«Їх подвигу не буде забуття!»

 

   29 серпня Україна вшановує пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

У 2014 році саме 29 серпня стало днем найбільших втрат української армії на Донбасі. Під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 – зазнали поранень, 300 – опинилося в полоні, 158 – зникли безвісти. Смертельний для наших захисників «зелений коридор» пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

На знак пошани та вдячності полеглим героям, шануючи пам’ять про кожного з них, у читальному залі Зіньківської публічної бібліотеки розгорнуто патріотичну виставку-спогад «Їх подвигу не буде забуття!», на якій представлені видання, що відтворюють незалежність волі й духу українських воїнів, є свідченням кровопролитної боротьби за майбутнє нашої держави.

До уваги користувачів репрезентовані праці сучасних дослідників, книги, які розповідають про подвиг і жертовність наших захисників та захисниць. Це сторінки історії написані кров’ю.

«Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» - документально-художнє дослідження подій на сході України 7-31 серпня 2014 року Романа Зінченка, колишнього морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1», того, хто пройшов пекло Іловайська. У двох частинах автор зібрав унікальні факти та реальну картину Іловайської операції, яку довго намагалися замовчувати. У нашій бібліотеці ви можете ознайомитися з обома частинами книги. Бо правда про війну – це теж наша зброя.

Є книги, які читаються легко. Є книги, які надихають. А є такі, що болять… Однією з них є видання Євгена Положія «Іловайськ». Це не художній вимисел – це правда, зібрана зі спогадів українських військових, добровольців, медиків, волонтерів та рідних полеглих. Це – сповідь тих, хто пройшов крізь пекло Іловайського котла у серпні 2014-го, і пам’ять про тих, хто не повернувся.

«Вони пішли на війну не за наказом, а за покликом серця». Видання «Добробати» розповідає про добровольчі батальйони, які у 2014 році першими стали на захист України. Це пам’ять про тих, хто став щитом для всієї України і не злякався кинути виклик ворогу.

Переможець конкурсу «Краща книга Полтавщини – 2017» - видання «Якби не війна…» Волкової Г.В. Це не загальна статистика, не художня література і не суха документалістика. Це історії болі, смутку, буденного героїзму і подвигу. Разом з тим тут можна зустріти історії великого кохання - попри те, що фоном для щастя стала жорстока війна.


Ці книги не просто сторінки історії. Це пам’ять – і сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав життя заради нашої свободи і незалежності. Кожен з них є символом незламного духу українського народу, прикладом безмежної відданості своєму обов’язку та героїзму.

Запрошуємо вас до перегляду нашої книжкової виставки та читання цих видань, щоб знати, пам’ятати й передавати правду далі. Закликаємо кожного пам’ятати ціну свободи, дбати про свою країну та шанувати тих, хто боронить наше сьогодення й майбутнє.

Долучаємось до загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті»

 

«Народ, у якого є такі сини, ніколи не буде поставлений на коліна»

Василь Стус

(долучаємось до загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті»)

Російсько-українська війна щодня забирає життя багатьох наших співвітчизників. Серед них – цивільні українці, які стають жертвами ворожої агресії, та наші мужні воїни-захисники, які віддають життя за свободу і незалежність держави.

Кожна втрата – це біль для родини, громади, країни. Це незаповнена порожнеча, яка нагадує нам про ціну, яку платить Україна за своє право бути вільною.

Кожен загиблий захисник – це не лише ім’я в історії, а чийсь син чи донька, батько чи мати, друг чи кохана людина. Вони мріяли, любили, жили – і свідомо стали на захист Батьківщини.

Марія Грабар, дружина полеглого захисника Іллі Грабаря, започаткувала в Україні ініціативу «Стіл пам’яті». Традиція прийшла з-за океану, але вона дуже близька українцям, адже й у нашій культурі здавна існує звичай залишати місце за столом для тих, кого вже немає поруч.

29 серпня заклади харчування, а з цього року і заклади культури, освіти та книгарні по всій Україні перетворюються на місця пошани до полеглих воїнів і водночас на простір, де ми відчуваємо – наші герої серед нас.

На кожному такому столі весь день стоїть табличка «Зарезервовано» – символ того, що місце чекає найдорожчих, які не повернулися, але завжди залишаються поруч, у пам’яті.

Зіньківська публічна бібліотека на знак пошани до загиблих захисників теж зарезервувала «Стіл пам’яті», де кожен відвідувач має можливість залишити теплі слова вдячності та скорботи. На ньому – прапор України, свічка (як символ життя, що обірвалося), соняшники (як символ Дня пам’яті Захисників), жовто-блакитна стрічка (як символ Батьківщини, за яку вони віддали життя), сіль, лимон (як символи горя і гіркоти долі) і табличка, що пояснює місію акції.

Запрошуємо всіх долучитися до акції, прийти до бібліотеки та вписати ім’я Героя, якого б хотіли вшанувати, до пам’ятної листівки, і якого завжди чекатиме наш зарезервований Стіл пам’яті.

Ми – пам’ятаємо. Ми – шануємо. Ми – вдячні.

Вічна слава і шана Героям України, які залишили нам найцінніший спадок – можливість жити і боротися далі.

Арт-вітрина «Художник зблизька» (зустріч з юною художницею Ангеліною Давидко)

 

         

З нагоди Дня молоді в Зіньківській публічній бібліотеці відбулася яскрава подія - арт-вітрина «Художник зблизька».

Керівник салону «Світ рукотворного дива» Лариса Криштопа запросила постійних учасників салону, молодь та жителів і гостей міста, на зустріч з однією із представниць талановитої молоді нашого краю - юною художницею Ангеліною Давидко.

Ангеліна вперше презентувала персональну виставку творчих робіт - це портрети, натюрморти, пейзажі та живописні полотна, а також розписані шкатулки і одяг, сумки-шопери, створені з великою майстерністю та душею автора.

Ангеліна - студентка Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова. Народилася в місті Зіньків у творчій і дружній родині, де любов до мистецтва передається з покоління в покоління.

Знайомство з мистецтвом розпочалося ще у ранньому віці: вже у два роки Ангеліна  розписувала тарілки фарбами, а фломастери й кольорові олівці не випускала з рук.

З першого класу відвідувала гурток образотворчого мистецтва, а з сьомого – міську художню студію «Да Вінчі», дівчина є учасником та переможцем багатьох Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів.

Талант Ангеліни не обмежується лише образотворчим мистецтвом, в її арсеналі є й різні техніки в’язання, вишивки, плетіння браслетів, розпис одягу та предметів побуту.

Малювання для Ангеліни - не просто хобі, а спосіб висловити себе, занурити глядача у свій світ, розповісти історію без слів. Кожна її робота - це щире послання, за яким стоїть емоція, подія чи мрія.

            Цей захід став справжнім простором зустрічі з мистецтвом: живим, емоційним, щирим. Присутні мали можливість не лише побачити добірку робіт Ангеліни, а й поспілкуватися з нею особисто - дізнатися історії створення окремих полотен, почути про джерела натхнення, а також про творчі плани на майбутнє.

             Запрошуємо жителів та гостей міста до арт-простору бібліотеки  насолодитися переглядом персональної виставки творчих робіт юної художниці Ангеліни Давидко.

              Завітайте до бібліотеки, щоб побачити цю красу наживо!