Шлях до роботи мрії з Дія.Освіта

В Хабі цифрової освіти КЗ «Зіньківська публічна бібліотека» Зіньківської міської ради проведено консультацію «Працевлаштування: кроки до успіху». Навчання провела координатор Хабу, бібліотекар Павленко Анастасія.

Під час зустрічі учасники ознайомилися з можливостями платформи Дія.Освіта, яка пропонує сучасні онлайн-курси, спрямовані на розвиток навичок, необхідних для успішного пошуку роботи та професійного зростання. Присутні дізналися, як створити якісне резюме, ефективно проходити співбесіди та використовувати цифрові інструменти для саморозвитку.

Консультація допомогла учасникам усвідомити, що цифрові навички - це важлива складова успішного працевлаштування в сучасному світі. Подібні заходи у Хабі цифрової освіти сприяють підвищенню цифрової грамотності мешканців громади та відкривають нові можливості для самореалізації.

Кібергігієна для молоді

 

   У хабі цифрової освіти КЗ «Зіньківська публічна бібліотека» Зіньківської міської ради відбулося навчання, яке провела Павленко Анастасія, бібліотекар І категорії.

   Юні користувачі переглянули освітній серіал «Кібергігієна для молоді» на платформі «Дія.Освіта» та дізналися, як захищати особисті дані, створювати надійні паролі й безпечно користуватися соцмережами.

   Такі знання особливо важливі для молодого покоління, адже саме вони формують свідомих і відповідальних громадян цифрового світу.
Навчання проведено в межах “Місяця кібербезпеки”, щоб кожен відчував себе впевнено й безпечно в онлайн-просторі.

Історичний хроноскоп «Бабин Яр - подих вічного болю» (до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру)

 

Історичний хроноскоп «Бабин Яр - подих вічного болю» (до Дня пам’яті жертв Бабиного Яру)

"Той, хто не пам’ятає минулого, приречений пережити його знову."
 Джордж Сантаяна

     Бабин Яр - це не просто місце на карті Києва. Це місце стало символом жаху, геноциду та нелюдяності. Це рана в історичній пам’яті не лише українського народу, а й усього людства.

     У вересні 1941 року, після захоплення Києва нацистами,  у Бабиному Яру лише за два дні -  29- 30 вересня  - було розстріляно майже  34 тисячі євреїв. Ці дати стали початком страшного ланцюга масових розстрілів, які набули регулярного характеру (вони провадилися щовівторка та  щоп’ятниці)  і  тривали до 1943 року. Це стало одним із  наймасштабніших масових вбивств часів Другої світової війни.

      Протягом 1941–1943 років у цьому яру загинули понад 100 тисяч  людей: євреї, роми, українці, радянські військовополонені, представники ОУН,  пацієнти психіатричних лікарень, православні та католицькі священики.

      Бабин Яр - це  хроноскоп історичної пам’яті, через який ми заглядаємо в одну з найтемніших сторінок минулого. Тут час зупинився і біль став вічним.

Чому ми маємо пам’ятати?

     Бабин Яр - це нагадування. Нагадування про те, до чого призводить ненависть, байдужість і мовчання.

     Пам’ять - наш захист. Вшанування жертв - це не лише історичний обов’язок, це наша відповідальність перед майбутнім.

     Мовчання - співучасть. Коли ми  замовчуємо трагедії, ми ризикуємо  дати їм повторитися.

     До Дня пам’яті жертв Бабиного Яру у читальному залі Зіньківської  публічної бібліотеки для користувачів представлено історичний хроноскоп «Бабин Яр - подих вічного болю».  На ньому - книги, прозові та поетичні твори, свідчення, документальні матеріали, які розповідають про трагедію Бабиного Яру на тлі подій Другої світової війни.

  Книга Ярослава Грицака охоплює історію України до XX століття, зокрема періоди Другої світової війни та Голокосту – масові розстріли, зокрема у Бабиному Яру,  штучний голод в Україні та наслідки антигуманного характеру німецького режиму.

    Видання описує події  Бабиного Яру, що стали  символом трагедії Голокосту в Україні. Та у вересні 1943 року тут спалахує повстання в’язнів-смертників. Хто зміг врятуватися описано в універсальному ілюстрованому довіднику.

     Ця книга – не просто поезія. Це голоси тисяч загиблих, які промовляють до нас крізь десятиліття. Читати – означає почути і пам’ятати.

     Один з найвідоміших українських реквіємів  XX ст., який звучав у світі. Це твір, що об’єднує  історію, поезію та музику аби пам’ять про минуле залишалась живою.

