середу, 6 січня 2021 р.

Традиції нашого народу – Різдво.

       Напевне немає найбільш світлого, найбільш радісного, найбільш давнього, і головне, найбільш сімейного свята, ніж Різдво Христове.    З Різдва розпочалася нова ера і нове літочислення. Це одне з 12 найбільших християнських свят.  

  Тож як зустрічали Різдво Христове?   Давайте пригадаємо сьогодні чудові українські традиції цього свята.  Адже в наших пращурів є чому повчитися. 


Традиційним символом свята був Дідух. Його виготовляли з першого зажинкового снопа. Прикрашали кольоровими стрічками, паперовими квітами, а також червоними кетягами калини.

          Готувалися до свята всією сім’єю. І сьогодні ми пропонуємо вам скористатися  рекомендаціями журналу  «Огородник» за 2020 рік №12, щоб оформити різдвяний вінок, який захистить вас і вашу сім’ю від хвороби і негараздів. В наш довідно-карантинний час такі обереги, нехай навіть символічні, особливо важливі. А якщо вони  ще й виготовлені із традиційних  - цибулі, часнику, гострого перцю, шипшини, калини, лаврового листя – то їх захисні властивості  уже не викликають ніякої недовіри. Пропонуються різні варіанти прикрас в зимових відтінках. А ще даються рекомендації, як для дітей зробити чудовий віночок із цукерок та іграшок.





    Святкування Різдва Христового розпочиналося 6 січня із Святого вечора, який ще називали Багатим вечором, Багатою кутею.


     Святий вечір - чисто родинне свято. Як правило, його відмічали ввечері, коли на небосхилі спалахувала перша зірка. Годилося, щоб у цей час були вдома всі члени родини.  Накривали різдвяний стіл новою скатертиною, ставили свічку. Її запалював господар будинку.  Батько сімейства читав молитву і всі  починали їсти кутю. Її треба було попробувати всім і обов’язково із однієї ложки – це символізувало об’єднання сім’ї. Потім переходили до інших страв.  На столі на Святвечір повинно було бути 12 пісних страв – по кількості апостолів. Головна з яких – кутя, яка містила пшеницю, мак, мед та горіхи. Друга обов’язкова різдвяна страва – узвар. Як твердять науковці, узвар і кутя прийшли до нас іще з часів кам’яної доби ( понад 3 тисячі років до нашої ери).  Крім куті і узвару, пригощали іншою традиційною їжею – вінегретом, голубцями з рисом, борщем з грибами і капусняком, пиріжками, варениками з капустою, смаженою рибою, гречаною кашею. Всі, хто сидів за столом, повинні були скуштувати хоча б шматочок із кожної страви.  Не мали права говорити голосно, а також виходити з-за столу.

Після ритуальної трапези діти несли символічну вечерю дідусям, бабусям, хрещеним батькам.

    Після вечері всією сім’єю йшли до церкви, на ніч (адже Христос народився в ніч з 6 на 7 січня). І тільки рано вранці 7 січня наставав час розговітися, коли вже можна було «відвести душу» і їсти свинину, холодець, ковбасу, кров’янку, борщ з м’ясом, медові пряники і, звичайно ж, кутю та узвар.

        В цей день хлопці та діти ішли колядувати, вітали рідних та сусідів зі святом, ділилися радістю.  Люди дякували за привітання: хто грошима, хто цукерками.

 


    Від цього  дня і аж до Стрітення (15 лютого) українці вітали одне одного словами  «Христос народився!» - « Славімо його!».

Детальніше ви дізнаєтесь  про це свято, переглянувши нашу викладку літератури «Традиції святкування Нового року на Полтавщині»

Всіх шанувальників книги та краян вітаємо із цим великим святом. Нехай різдвяні передзвони наповнюють ваші серця почуттям добра, надії, віри і любові. Нехай новий рік та світла Різдвяна зірка принесе у вашу домівку веселий настрій, здоров’я, щастя, гучну радісну щедрівку та колядку.




Немає коментарів:

Дописати коментар