У ніч купальську, тиху

Запалимо вогонь,

Щоби біда і лихо

Стояли осторонь.

Добро, що є навколо,

Єднається в цей час,

Хай сила зла ніколи

Не опанує нас!

 

Коли духмяне українське літо в самому розпалі, квітчастими вінками і яскравими вогнищами говорять з нами душі предків, розповідаючи одну з найпотаємніших наших традицій: купальську.

На день літнього сонцестояння відбувається надзвичайно барвисте і романтичне свято з численними обрядодіями. Це – Івана Купала. На цю пору природа досягає максимального розквіту і буяння, несе в собі найбільше животворної сили.

Івана Купала – традиційне східнослов'янське свято, яке відзначають у ніч перед Івановим днем з 6 на 7 липня. Колоритна атмосфера цього дня зберігається через очищення за допомогою вогню і води – найдавнішої форми магічних дій.

Ім'я святу дав Купало – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями, молодь ретельно готувалася до них: збирали дрова для вогнища, ставили обрядове дерево (часто це була верба), яке наряджали вінками й кольоровими стрічками.

Основним атрибутом свята, довкола якого відбувалися дійства, був купальський вогонь, що символізував сонце-зародок у материнській утробі. Він мав горіти цілу ніч. Всі стрибали через це вогнище, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Також вважалося, що коли дівчина і хлопець, узявшись за руки, стрибають у парі і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Ще дівчата плели собі віночки з трав та квітів, які пускали на воду, бо ті таким чином могли вказати "звідки свати будуть".

Особливо цікавими і таємничими є розповіді про цвітіння папороті в ніч на Купала. Для того, щоб це побачити, слід вночі піти до цього куща, побороти нечисту силу, дочекатися того, як опівночі папороть розцвіте світлою жариною, зірвати квітку і сховати її за пазуху. Такий сміливець набуває можливості бачити, як переходять із місця на місце дерева, розуміти мову птахів, тварин, рослин, зможе відшукати заховані в землі скарби і заволодіти ними.

До свята  в читальному залі публічної бібліотеки оформлена виставка-інсталяція «Зелене Купало в літо упало», яка ознайомить користувачів з культурою побуту українського народу, з історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування.

Окрасою виставки стали книги:

А.Ковтун «Вода й вогонь в українських легендах та віруваннях» - ця книга стане в нагоді всім, хто захоче поринути у світ наших предків, ознайомитися з їх світобаченням.

Про свято кохання, свято плодючості усієї землі і людини – Купала, магічні обрядові речі і обрядову їжу, яку готують на це свято можна дізнатися, переглянувши книгу  В.Ярош «Золотий колос Дажбога».

А про надзвичайно багатий та яскравий світ української дохристиянської міфології – народні уявлення, звичаї та обряди, вірування і повір’я читайте  в книзі В.Войтовича  «Українська міфологія».

Вогонь і Вода мають у купальських обрядах чарівну й очисну силу. Саме ці природні стихії у світогляді слов’ян є першоосновами буття. Про це розповідає книга Г.Лозко «Коло свароже».

На Полтавщині свято Івана Купала було одним з найпопулярніших у літню пору. Особливо очікували його молодь і діти. Цікава книга П.Гавриша «Полтавський народний календар» ознайомить читачів з традиціями святкування нашими пращурами купальської ночі з її чарами, обрядами та несподіваними перетвореннями.

З  прекрасним  святом Івана Купала!

Усіх бажаючих запрошуємо до нашої книгозбірні разом з книгою поринути в чарівний світ магії та дивовижних дійств.