    Бабин Яр - це не лише про минуле. Це - вічне застереження: до чого призводить мовчання, сліпа ненависть і знецінення  людського життя. Сьогодні, коли  знову звучать постріли і з’являються нові жертви, ми маємо згадати  Бабин Яр не як сторінку з підручника, а як моральний компас.

Понад Бабиним Яром - тиха тінь століть,
Журавлі у небі - вересень, що ридає.

Там невинні голоси пливуть крізь час і біль,
І кожен камінь там - свідок вічної пам’яті…

Дія. Освіта: знайомство зі штучним інтелектом

 

         В Хабі цифрової освіти  КЗ «Зіньківська публічна бібліотека» відбулося чергове заняття. Координатор хабу Анастасія Павленко провела навчання для користувачів, під час якого учасники переглянули освітній серіал на платформі Дія. Освіта на тему «Штучний інтелект».

Глядачі дізналися, що таке штучний інтелект, як він працює у повсякденному житті та які можливості відкриває у майбутньому. Після перегляду відбулася жвава дискусія: учасники обговорили, де вже сьогодні можна зустріти технології ШІ та які навички допоможуть користуватися ними безпечно й ефективно.

Такі заняття допомагають нашим користувачам розширювати світогляд і крокувати в ногу з часом, адже сучасна бібліотека - це не лише книги, а й простір для цифрової грамотності та нових знань.

Вітаємо всіх учасників із першим кроком у захопливий світ штучного інтелекту!

Гастро-презентація «Чим Зіньківська хата багата?» (до Дня міста)

 

З нагоди відзначення Дня міста Зіньківською публічною бібліотекою спільно з колегами з сільських бібліотек громади було проведено гастро-презентацію «Чим Зіньківська хата багата?».

Цього дня майданчик біля бібліотеки приваблював відвідувачів смачними ароматами цікавих та незвичних страв, якими частують гостей вправні зіньківські господині від давніх часів і до сьогодення.

   Серед них – капусняк зіньківський, вареники з гороховою начинкою та м’ясом, галушки, шпундра, печені пироги з таком, канапки з салом та часником, фруктовий кисіль, узвар із сухофруктів, без яких важко уявити святкову зіньківську хату. Кожна страва супроводжувалася розповіддю про її історію та традиції приготування.

Особливу зацікавленість викликала гра-вікторина «Хто чий брат по тарілці?», де учасники порівнювали, які українські страви мають схожість з відомими світовими смаколиками. Це дало змогу не лише весело провести час, а й переконатися, що українська кухня є невід’ємною частиною європейської гастрономічної культури.

Після презентації відбулася дегустація страв, яка перетворилася на справжнє свято смаку. Всі охочі могли також придбати частування під час благодійного продажу, а зібрані кошти в сумі 2800 грн. будуть доєднані до проведення волонтерської акції на підтримку ЗСУ «Україна – в серці з любов’ю». Так кулінарна спадщина поєдналася з доброчинністю та підтримкою Збройних Сил України.

Сучасним доповненням заходу стали QR-коди з рецептами. Це дозволило не лише ознайомитися зі стравами на презентації, а й отримати можливість приготувати їх удома, зберігаючи й передаючи традиції далі.

Свої враження, вдячні слова, теплі побажання, захоплення смаком і атмосферою гості залишили після смачної дегустації у книзі «Апетитні відгуки».

Фінальним акордом свята стала фотосесія біля фотозони «З любов’ю до міста: усмішка у подарунок». Усі бажаючі залишили на згадку світлини з друзями та близькими, щоб пам’ятати не лише смак, а й атмосферу зіньківської гостинності.

Висловлюємо велику вдячність ЗСУ за можливість проводити такі події під мирним небом. Саме завдяки захисникам ми можемо зберігати та популяризувати свою культурну спадщину.

Вітаємо всіх жителів та гостей громади з Днем міста! Бажаємо миру, добробуту та процвітання нашій Зіньківщині!

«Їх подвигу не буде забуття!»

 

   29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У 2014 році саме 29 серпня стало днем найбільших втрат української армії на Донбасі. Під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 300 – опинилося в полоні, 158 – зникли безвісти. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

На знак пошани та вдячності полеглим героям, шануючи пам’ять про кожного з них, у читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки розгорнуто патріотичну виставку-спогад «Їх подвигу не буде забуття!», на якій представлені видання, що відтворюють незалежність волі й духу українських воїнів, є свідченням кровопролитної боротьби за майбутнє нашої держави.

