Історичні вітражі «Шляхами мужності і героїзму»

 

Історичні вітражі «Шляхами мужності і героїзму» 

(до Дня скорботи і вшанування пам᾽яті жертв війни в Україні)

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

         Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Пам’ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні».

         Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який не підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи.

         Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Безповоротні втрати України в цій війні - 8-10 млн. осіб, які загинули під час бойових дій, через окупаційний терор та голод в тилу, примусовий вивіз. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. Війна відібрала мільйони життів.

         Не оминула ця доля й наш край. 6-9 жовтня 1941 року нацистські війська окупували Зіньківщину. Вороги встановили жорстокий окупаційний режим. Але в умовах жорстокого терору населення не корилося ворогу. Всіма силами та засобами допомагали зіньківчани звільненню своєї землі від окупантів. І майже через два роки, на початку вересня 1943 року, частини 93-ї, 80-ї та 136-ї стрілецьких дивізій 52-ї армії звільнили район від німецьких військ. Випалену й пограбовану землю залишили після себе нацисти. Вони знищили 8252 житлових будинки, виробничих та культурно-побутових приміщень, вивезли понад 12000 голів великої рогатої худоби, 21 тисячу свиней. Всього було завдано збитків на 1 млрд. 300 млн. карбованців у тодішньому обчисленні. На фронтах  війни, у партизанських загонах і підпіллі загинуло понад 11 тисяч зіньківчан. На каторжні роботи до Німеччини було вивезено 5487 чол.

     Минуло багато десятиліть, але смертельний подих війни знову опалив українську землю. З 2014 року і сьогодні, потерпаючи від кривавої війни росії проти України, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Українці продемонстрували тоді і показують зараз силу духу, незламність і готовність боронити свої землі. Впевнені, що ми здобудемо Перемогу, а окупанти будуть переможеними та засудженими за криваві злочини. Пам’ятаємо кожного і оплакуємо усіх, хто став жертвою війн в Україні.

     22 червня 2024 року закликаємо вшанувати пам’ять всіх загиблих хвилиною мовчання. Запаливши свічку пам’яті, згадати їхній подвиг у звільненні від нацистської навали. Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава живим Героям!