Я маю в серці те, що не вмирає…

 

«Я маю в серці те, що не вмирає…»

( 110 років пам’яті Лесі Українки, поетеси, перекладача,
громадської діячки)

 

      Сьогодні ім’я Лесі Українки, української поетеси, перекладача, громадської діячки з теплотою згадує вся Україна, вся прогресивна громадськість світу. Воно близьке і дороге нам, полтавчанам, адже Леся Українка періодично жила і писала в Гадячі свої полум’яні, сповнені гніву народного твори.

    До 110-ої річниці пам’яті Лесі Українки в читальному залі бібліотеки організовано перегляд літератури «Я маю в серці те, що не вмирає …».( фото)

     Завітайте до нас і ви матимете змогу погортати повне академічне зібрання  творів Лесі Українки у 14 томах, до якого увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці. Є тут і окремі книги, до яких увійшли вірші та поеми Лесі Українки.

    Леся Українка залишила по собі вражаючу духовну спадщину – поеми, прозові твори, понад 270 віршів, публіцистичні статті, переклади світової класики.

          В цей ювілей ми запрошуємо вас  прочитати щось із творів Лесі Українки і замислитися над тим, про що вона говорить з нами. Вона не повчає, не навчає, не змушує ні до чого, вона просто говорить  про нас  - українців. Не випадково вона – Леся Українка.

То ж в чому ж сила і краса її поетичного слова? Твори її  - немов самоцвітне коштовне каміння, що переливається найрізноманітнішими барвами, вони ваблять читача своєю невмирущою красою, своєю глибокою ідейністю, доступністю для розуміння простого читача.

     Вона залишається нашою сучасницею, бо в її творах  - поклик до свободи. І сьогодні, коли ми відстоюємо свою незалежність, ми згадуємо  Лесю із вдячністю , її високі демократичні ідеї.