четвер, 21 травня 2020 р.

Виставка – розповідь «Пам’ятки української мови»


«Памятки української мови»Виставка –розповідь/До Дня слов’янської писемності та культури/

 І сонце, й небо, хліб святий…
І мати, праця, ріки…
Прості слова слов’ян простих
Єднають нас навіки.
Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. Що ж для кожного з нас значить рідна мова, слова, які ми чуємо, що можемо написати і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації – українського народу, не було б ні історії, жодної великої дати,  жодного великого імені.
День слов'янської писемності й культури. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія – просвітителів, творців слов'янської писемності та абетки, перших пам'яток слов'янської писемності й старослов'янської мови, яка була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» в честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.
Вшановуючи пам’ять братів-просвітителів, проповідників православ’я Кирила і Мефодія, ми звертаємося до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації.  

Абонемент Зіньківської центральної районної бібліотеки представляє вашій увазі виставку - розповідь «Пам’ятки української мови». Виставка знайомить з літературою, що сягає  сивої давнини – це книга  Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія. Варто відзначити, що саме автора "Повісті минулих літ" Нестора Літописця вважають "батьком української словесності".

                  
Славетна пам’ятка письменства Київської Русі – поема «Слово о полку Ігоревім»  є одним із шедеврів світової культури. Безсмертне «Слово о полку Ігоревім» - героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, що лине із сивих віків Київської Русі й гаряче відлунює в наших серцях.

Чільне місце на виставці зайняла книга «Пересопницьке Євангеліє 1556-1561»: дослідження». Це – визначна пам’ятка української мови та книжкового мистецтва ХVІ ст. і один з перших перекладів  українською мовою канонічного євангельського тексту. Видання супроводжується науковими дослідженнями. На «Пересопницькому Євангелії» присягають на вірність Україні наші президенти.

Слов’янська писемність мала великий вплив на становлення нашої державності і культури. В  унікальній  книзі  «Києво-Могилянська академія» Кілессо Т.С.  розповідається, що це перший вищий освітній заклад  східно-слов’янського світу. Впродовж своєї діяльності вона була основним чинником розвитку освіти, науки та культури слов'янських народів. Її випускниками були визначні громадські, політичні, церковні та культурні діячі.

Українська мова - мелодійна, співоча, красива, цікава для вивчення і дуже зручна для спілкування. Ми маємо пишатися тим, що розмовляємо мовою  Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки…  

Поема видатного класика української літератури І.П.Котляревського «Енеїда»  вважається неоціненним скарбом.  Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці 18 століття з виходом цієї книги.      
  
Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова. В книзі Т.Г.Шевченка «Усі твори в одному томі» вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю літературну спадщину великого українського поета .
         Яскраво доповнює зміст  виставки – розповіді  література про відродження української мови,  про сутність, будову, функції і розвиток природної людської мови, ілюстративні копії сторінок першоджерел, матеріали живопису та графіки.
Мово рідна! Ти є вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і безкінечних берегах твоїх.


середу, 20 травня 2020 р.

ВИШИВАНКА НАША, НУ ХІБА Ж НЕ ДИВО? В ВИШИВАНЦІ ЗАВЖДИ МОДНО І КРАСИВО…


«ВИШИВАНКА НАША, НУ ХІБА Ж НЕ ДИВО?
В ВИШИВАНЦІ ЗАВЖДИ МОДНО І КРАСИВО…»
(віртуальний фотоколаж до Дня вишиванки)


Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.
 Вишиванка – національна святиня, бо символізує собою та несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь, зв’язок що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію. В її орнаменті зазвичай відображені місцеві особливості та символіка. Вишита сорочка – це для українця не лише одяг, не лише вбрання, яке вдягається у найважливіші дні життя або на свята. Це символ приналежності до роду та нації, ознака українськості, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у глобальному світі. Яскраві кольори, фантастичні візерунки-символи, багатство фантазії майстрів усе це і є українська вишиванка.
21 травня Україна відзначає унікальне національне свято – День вишиванки. Мільйони українців саме цього дня діставали із шафи національне вбрання – вишиванку, і йщли у ній на роботу, в університет чи до школи.
В цьому році в зв’язку з встановленим карантином День вишиванки святкуємо вдома.
Ми, бібліотекарі Зіньківської районної бібліотеки запрошуємо усіх користувачів та гостей міста святкувати це свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, разом з нами, приєднавшись до нашого віртуального фотоколажу «Вишиванка наша, ну хіба ж не диво? В вишиванці завжди модно і красиво…». У цей день кожен бажаючий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку разом з своєю родиною, коханими, друзями сфотографуватися і виставити в коментарях до цієї публікації.
Усі ми різні й усі маємо свої вподобання. Дехто полюбляє створювати вишивку на сукнях, таким чином почуваючи себе модним дизайнером; дехто насолоджується швидким результатом своєї творчості, створюючи милі дрібнички; а дехто кохається в традиційній вишивці, надаючи перевагу крученим технікам, геометричним чи рослинним мотивам. Саме для вас, дорогі наші зіньківчанки – вишивальниці, в читальному залі підготовлена викладка літератури «Чудові вишиванки для панянки», де розміщені книги і журнали з найкращими візерунками та схемами яскравих вишивок, з якими ви зможете ознайомитися найближчим часом.   