До уваги користувачів репрезентовані праці сучасних дослідників, книги, які розповідають про подвиг і жертовність наших захисників та захисниць. Це сторінки історії написані кров’ю.

«Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» - документально-художнє дослідження подій на сході України 7-31 серпня 2014 року Романа Зінченка, колишнього морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1», того, хто пройшов пекло Іловайська. У двох частинах автор зібрав унікальні факти та реальну картину Іловайської операції, яку довго намагалися замовчувати. У нашій бібліотеці ви можете ознайомитися з обома частинами книги. Бо правда про війну – це теж наша зброя.

Є книги, які читаються легко. Є книги, які надихають. А є такі, що болять… Однією з них є видання Євгена Положія «Іловайськ». Це не художній вимисел – це правда, зібрана зі спогадів українських військових, добровольців, медиків, волонтерів та рідних полеглих. Це – сповідь тих, хто пройшов крізь пекло Іловайського котла у серпні 2014-го, і пам’ять про тих, хто не повернувся.

«Вони пішли на війну не за наказом, а за покликом серця». Видання «Добробати» розповідає про добровольчі батальйони, які у 2014 році першими стали на захист України. Це пам’ять про тих, хто став щитом для всієї України і не злякався кинути виклик ворогу.

Переможець конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2017» - видання «Якби не війна…» Волкової Г.В. Це не загальна статистика, не художня література і не суха документалістика. Це історії болі, смутку, буденного героїзму і подвигу. Разом з тим тут можна зустріти історії великого кохання - попри те, що фоном для щастя стала жорстока війна.


Ці книги не просто сторінки історії. Це пам’ять – і сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя заради нашої свободи і незалежності. Кожен з них є символом незламного духу українського народу, прикладом безмежної відданості своєму обов’язку та героїзму.

Запрошуємо вас до перегляду нашої книжкової виставки та читання цих видань, щоб знати, пам’ятати й передавати правду далі. Закликаємо кожного пам’ятати ціну свободи, дбати про свою країну та шанувати тих, хто боронить наше сьогодення й майбутнє.

Долучаємось до загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті»

 

«Народ, у якого є такі сини, ніколи не буде поставлений на коліна»

Василь Стус

(долучаємось до загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті»)

Російсько-українська війна щодня забирає життя багатьох наших співвітчизників. Серед них – цивільні українці, які стають жертвами ворожої агресії, та наші мужні воїни-захисники, які віддають життя за свободу і незалежність держави.

Кожна втрата – це біль для родини, громади, країни. Це незаповнена порожнеча, яка нагадує нам про ціну, яку платить Україна за своє право бути вільною.

Кожен загиблий захисник – це не лише ім’я в історії, а чийсь син чи донька, батько чи мати, друг чи кохана людина. Вони мріяли, любили, жили – і свідомо стали на захист Батьківщини.

Марія Грабар, дружина полеглого захисника Іллі Грабаря, започаткувала в Україні ініціативу «Стіл пам’яті». Традиція прийшла з-за океану, але вона дуже близька українцям, адже й у нашій культурі здавна існує звичай залишати місце за столом для тих, кого вже немає поруч.

29 серпня заклади харчування, а з цього року і заклади культури, освіти та книгарні по всій Україні перетворюються на місця пошани до полеглих воїнів і водночас на простір, де ми відчуваємо – наші герої серед нас.

На кожному такому столі весь день стоїть табличка «Зарезервовано» – символ того, що місце чекає найдорожчих, які не повернулися, але завжди залишаються поруч, у пам’яті.

Зіньківська публічна бібліотека на знак пошани до загиблих захисників теж зарезервувала «Стіл пам’яті», де кожен відвідувач має можливість залишити теплі слова вдячності та скорботи. На ньому – прапор України, свічка (як символ життя, що обірвалося), соняшники (як символ Дня пам’яті Захисників), жовто-блакитна стрічка (як символ Батьківщини, за яку вони віддали життя), сіль, лимон (як символи горя і гіркоти долі) і табличка, що пояснює місію акції.

Запрошуємо всіх долучитися до акції, прийти до бібліотеки та вписати ім’я Героя, якого б хотіли вшанувати, до пам’ятної листівки, і якого завжди чекатиме наш зарезервований Стіл пам’яті.

Ми – пам’ятаємо. Ми – шануємо. Ми – вдячні.

Вічна слава і шана Героям України, які залишили нам найцінніший спадок – можливість жити і боротися далі.