субота, 19 грудня 2020 р.

Маруся Чурай - дівчина з легенди

 «Голос і душа пісенної України: Маруся Чурай»

(народознавчі гостини до 395-річчя від дня народження

української народної поетеси)

«Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.

Коли в похід виходила батава,

Її піснями плакала Полтава.

Вона ж була, як голос України.

Є  правдиві скарби, що  намертво  лежать  у  землі, є і живі скарби, що йдуть  по  землі, ідуть  від  покоління до  покоління, огортаючи  глибинними  чарами людську   душу. До  таких  національних скарбів і  належить  наша славнозвісна полтавчанка  Маруся Чурай. В цьому році виповнюється 395 років від дня народження української народної поетеси, авторки відомих пісень. Ім’я Марусі Чурай стало невмирущою легендою. Її образ виступає в єдності з образом України. Всі свої найсвітліші почуття вона висловила в піснях.  

Поза сумнівом, Маруся Чурай може вважатися найколоритнішим жіночим персонажем України XVII століття. До наших днів збереглися тільки деякі з прекрасних пісень Марусиних: «Засвіт встали козаченьки», «Їхав козак на війну», «Грицю, Грицю до роботи», «В кінці греблі шумлять верби», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Їхав козак за Дунай» та інші.

Сюжет про легендарну співачку, яка навмисно або мимоволі отруїла свого коханого, ліг в основу творів багатьох українських письменників, поетів, драматургів. Серед них: А.Боровиковський, С.Руданський, М.Старицький, В.Самойленко. За мотивами легенди Ольга Кобилянська написала повість «У неділю рано зілля копала».  Про авторку пісень йдеться в поемі Бориса Олійника «До тієї Чураївни» («Парубоцька балада)», у повісті Валентина Чемериса «Засвіт встали козаченьки», у драматичній поемі Івана Хоменка «Марина Чурай» та інші.

          Грандіозний успіх мав історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», який вийшов у 1979 р і став епохальним в сучасній українській літературі. Його відзначено Шевченківською премією, а пісня «Я козачка твоя» у виконанні Раїси Кириченко стала однією із сторінок життєпису дівчини-легенди.

 


Як символ української пісні у Полтаві  було побудовано і відкрито  Співоче поле ім.Марусі Чурай у 1987 році.

14 квітня 2006 року у Полтаві перед Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім.Гоголя на Театральній площі було встановлено символічний монумент – пам’ятник Марусі Чурай

         Три віки ходять пісні, приписувані Марусі Чурай, по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям. А попереду - вічність, бо велика любов і велика творчість - невмирущі.

В районній бібліотеці організовано перегляд «Маруся Чурай - дівчина з легенди». Погортайте сторінки сивих  віків, вчитайтеся в прості  і хвилюючі слова  пісень - і  вам  відкриється багато  поетичних  таємниць, ви  почуєте голоси великих творців, імена яких  розгубила  історія.  Запрошуємо вас відвідати нашу книгозбірню.



Немає коментарів:

Дописати коментар