Для Вас ми підготували світлини, на яких з задоволенням продемонстрували свої вишиванки та український національний одяг, керівники та  учасники салону «Світ рукотворного дива», який діє при нашій бібліотеці. В минулому році ці світлини були окрасою святкування дня міста Зінькова і принесли зіньківчанам велике захоплення від побаченого. А створив ці яскраві фотознімки з неповторними образами учасників дійства, справжній професіонал своєї справи фотохудожник Євгеній Корнієнко.                         
Сподіваємось, шановні користувачі, що і цей показ світлин з нагоди святкування Дня вишиванки для Вас буде цікавим і приємним.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вітаємо Вас з сьогоднішнім святом! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти і передати нащадкам. Нехай ваше життя буде барвистим, як цей чудовий день!


пʼятницю, 15 травня 2020 р.

Прокляті роки 30 – х


 Літературно – історичний екскурс до Дня памяті жертв політичних репресій
     Вітаю вас,  шановні користувачі нашого блогу! Сьогодні піде  розповідь про дуже непрості процеси вітчизняного минулого, добу чи не найкрутішого в історії суспільного зламу – 30- і роки ХХ століття, про дочок і синів української землі, мільйони яких були знищені у катівнях більшовицькою владою. Це свідчення боротьби за українську ідею, за незаленжність і волю. Це правда про велику трагедію українськогшо народу, зокрема у ХХ столітті, молодому поколінню. Цій темі і присвячується наш літературно – історичний екскурс  «Прокляті роки 30 – х».

   Долі людські… Як не схожі вони одна на одну, як глибоко індивідуальні, неповторні. Як здебільшого, загадкові. І, як, нерідко, важкозбагненні.
Микола Зеров, історик, літературознавець, поет, родом із Зіньківщини. Був засуджений до 10 років позбавлення волі. Засланий в 1936 році на Соловки. Загинув на засланні. 
Лесь Курбас – визначний організатор театрів, режиссер, родом із Тернопільщини. В 1933 році був усунутий за націоналізм і засланий на Північ. Пропав безвісти на засланні.
Микола Куліш, родом із Херсонщини. Однодумець Хвильового. Працював разом із Лесем Курбасом. Визначний драматург, написав багато театральних творів. У 1934 році Микола Куліш був арештований  і засланий на Соловки. Помер на засланні.
Григорій Косинка, письменник, родом із Київщини, член Київських літературних організацівй «Ланка»  і «Марс». У 1934 році був засуджений до розстрілу.
А ще багато інших визначних особистостей було заслано або знищено. І найбільшим їхнім гріхом була любов до України, її мови і культури.
  Розстріляне Відродження… Це назва найтрагічнішого з часів, який пережила вітчизняна культура в 30-і роки ХХ століття. Багато поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали тоді жертвами сталінського режиму. Сьогодні їхня творча спадщина повертається до нас. І відкриваючи її  для себе, ми дивуємось глибині таланту й майстерності, що була притаманна представникам Розстріляного  Відродження.

 Цю репресивну систему, систему заходів: арешти, слідства, транспортування в неопалювальних вагонах для худоби, примусова праця, роки неволі, передчасні смерті, руйнування родин, в’язні колись називали «м’ясорубкою».
 Ця система радянських карально – трудових таборів була небаченим за своїми масштабами і жорстокістю інструментом експлуатації, гноблення і винищення українського народу.
Українська культура зазнала можливо найбільших втрат протягом ХХ століття.
  Скільки ж тут українського цвіту – кращих синів і дочок України – лежить у братських могилах… Умови перебування та жахіття, з якими стикалися репресовані на Соловках, були ніби втіленням у реальність страшних описів пекла з Біблії. Тут знущалися над людською гідністю незалежно від того, чи це чоловік, чи жінка.

    Та палкі патріоти України, безмежно  віддані  боротьбі за її незалежністть залишили по собі  слід в історії… Пам’ять людська і майстерно написані твори нагадують нинішнім поколінням, що вони були справжньою гордістю української літератури І-ї половини ХХ століття. Тож завітавши до нас в бібліотеку після карантину ви зможете познайомитись з їхніми творами, що не мають собі рівних  в українській поезії.

