Космічні орбіти Полтавщини

 

(інформаційний дайджест до Міжнародного дня польоту людини в космос) 

                2011 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, у якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос. У нашій країні цей день є професійним святом працівників ракетно-космічної галузі України. І сьогодні ми хочемо згадати людей, пов’язаних з нашим краєм, які зіграли неабияку роль у розвитку ракетно-космічної галузі та освоєнні космосу - Юрія Кондратюка та Георгія Берегового.

Він довгий час був забутий на Батьківщині, а між тим саме його теоретична та експериментальна діяльність допомогли людству ступити на Місяць. Йдеться про Олександра Шаргея, який увійшов до історії космічної програми NASA як Юрій Кондратюк (під цим іменем його увічнено в Залі слави Космічного музею в США). Хто була ця людина і яким чином здобула таке визнання поза межами України?

 Народився у Полтаві в червні 1897 року під іменем Шаргея Олександра Гнатовича; ім’я Юрія Кондратюка взяв через побоювання про свою подальшу безпеку після приходу радянської влади, під цим іменем і став відомий в науковому світі завдяки так званій «теорії траси Кондратюка», яка лягла в основу подорожі американської астро-місії на Місяць.

          У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Там же визначив необхідність використання багатоступеневих ракет та ракетного палива за спеціальним рецептом, потенційне створення міжпланетних баз та використання гравітаційних полів на інших планетах.

          Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тис. тонн.  

          Працював над проектом вітроелектростанції. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тис кіловат, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею. Мала бути побудована вітрова щогла заввишки в 165 метрів. Та вітрова електростанція побудована в Україні не була.

          На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон».

          Окрім імені в Залі слави космонавтики в США, ім’я Юрія Кондратюка носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця.

   Георгій Тимофійович Береговий - підкорювач космосу, з’явився на світ у

селі Федорівка Карлівського району 15 квітня 1921 року.

          Коли Георгій Береговий прийшов у загін космонавтів, за плечима у нього була Друга світова війна, 168 бойових вильотів, військово-повітряна академія, складна і небезпечна робота льотчика-випробувача, сотні годин, проведених наодинці з новими літаками...

          Шлях до загону космонавтів складався дуже непросто. Першою перепоною став вік. Здебільшого «у космос» відбирали молодих людей до 30 років, а Береговому на той час було вже за 40. Але він твердо вирішив пов’язати свою долю з космонавтикою, де можна застосувати досвід льотчика-випробувача. Пройшло два роки очікувань, перш ніж 43-річний пілот був зарахований до загону космонавтів і розпочав тренування. Спочатку Береговому у Центрі підготовки космонавтів було нелегко, деякі молоді колеги з певною іронією дивилися на літнього, на їхній погляд, льотчика. До того ж Георгій Береговий мав міцну статуру, важив 90 кілограмів. Це для космонавта забагато. Георгій приходив у спортзал або на бігову доріжку раніше за інших, а йшов пізніше за всіх. Після наполегливих тренувань і дієти вдалося скинути 10 кілограмів, а показники артеріального тиску та пульсу стали такі, як у 25-річного атлета.

          Курс підготовки льотчиків-космонавтів включав стрибки з парашутом. Такі вправи дають навички, котрі знадобляться впродовж усього часу польоту на космічному кораблі. З парашутом Береговий мав справу і раніше. Однак якщо тоді мета була одна - приземлитися, то тепер найбільш цікавим на тренуваннях став не момент приземлення, а саме вільне падіння до моменту розкриття парашута.

          Не виключена ситуація, при якій сідати довелося б в океан чи море, адже ніхто не знає, коли й над яким районом Землі на космічному кораблі може виникнути аварійна ситуація. З урахуванням цього майбутнім космонавтам влаштовували так звані «випробовування на виживання». І тут виникла інша проблема - Береговий не вмів плавати. Дехто вважав, що примусити себе у віці понад 40 років подолати страх перед водною стихією практично неможливо. Але він зміг. Навчився плавати, коли подолав свої «гідрофобії».

          А ще було випробування у сурдокамері. Центрифуга, термокамера, барокамера і, звичайно, навчання, вивчення теорії. Напевне, ніколи раніше Береговий не жив так різнопланово і цікаво. Він йшов до своєї мети, яка визначила його долю.

Свій перший політ у космос здійснив 26 жовтня 1968 року. Берегового називали «космічним камікадзе», адже на не зовсім освоєному кораблі треба було вперше зістикуватися з безпілотним кораблем у ручному режимі. Ось тут і знадобилася людина з залізними нервами і витримкою, які були притаманні досвідченому льотчику-випробовувачу Береговому.  

Під час чотириденного польоту Георгій Береговий провів низку науково-дослідних експериментів у космосі, перевірив маневреність корабля, ефективність роботи автоматики. Він вперше проводив телевізійні репортажі з борту космічного корабля. 47-річний Георгій Тимофійович Береговий на той момент був найстаршим підкорювачем космосу на планеті Земля.

          Всіх, хто зацікавиться цими особистостями запрошуємо до нас в бібліотеку, щоб більш детально дізнатися про їх життєвий шлях позв’язаний з Полтавщиною.