Прокляті роки 30 – х

 Літературно – історичний екскурс до Дня памяті жертв політичних репресій

     Вітаю вас,  шановні користувачі нашого блогу! Сьогодні піде  розповідь про дуже непрості процеси вітчизняного минулого, добу чи не найкрутішого в історії суспільного зламу – 30- і роки ХХ століття, про дочок і синів української землі, мільйони яких були знищені у катівнях більшовицькою владою. Це свідчення боротьби за українську ідею, за незаленжність і волю. Це правда про велику трагедію українськогшо народу, зокрема у ХХ столітті, молодому поколінню. Цій темі і присвячується наш літературно – історичний екскурс  «Прокляті роки 30 – х».

   Долі людські… Як не схожі вони одна на одну, як глибоко індивідуальні, неповторні. Як здебільшого, загадкові. І, як, нерідко, важкозбагненні.

Микола Зеров, історик, літературознавець, поет, родом із Зіньківщини. Був засуджений до 10 років позбавлення волі. Засланий в 1936 році на Соловки. Загинув на засланні. 

Лесь Курбас – визначний організатор театрів, режиссер, родом із Тернопільщини. В 1933 році був усунутий за націоналізм і засланий на Північ. Пропав безвісти на засланні.

Микола Куліш, родом із Херсонщини. Однодумець Хвильового. Працював разом із Лесем Курбасом. Визначний драматург, написав багато театральних творів. У 1934 році Микола Куліш був арештований  і засланий на Соловки. Помер на засланні.

Григорій Косинка, письменник, родом із Київщини, член Київських літературних організацівй «Ланка»  і «Марс». У 1934 році був засуджений до розстрілу.

А ще багато інших визначних особистостей було заслано або знищено. І найбільшим їхнім гріхом була любов до України, її мови і культури.

  Розстріляне Відродження… Це назва найтрагічнішого з часів, який пережила вітчизняна культура в 30-і роки ХХ століття. Багато поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали тоді жертвами сталінського режиму. Сьогодні їхня творча спадщина повертається до нас. І відкриваючи її  для себе, ми дивуємось глибині таланту й майстерності, що була притаманна представникам Розстріляного  Відродження.

 Цю репресивну систему, систему заходів: арешти, слідства, транспортування в неопалювальних вагонах для худоби, примусова праця, роки неволі, передчасні смерті, руйнування родин, в’язні колись називали «м’ясорубкою».

 Ця система радянських карально – трудових таборів була небаченим за своїми масштабами і жорстокістю інструментом експлуатації, гноблення і винищення українського народу.

Українська культура зазнала можливо найбільших втрат протягом ХХ століття.

  Скільки ж тут українського цвіту – кращих синів і дочок України – лежить у братських могилах… Умови перебування та жахіття, з якими стикалися репресовані на Соловках, були ніби втіленням у реальність страшних описів пекла з Біблії. Тут знущалися над людською гідністю незалежно від того, чи це чоловік, чи жінка.

    Та палкі патріоти України, безмежно  віддані  боротьбі за її незалежністть залишили по собі  слід в історії… Пам’ять людська і майстерно написані твори нагадують нинішнім поколінням, що вони були справжньою гордістю української літератури І-ї половини ХХ століття. Тож завітавши до нас в бібліотеку після карантину ви зможете познайомитись з їхніми творами, що не мають собі рівних  в українській поезії.