четвер, 14 травня 2020 р.

Викладка літератури «РОДИНА, ЯК ЗІРКА ЄДИНА »

Викладка літератури

 «РОДИНА, ЯК ЗІРКА ЄДИНА »

(ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СІМ`Ї)


Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Що може бути краще за вечерю в домі
За батьківським, міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов’ю, а не злом ?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.

15 травня наша країна і весь світ відзначає Міжнародний день сім'ї – день наших з Вами родин.

Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки - тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. Із знання свого родоводу починається кожна людина. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще - мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів.

З нагоди святкування Міжнародного дня сім’ї в читальному залі Зіньківської районної бібліотеки для користувачів віртуального читання підготовлена викладка літератури «Родина, як зірка єдина». Ми пропонуємо захоплюючу подорож по сторінках книг та журналів, які знаходяться в нашій книгозбірні, під час якої ви поринете в історію родинних свят, національних звичаїв і традицій нашого народу.



Черепанова С.О. Філософія родознавства / С.О. Черепанова; передмова проф. Скотного. – К.: Знання, 2007. – 460 с.
Про "рід-покоління", духовність родинного середовища, цінності національної культури та традиційну родинну обрядовість українців ви дізнаєтесь зі сторінок цієї книги.

 

Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. – К.: Либідь, 2006. – 256с.: іл.
Майбутнє кожного народу в його дітях. Адже саме дитина, змалечку освячена молитвою батька й матері, колисковою піснею, жадібно вбираючи духовний навколишній світ, культуру взаємин батьків, стає посланцем роду в майбутнє. Саме це видання відкриє для вас скарб душі нашого народу.

 

Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я: Повість, п’єса / Худож.-оформлювач А.С. Ленчик. – Харків: Фоліо, 2005. – 351с.
Нечуй-Левицький на прикладі однієї сім’ї змалював український національний колорит. Книга зачаровує непідробним гумором, веселими й дотепними діалогами, чудовими пейзажами та сценами щирого кохання з яскравими персонажами. Пропонуємо прочитати уривок  з цієї повісті.

 

Українські прислів'я і приказки / Упорядник Т.М. Панасенко. – Харків: Фоліо, 2006. – 351с.
 «У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати» - читай мудрі прислів’я та приказки про родину, людей та народ і переконайся, що злагода і гармонія у стосунках важливіші будь-якого багатства.

 

Українське народознавство : Навч. посібник / С. П. Павлюк [та ін.] ; ред. С. П. Павлюк. – 3. вид., випр. – Київ: Знання, 2006. – 568 с.: іл.
У розділі «Сім’я та сімейний побут» цієї книги, читайте цікаву сторінку про виникнення і розвиток української сім’ї.


Як можна бути одночасно успішною жінкою і турботливою дружиною і мамою, яка кожного дня балує сім’ю тортами й тістечками? Читайте інтерв’ю з Наталією Мосейчук «Мій настрій – моя сім’я» в журналі «Жінка» за липень 2016 року.

  
 

В журналі «Viva5-6 за цей рік для вас цікава сторінка «Семья – дело тонкое» на якій читайте про сучасну українську сім’ю та їхнє сімейне життя.   


Цікаву історію з сімейного життя читайте в журналі «Истории из жизни» № 3 за 2020 рік в статті «Семейное невезение».
    

 Кілька порад, які допоможуть зміцнити родину, зробити її щасливішою і додати тепла сімейному вогнищу ви відшукаєте в статті «Правила щасливої родини» в журналі «Жінка» за  травень 2019 рік.
 

Знаменита зіркова сім’я знайомить читачів журналу «Отдохни!» №52 за 2019 рік  зі своєю щасливою родиною.
 Сильна родина, рід, сім´я — міцна буде наша ненька Україна.  Тому потрібно не забувати про родинні свята, звичаї, традиції, а відтворювати їх, бо нам зараз, як ніколи, не вистачає родинного спілкування, підтримки у тяжку хвилину, та й хвилини радості повинні нас єднати.
 Сім’я, родина в кожного хай буде,
В ній стільки щастя, мудрості й тепла!
Живіть щасливо на землі цій, люди,
Й щоб доля ваша світлою була!
 Ми, бібліотекарі районної бібліотеки, бажаємо  кожній родині благополуччя, миру, злагоди та любові! Нехай ваші домівки завжди будуть зігріті теплом любові, щирості та взаєморозуміння! Нехай мрії тих, хто планує створити сім’ю, здійсняться міцним і щасливим поєднанням споріднених душ!