Акція « Чорнобиль. Вічний біль.»

Сьогодні нас зібрав загальний біль –

                                   Біль пам’яті про 26 квітня.

                                              Минуло стільки літ… А звідусіль

                                   Відлуння драми нашого століття.

(Олена Матушик)

Минуло 30 років та страшні події весни 1986-го ранами та хворобами чорнобильців, пусткою Прип’яті, невидимою та від того ще страшнішою небезпекою – неконтрольованим атомом та радіацією пече наші душі Чорнобиль.

До 30-річчя ліквідації аварії на ЧАЕС у Зіньківській центральній районній бібліотеці відкриттям у фойє бібліотеки фотогалереї подій у зоні Чорнорбильської АЕС розпочалася акція «Чорнобиль. Вічний біль».

У читальному залі ЦРБ до уваги всіх бажаючих пропонуються книжкові виставки «Дзвони Чорнобиля кличуть» та «Зіньківчани – ліквідатори аварії на ЧАЕС».

Акція продовжилася вечором-реквіємом «Сльоза омиває душу», який пройшов в читальному залі Зіньківської центральної районної бібліотеки

На нього зібралися зніьківчани-учасники ліквідації аварії на ЧАЕС Станіслав Івко, Віктор Бублик, Володимир Тамаря, колишнівй працівник райвійськкомату, майор у відставці Микола Кандзюба, вчитель історії, краєзнавець Леся Літвішко, зіньківчанин, підполковник у відставці, голова районної ради ветеранів, поет Володимир Прислонський, учні аграрного ліцею  

             Із вступним словом виступила директор Зіньківської ЦБС Н.Тоцька, а потім працівники бібліотеки Лідія Колоша та Тетяна Жук  повели присутніх героїчними шляхами   своїх земляків.

        З хвилюванням, але з відчуттям гідності про виконаний   обов’язок перед Батьківщиною, своїм народом, рідними, батьками, дітьми згадували  події  30-літньої давності  зіньківчани, ліквідатори аварії на ЧАЕС. Згадували так, немовби це було зовсіям нещодавно, коли вони були  ще молодими, здороваими, сповненими сил, надій.

            Скільки молодих хлопців було демобівлізовано із нашого району на приборкання невидимого ворога – атома, як сам супроводжував молодих хлопців до 30-кілометрової  зони, що бачив,  розповів присутнім Микола Кандзюба.

            Станіслав Івко поділився спогадами про те, як він 19-річним солдатом строкової служби працював на території, забрудненій радіоактивними відходами, не думаючи про наслідки.

            Віктор Бублик згадував про охорону 30-кілометрової зони ЧАЕС.

            Володимир Тамаря  розповів про очищення даху реактора від графіту та території в зоні ЧАЕС.

            Розповіді супроводжувалися відеопоказом  подій, які відбувалися на ЧАЕС у далекому 1986 році.  

             Музична композиція «Свіча» прозвучала у виконанні учениці Зіньківської дитячої музичної школи та Зіньківської спеціалізованої школи №2 Світлани Чиж.

            Вчитель історії, краєзнавець Леся Літвішко розповідала, як разом із групою однодумців  вирішили видати книгу про земляків – чорнобильців, так як книга є довговічним хранителем історичної пам’яті. Вона говорила, як  збиралися матеріали  і як була видана у 2011 році книга  «Чорнобиль. Вічний біль».

            Поетичне слово про Чорнобиль і чорнобильців прозвучало від голови  районної ради ветеранів, поета Володимира Прислонського.

           Про пам’ять і біль, про  подвиг і безсилля людини перед атомом прозвучало у діалозі учнів Зіньківського аграрного ліцею Кравченка Івана та Рощина Єгора.

            Від учнів Зіньківського аграрного ліцею, в знак поваги і вдячності  за врятоване їм і наступним поколінням життя, чорнобильцям-землякам були подаровані весняні квіти  - тюльпани.

            Як молитва про душі тих, кого вже забрав руйнівний атом, та прохання про здоровэя тим, хто живе поряд, прозвучала  «Аве Марія» у виконанні викладача Зіньківської дитячої музичної школи Володлимира Найди, а світло запаленої свічі дарувало надію і віру в те, що ми будемо і далі  жити, і будуть народжуватися діти.

            Спонсором цього заходу виступило управління праці та соціального захисту населення Зіньківської РДА.