середу, 16 травня 2018 р.

Батьки мої і прадіди мої ніколи не цурались свого роду



Дежавю – невідоме про відоме
«Батьки мої і прадіди мої ніколи не цурались свого роду»
 «Сім колін роду»

Вклоняємось всім вам доземно,
       Як батьківській хаті з далеких доріг,
Як хлібу, що матінка чемно
 Кладе на вкраїнський рушник!
Бо ж нашому роду – нема переводу!
Хай пісня єднає коріння святі.
Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду
На довгії роки, на вічні віки!

 Серед усіх геніальних винаходів людства -  одне  з найважливіших місць займає сім’я, родина, рід. Не випадково в народі кажуть, що у світі існує багато нерозгаданих таємниць, і одна, найбільша серед них, –  таємниця роду його пракоріння.
В читальному залі Зіньківської районної бібліотеки відбувся захід  до Міжнародного дня сім`ї, дежавю – невідоме про відоме «Батьки мої і прадіди мої ніколи не цурались свого роду».

Постійні учасники салону «Світ рукотворного дива» та учні 9 класу  опорного закладу «Зіньківська спеціалізована школа І-ІІІ ст. №1» поспілкувалися між собою, розповіли як жили їхні предки, чим славилися, від кого успадкували ті чи інші таланти: співати, малювати, вишивати, гаптувати, майструвати по дереву, розмальовувати писанки, займатися гончарною справою та багато інших традицій свого роду, розглянули родинні дерева.
 
 


 

 

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, а й перед майбутнім поколінням. Що більший рід, то міцнішим росте дерево. Нехай наші славні родини примножуються і процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління! Бо доки існує життя на землі, доти роду людському нема переводу, розповіли на заході бібліотекарі Лариса Криштопа та Тетяна Жук.  
  
До уваги учасників заходу була організована книжкова виставка «Моя сім`я, моя родина – промінчик сонця України » та інсталяція «Нехай квітує дерево родинне».
 


Немає коментарів:

Дописати коментар