 століття 

За часів Київської Русі найважливішою правовою пам’яткою вважалася «Руська Правда». («Правда» означала закон). Оригінал документа не зберігся, але донині вціліли близько 300 списків пізніших його редакцій. Вона містила норми кримінального, спадкового, торгового та процесуального законодавства і була головним джерелом правових, соціальних та економічних відносин Давньої Русі.

Відомий історик М.Карамзін у своїй праці « Історія держави Російської», даючи характеристику часу правління на Русі Ярослава Мудрого, пише: «Нарешті, блискуче і щасливе правління Ярослава залишило в Росії пам’ятник, достойний великого монарха. Цьому князю приписують найдавніше зібрання наших цивільних статутів, відоме під іменем «Руська правда». Ярослав першим видав писані закони слов’янською мовою…».

«Березневі статті» Богдана Хмельницького 

    Юридично оформили рішення Переяславської угоди і визначили відносне автономне, політичне і правове становище України в складі Російської держави, так звані «Березневі статті Богдана Хмельницького» 1654 року.

    Вони були одним з найважливіших правових документів в українській історії. В них передбачалося: право українців обирати старших із свого гурту і саме через них вносити податки до царської казни, право Війська Запорізького мати дипломатичні відносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі та інше.

17-18 століття 

    В 1710 році, після смерті Івана Мазепи, у день виборів Пилипа Орлика гетьманом України була укладена між ним і козацькою старшиною угода «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», що має ще назву Конституція Української козацької держави або Конституція Пилипа Орлика.

    Вона є унікальним документом, який дослідники небезпідставно називають однією з перших у світі демократичних конституцій. Головна ідея її - повна незалежність України від Польщі та Росії. Гетьман призначався главою держави, поряд з ним мала діяти Генеральна старшинська Рада, що певною мірою обмежувала владу гетьмана й регулювала його відносини з народом. Крім старшини до Ради мали увійти представники від кожного полку. 

      У книзі О.Гужія та Т.Чухліб «Історія козацтва. Держава - Військо - Битви» читаємо: «Та найбільшим досягненням першої української конституції була виписана у 6-й статті законодавча норма колективного ухвалення рішень через голосування на представницькому органі влади - «публічних» Радах, які мали збиратися три рази (на Різдво, Воскресіння Христове та на Покрову Пресвятої Богородиці) на рік .
    На жаль, чинності Конституція Пилипа Орлика на теренах України не мала. Причиною цього став той факт, що вона була написана в умовах вигнання.

    Вже в умовах громадянської війни, 22 січня 1918 року, Центральна Рада проголосила Четвертий універсал, у якому підкреслювалося, що віднині Українська Народна Республіка стала самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. «Зо всіма сусідніми державами… ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки. Власть в ній буде належати тільки народові України…».

 

    У квітні1919 року було ухвалено Конституцію УНР, яка гарантувала громадянам України різноманітні права і свободи: свободу слова, друку, совісті, свободу пересувань, недоторканість житла. Конституція проголошувала, що суверенітет належить усім громадянам України. Своє суверенне право громадяни мали право через Всенародні збори України та місцеві органи самоврядування. 

20-21 століття 

Сучасна правова система України почала своє формування саме з прийняття Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року та Акта проголошення незалежності України, який ухвалила Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 року, тобто створення самостійної Української держави.

      

    З прийняттям цих документів на території України чинними стали лише Конституція України і закони України.

    Зважаючи на тисячолітню традицію українського державотворення, з метою захисту і популяризації історичних витоків та атрибутів української державності, якими є пам’ятки українського права; беручи до уваги ініціативу редакції юридичного журналу «Право України», було прийнято 23 жовтня 2019 року головою Верховної Ради України розпорядження «Про систематизацію пам’яток українського права та здійснення багатотомного видання «Скарбниця пам’яток українського права» (у 10 томах).