Виставка – розповідь «Пам’ятки української мови»

«Пам’ятки української мови»Виставка –розповідь/До Дня слов’янської писемності та культури/

 І сонце, й небо, хліб святий…

І мати, праця, ріки…

Прості слова слов’ян простих

Єднають нас навіки.

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.

День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – просвітителів, творців слов'янської писемності та абетки, перших пам'яток слов'янської писемності й старослов'янської мови, яка була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» в честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.

Вшановуючи пам’ять братів-просвітителів, проповідників православ’я Кирила і Мефодія, ми звертаємося до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.  

Абонемент Зіньківської центральної районної бібліотеки представляє вашій увазі виставку - розповідь «Пам’ятки української мови». Виставка знайомить з літературою, що сягає  сивої давнини – це книга  Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора "Повісті минулих літ" Нестора Літописця вважають "батьком української словесності".

                  

Славетна пам’ятка письменства Київської Русі – поема «Слово о полку Ігоревім»  є одним із шедеврів світової культури. Безсмертне «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі й гаряче відлунює в наших серцях.

Чільне місце на виставці зайняла книга «Пересопницьке Євангеліє 1556-1561»: дослідження». Це – визначна пам’ятка української мови та книжкового мистецтва ХVІ ст. і один з перших перекладів  українською мовою канонічного євангельського тексту. Видання супроводжується науковими дослідженнями. На «Пересопницькому Євангелії» присягають на вірність Україні наші президенти.

Слов’янська писемність мала великий вплив на становлення нашої державності і культури. В  унікальній  книзі  «Києво-Могилянська академія» Кілессо Т.С.  розповідається, що це перший вищий освітній заклад  східно-слов’янського світу. Впродовж своєї діяльності вона була основним чинником розвитку освіти, науки та культури слов'янських народів. Її випускниками були визначні громадські, політичні, церковні та культурні діячі.

Українська мова - мелодійна, співоча, красива, цікава для вивчення і дуже зручна для спілкування. Ми маємо пишатися тим, що розмовляємо мовою  Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки…  

Поема видатного класика української літератури І.П.Котляревського «Енеїда»  вважається неоціненним скарбом.  Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці 18 століття з виходом цієї книги.      

  

Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова. В книзі Т.Г.Шевченка «Усі твори в одному томі» вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю літературну спадщину великого українського поета .

         Яскраво доповнює зміст  виставки – розповіді  література про відродження української мови,  про сутність, будову, функції і розвиток природної людської мови, ілюстративні копії сторінок першоджерел, матеріали живопису та графіки.

Мово рідна! Ти є вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і безкінечних берегах твоїх.