Щира душа Євгена Гребінки

ЛІТЕРАТУРНЕ ДЕЖА – ВЮ« Щира душа Євгена Гребінки».

Історія нещадно кидає в Ріку Забуття людей, Які щиро, чесно і натхненно служили рідному народу мало не все життя. Особистість, про яку піде мова – Євген Павлович Гребінка, який залишився в українській історії як талановитий майстер слова.

                        Коли нам влада бреше без зупинку

                        І лише гендлярує і краде…

                        Згадаймо добродія Гребінку –

                        Він жив задля Вітчизни та людей.

2 лютого 2018 року виповнилося 206 років від дня народження Євгена Гребінки. Працівники районної бібліотеки для дорослих провели для пенсіонерів територіального центру та користувачів бібліотеки літературне дежа – в’ю, присвячене блискучому прозаїку, поету – лірику, байкарю, автору відомого у всьому світі романсу « Очі чорні», нашому землякові Євгену Гребінці.

            Ведучі заходу – бібліотекарі Валентина Зеленська та Ольга Бєдоєва розповіли присутнім про воістину яскравий життєвий і творчий шлях письменника. Зазначили, що незважаючи на те, Що Євген Гребінка прожив лише 36 років, у спадок нам залишив поетичні та прозаїчні шедеври, які стали ключовою постаттю українського відродження.  За 15 років літературної діяльності надрукував понад 50 повістей, байок, романів, оповідань. Такі байки, як « Ведмежий суд», « Рибалка», « Лебідь і гуси», « Маківка», роман « Чайковський», повість « Кулик» - мають виразну життєву основу. Ведучі підкреслили, що його твори і сьогодні продовжують нести естетичну насолоду, спонукають до роздумів. Є. Гребінка відомий і як автор слів низки популярних пісень.

            Гості заходу із  захопленням прослухали чарівні пісні « Човен», « Молода я дівчина була», « Ні мамо, не можна нелюба любити», романс « Очі чорні», який привернув увагу своєю пристрастю і ліризмом.  Присутнім було запропоновано ознайомитися з переглядом літератури « Євген Гребінка – блискучий прозаїк, поет, лірик».

            Сьогодні голос Євгена Гребінки з минулого лунає пророчо:

                        Проснулся я: кругом так суетливо

                        Хлопочет наш индустриальный век,

                        Торгует всем и смотрит горделиво

                        На брата современный человек…

                        Да, числ ряды поэзию сменили,

                        И многие, что прежде ей служили,

                        В комерческий пустились оборот!

                        К тому наш век, как видите, идет, идет…

                                   ( написано в 1846 році).

Євген Гребінка сіяв Добро, залишив добрий слід і заслужив на вдячну пам’ять свого народу.