Павло
Вольвач
«20+1,або Земля мертвих»
Презентація
книги
Чому саме так вирішив назвати автор свою книгу?
Щоб зрозуміти ідею твору, слід перегорнути сторінки його короткої прози. І ви
зрозумієте, що він написав книгу в жанрі кросовер. В ній Павло Вольвач створює
галерею письменників та поетів тієї доби: Василя Стуса, Володимира Симоненка,
Бориса Олійника, Ліни Костенко, Павла Загребельного, Івана Драча, Феодосія
Рогового, Григора Тютюнника та інших. В книзі ви маєте можливість почути
мертвих і побачити живих.
Про Бориса Олійника автор
пише: « Він найперший сказав про Голодомор і найперший поїхав у Чорнобиль». Про
Василя Стуса читаємо: «Убили за його
талант. Я такого таланту не мав, тому лишився живим». «У Ліни є кілька великих
віршів. Всього кілька. Це немало. Але її велич в іншому. Її велич в поемах. «Маруся
Чурай» - це вершина», - пише автор про Ліну Костенко. «Загребельного я сприймав
як літературний міф», « Поетичне слово Миколи Холодного вганяється в свідомість,
ніби цвях! Від його віршів, - казав мені Микола Горбаль, - закипала кров». А
Івана Гнатюка характеризує так: «Цей
сивий чоловік обпікав їх ніби кульова блискавка, сяк – так увібгана в
благенький костюмчик». У трійці імен, серед найкращих українських новелістів
кінця ХХ століття, поряд із Тютюнником і
Гуцалом, автор називає ім’я Миколи Кравчука і характеризує , як майстра новели.
Автор – портретист захопить вас, шановний читачу, своїм умінням передати якусь непомітну деталь
зовнішності, характеру, постави письменників, яких уже немає живих. І завдяки
цим деталям, кількома словами створити образ, повноцінний портрет героя книги.
Саме завдяки цій особливості письма
«Земля мертвих» - це жива книжка,
а кожен її герой виписаний з особливою прихильністю і любов’ю.
Ось так влучно характеризує автор книги Миколу
Кравчука і пише: «Зачесане назад волосся із заводями залисин, елегантна
усмішка, затиснена в куточках губ». Про
поета Івана Гнатюка читаємо: « Залишки сивого волосся , ніби притиснені
крильцями, обрамляли голову, втягнену в плечі, й від того Гнатюків вигляд
набував якоїсь пташиної настовбурченості... Дух «пташка», проте, був залізний».
У книзі переплітаються розповіді про поетів із розповідями про біографію самого Павла Вольвача та оцінками його як поета та письменника.
Прочитавши
цю книгу Ви дізнаєтесь, що автор зібрав
у своїй книзі спогади про людей, про яких за житті не говорили. Це своєрідна
екскурсія творчим шляхом Ігоря Римарука,
Станіслава Вишенського, Миколи Холодного, Миколи Кравчука, Олеся Ульяненка ,
Івана Гнатюка та інших.
Книга містить матеріал, який зацікавить літературознавців. Тож
знайомтесь із книгою та приєднуйтесь
до голосування.
Немає коментарів:
Дописати коментар