пʼятниця, 27 вересня 2024 р.

«Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» (до Дня пам’яті трагедії Бабиного Яру)

 


Нестерпним болем повен Бабин Яр.

Тисячоліттям тугою волає.

Безсилі тиша тут і календар

І берегів у пам’яті немає.

Крізь землю проростуть дерева тут кістками,

І пеститиме їх примхливим вітерцем,

Оголюючи тлін, болючий камінь,

Немов на глум, залишений живцем…

                       ( видатний єврейський поет Перец Маркіш)

В історії нашого народу багато трагічних сторінок. Однією з них є Бабин Яр - символ трагедії Голокосту та нацистських злочинів на українській землі.

Бабин Яр… Одна з найстрашніших сторінок літопису зла та страждань, написана людською кров’ю. Тут розстрілювали, тут спалювали трупи і тут просівали попіл. Це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. За два дні 29-30 вересня 1941 р. розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. Загальна ж кількість жертв за час окупації сягнула близько 200 тисяч.

Трагедія Бабиного Яру відзначається в Україні на державному рівні  29 вересня й є свідченням того, що в пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.  Вкотре росія з несамовитою жорстокістю намагається розтоптати, знищити, захопити Україну і поневолити її народ.


До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру абонементом відділу обслуговування  для  користувачів підготовлено книжкову виставку «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». На ній представлені документальні видання, публікації, прозові та поетичні твори,  що розкривають тему трагедії Бабиного Яру на тлі подій Другої світової війни.

 


У виданні «Друга світова війна в історичній пам’яті України» у розділі 17.Голокост відображені матеріали про систематичне знищення українського народу з перших днів війни. В книзі підкреслено, що зловісним символом масових страт мирного населення стало урочище Бабин Яр у Києві у 1941 році.


«Ілюстрована  історія Києва» - в цій книзі розповідається про Київ, який у 1941 році був під окупацією у німців. Гітлерівці відразу  вдалися до масових розправ з єврейським населенням, поклавши на нього  відповідальність за пожежу на Хрещатику. Вони людей  групами по 100 – 200 осіб направляли до Бабиного Яру, де відбувалися розстріли. Ще довго над тим яром стояв моторошний стогін і ворушилася земля…


З перших епічних спроб актуалізації трагедії Бабиного Яру в українській літературі можна вважати роман Докії Гуменної «Хрещатий Яр. Київ 1941–1943» (написаний по свіжих споминах одразу по закінченні війни). Твір названо романом-хронікою, що засвідчує прагнення письменниці описати пережите. Адже під час нацистської окупації Докія Гуменна перебувала в Києві і  описувала атмосферу міста, переповнену чутками, від яких «волосся стає дибки»: киян вражають розповіді: «як там над яром строчив  кулемет і змітав у яр, як німці кидали одну-дві гранати, й земля присипала тисячі, може, недостріляних, може, живих, як електричним струмом убивали...».


Про книгу  Анатолія  Кузнєцова «Бабин Яр»  краще сказати словами самого  автора : «Я пишу так,  начебто присягаюся за юридичне свідчення на найвищому чесному суді і відповідаю за кожне слово. У цій книзі оповіджено тільки правду – ТАК ЯК ЦЕ БУЛО.»


Маріанна Кіяновська за книгу поезій «Бабин Яр. Голосами.» отримала Шевченківську премію. Саме через неї промовляється недоговорене, її голосом говорять живі…  «Ці вірші не я пишу, вони самі приходять удень і в ночі. Усі ці історії не придумані – це не я, це вони мною говорять».

Здавалося, це жахіття залишилося назавжди в минулому. Але через понад  80 років  в Україні, у центрі Європи, це знову повторилося. Розстріли, масові поховання. Ті, хто влаштовував геноцид у 1941-му, і ті, хто влаштовує його в Україні сьогодні, однакові злочинці. Вічна пам’ять жертвам трагедії Бабиного Яру. Вічна пам’ять усім невинно убієнним.

Людство, на хвилину зупинися.

У минуле спомин простели,

Над святою пам’яттю схилися

Тих, що безневинно полягли…






 



 




Немає коментарів:

Дописати коментар