Віртуальний майстер романтичних поем та віршів

 

Година літературних вподобань
 «Віртуальний майстер романтичних поем та віршів»

          22 січня виповнюється 235 років з дня народження генія англійської літератури Джорджа Ноеля Гордона Байрона. Лорд Байрон назавжди залишиться в художній пам’яті людства як уособлення неприборканого прагнення до найвищих духовних цінностей світу, у якому людина не буде гнітити людину. Він став символом романтизму і політичного лібералізму в Європі XIX століття. Учасник Грецької революції.

         Ім’я великого англійця - лорда Джорджа Гордона Байрона, людини безмірного поетичного таланту, незвичайної творчої щедрості, глибокого філософського розуму -  актуальне і сьогодні.

         Він прожив 36 років. Але його біографія - одна з найяскравіших і найдраматичніших в історії світової літератури. Вона схожа на легенду, власне, навіть на сплетіння легенд, оповитих серпанком таїни і загадковості, ореолом романтики і легким флером містики.

         Джордж Байрон народився 22 січня 1788 року в Лондоні в родині, що належала до знатного роду.  У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Від народження він був кульгавий, але не терпів співчуття та гостро переживав образи. Аби утвердитися серед однолітків, Байрон наполегливо займався спортом і з часом став вправним плавцем, боксером, вершником, фехтувальником. Ще студентом Кембріджського університету написав вірш «Хотів би жити знов у горах». Він входить до першої збірки віршів молодого поета «Години дозвілля», являє собою внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу.

         Дуже вразливий за своєю природою, Байрон вічно перебував у стані закоханості. Одружився  з міс Мілбек, якій двічі робив пропозицію. Вів дуже розпусний спосіб життя, і через його алкоголізм та великі борги дружина залишила його одразу після народження дочки. Його дочка  Ада Лавлейс, відомий математик, яка вважається першою програмісткою у світі.

          Байрон багато подорожував: побував в Іспанії, Греції, Албанії, Туреччині й Малій Азії. Цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців. Він відомий світу і як автор поем «Шильйонський в’язень», «Гяур», «Корсар», «Лара», драматичних творів «Манфред», «Каїн», роману у віршах «Дон Жуан» та ін.

         Світове визнання молодому автору принесла його поема «Паломництво Чайльда Гарольда», герой якої, розчарувавшись у солодких мріях юності, тікає від суспільства у далекі екзотичні краї, де шукає серед дикої природи гармонію життя.

         Під час перебування в Італії, Байрон пише ліроепічну поему «Мазепа». Він був першим, хто ввів у європейську літературу образ України та українського героя. Поет звернувся до подій історії України - доби сильних характерів, зацікавився постаттю гетьмана Івана Мазепи, як романтичного, вельми таємничого героя української минувшини.

В жахливий день біля Полтави 

 Од шведів щастя утекло. 

 Навкруг порубане, криваве

 Все військо Карлове лягло, 

 До того пам'ятного року, 

 До ще жахливішого дня, 

 Що на ганьбу й різню жорстоку 

 Ще більше виставив ім'я, 

 Ще більше військо дав на злім. 

 Одному грім, а блиск усім 

(Поема «Мазепа»)

         Поет створив емоційний образ України - безмежної, вільної, ще не освоєної землі, що таїть у собі величезні природні багатства. Нестримний біг дикого коня,  на якому прив᾽язаний Мазепа, уособлює думку поета про історичний рух України, яку автор хотів би бачити вільною, як і все людство загалом. Попри те, що Байрон жодного разу не був в Україні, в поемі він вдало описав велич українського народу та красу нашої природи.

         В останні роки життя Байрон працював над епічною поемою «Дон Жуан», завершити яку так і не встиг. «Дон Жуан» - яскравий та різноплановий твір, який містить у собі сатиричне висміювання, філософські роздуми та ліричні відступи. Дон Жуан - звичайна людина, його зображено на фоні подій власного життя. Щирість героя вступає у протиріччя із буржуазним суспільством, у якому спотворені моральні цінності. Дон Жуан вимушений коритися новим порядкам заради врятування свого власного життя

Коли в Греції почалася революція, Байрон за свій рахунок спорядив військове судно і особисто відправився на допомогу повсталим.  Прибувши в Грецію поет відсвяткував своє 36-ліття, відчуваючи (так колись напророкувала йому ворожка), що цей рік стане фатальним. У день народження він написав свій останній вірш:                                                                                                                            

Вгамуйся, серце. 

 Вибив час. Нікого нам не зворушить. 

 Нехай любов обходить нас, 

 Та нам любить.

 Пожовкли днів моїх листки, 

 Засох любові цвіт і плід.

 Повзуть скорбота й хробаки За мною вслід…

 За волю в гордім цім краю 

 Борися всупір долі злій. 

 Знайди в бою і смерть свою, і супокій!

         У лютому 1824 р. у Байрона стався тяжкий напад лихоманки. 19 квітня 1824 р. молодий поет помер від лихоманки. У Греції був оголошений національний траур, що тривав 21 день. Останки поета були переправлені до Англії, а його серце поховане в Греції, як він і заповідав. Тому і до цього дня греки шанують його, як національного героя.

         Байрон мав великий вплив на розвиток української літератури. Українські письменники зацікавилися творчістю письменника понад 150 років тому. З того часу інтерес до Байрона не згасав. Лірику й поеми Байрона перекладали українською мовою Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та інші.

         На перехресті часів і культур продовжується діалог із Поетом, що здійснив надзвичайний вплив на літературу національну й світову.